МГКЦ. Труси і хрестик

МГКЦ. Труси і хрестик

Я люблю спостерігати світ довкола. І людей в ньому. І тепер ситуація в МГКЄ і реакція на неї людей, яких знаю, є для мене чітким тестом на вишиватність.

Я таки зберуся з силами і часом, і напишу сюди, в свій блог, свої думки на тему "свій" сепаратизм". "Свій" – не в значенні мій. А той, на який закриваємо очі у себе, на крайньому заході України, на Закарпатті, вважаючи елементом власної, "особливої" ідентичності. Хоча, в основі, він має абсолютні паралелі з мовною і ментальною російськістю – чужою і неприйнятною для нас, мешканців західного покордоння України, але, по факту, органічною для тих, хто живе під кордоном з росією.

Так, можна бути іншим українцем. Але, як не можна бути трішки вагітною, так не можна залишатися українцем, закриваючи очі на виразні відцентрові, сепаратистські тенденції, які, під приводом "особливості", відбуваються тут, у нас, на Закарпатті. Погоджуючись з ними. Чи, тим більше, активно легітимізуючи.

Закарпаття онлайн ab ovo було тим ресурсом, на який медійно спиралася Мукачівська греко-католицька єпархія в період свого активного відновлення і становлення. І навіть пресконференції тодішнього очільника МГКЄ Мілана (Шашіка), нагородження премією Терелі і т.д. проходили в "закарпаттяонлайнівському" пресцентрі "Закарпаття". Але потім у єпархії почали відбуватися дивні, насторожуючі речі, які нині трансформувалися у вже зовсім неприйнятне. Бо Шашік, попри всі мінуси, таки був вмілим і авторитетним керівником, чого не скажеш про тих, кого він системно набирав собі у помічники та виконавці, і до чиїх рук по його смерті потрапила МГКЄ. Те, що Шашік робив ненав'язливо, обережно і навіть інтеліґентно, тепер втілюють примітивно, нахрапом, грубо, неошколовано і, часом, навіть відверто паскудно. І це викликає спротив.

Нинішні очільники МГКЄ не відчувають себе, а тому і не діють україноцентрично. Для мене це вже аксіома. І молитви за захисників України та збори пожертв на ЗСУ не є свідченням їх внутрішньої українськості. Як донати на ЗСУ і банери "Слава Україні!" на огорожах будівельних майданчиків на місці зруйнованого кінотеатру на вулиці Волошина і колишнього громадського туалету на пл. Петефі в Ужгороді не є свідченням українськості відвертого покидька Івана Волошина, який укладав угоду про співпрацю з Медведчуком, закликав відірвати Закарпаття від України і тулив імперську Святостефанську корону на "Корону", та депутата-ОПЗЖиста Маєрчика.

Про те, ким є насправді Юрій Лущак (владика Ніл), Петро Береш та інші, свідчать не їх проповіді, слова, а їх дії – формування неукраїнських кадрів в академії Ромжі, творення на місці МГКЄпархії повноцінної МГКЦеркви (з, станом на нині, непродовженим Ватиканом партикулярним правом і фальшивим "суіюрісом"), форсоване впровадження окремого від решти греко-католиків України календаря та ламання через коліно з, навіть, позбавленням парафій проукраїнсько налаштованих священників.

Цивілізованої, проєвропейської і навіть ще лайтово проукраїнської МГКЄ часів Шашіка, яку ви знали, любили та підтримували на противагу скрєповому русскоправослав'ю Сидора і Ко, вже не існує. А замість цього маємо вже не надто приховувану розбудову на місці єпархії окремої від України і українства Русинської митрополії, яку наразі устами "тимчасового" Ніла поки ще сором'язливо називають Мукачівською греко-католицькою Церквою.

За межами самої МГКЄ ці претензії на "материнськість" не приймають. А тому на нещодавній архиєрейській хіротонії та інтронізації Глави Словацької греко-католицької церкви владиці Нілу і його "команді" чітко вказали на місце. М'яко кажучи, не в перших рядах. Але для внутрішнього споживання, на довірливу і не надто освічену в своїй масі паству це працює.

Для легітимізації цього сепаратистського утворення – МГКЦ, потреби його окремого від УГКЦ існування в умовах єдиної, Соборної України треба було придумати окрему історію, окремий народ і окремий календар. Обґрунтуванням двох перших тепер активно опікується упосліджений в УжНУ "русинський" псевдоісторик і українофоб Фенич, яким, свого часу, через брудне нутро, гидував і дистанціював від себе навіть владика Мілан, а окремий календар було впроваджено цьогоріч. І, відповідно, цьогоріч греко-католики Закарпаття, ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ, відзначатимуть Великдень окремо від Української греко-католицької церкви, більшості греко-католиків України та й загалом всієї України. Тобто, як неукраїнці. Що відразу помітили і від чого радісно заквакали путінські жаби на мокшанських болотах.

Вірники-українці МГКЄ в цій новій реальності мають два варіанти поведінки – або, до пори до часу, закривати очі і вуха, відмовляючись вірити в те, що бачать, і що чують, або побачити, почути і не прийняти чи й активно опонувати.

Я обрав друге. Цей рік буде для мене першим, коли я не понесу свій кошар святити до Кафедрального Собору МГКЄ в Ужгороді. Бо критична маса прихованого сепаратизму, латентної українофобії в діях чинного тимчасового керівництва МГКЄ особисто для мене є несприйнятною. Це моя внутрішня межа, переступати яку для мене – неприйнятно. Бо я не хочу і не можу бути в церкві, яку "обґруновує" Фенич, яка "дружить" з ідеологом політичного русинства Маґочі, яку підтримує русскоправославний ненависник "уніатів" Сидор і за яку активно "топлять" найбільш нарвані українофоби зі Словаччини. Яка пресує проукраїнські громади в парафіях і навіть репресує проукраїнсько налаштованих священників. Яка твориться за підтримки і навіть активної участі угорського єпископату (і я переконаний – Угорської держави загалом), але шляхом мінімізації чи, навіть, обрізання контактів з УГКЦ, греко-католиками України і Україною загалом.

Яка, після періоду активного розвитку при Шашіку, не просто стагнує, а й навіть марґіналізується.

Це мій особистий вибір. Як завжди, "паровозом", на випередження масових процесів, які завжди відбуваються згодом.

Я підписав петицію, в якій задекларовано право українців-грекокатоликів Закарпаття святкувати Великдень разом з Україною. Всупереч спекулятивній тезі про календарну єдність з "цивілізованим світом". Бо, як людина і журналіст, в межах своїх можливостей я тягнув себе, всіх, Закарпаття і Україну до цього "цивілізованого світу" навіть тоді, коли довкола був дрімучий совок і всесилля КДБ.

А тепер, коли мене, тут і тепер, штучно, "календарно" поставили перед вибором – Україна чи "цивілізований світ", я обираю Україну.

А ВИ?..

Війна. Час подвійних стандартів минув. Пора, як в старому єврейському анекдоті, або знімати хрестик, або одягати труси. І вибрати, зрештою, між МГКЄ Лущака-Береша, яка, в контексті зростання національної свідомості українців, веде свою паству в сепаратистський тупик і протистояння, і МГКЄ Народного єпископа Івана Маргітича.

У всьому цьому контексті вже згадана петиція є, швидше всього, символічним жестом. Бо цілком очевидно, що за її підсумком негнучкий і некомпромісний владика Ніл, а тим більше – його оточення, навряд чи підуть назустріч проукраїнсько налаштованим кліру та вірникам тимчасово ввіреної їм єпархії і не дозволять там, де цього хочуть, відзначати Великдень за новоюліанським календарем. Тобто, за східною Пасхалією, як це було застережено в Ужгородській унії, і разом з усією Україною. А наступного, 2025 року два Великодні, католицький і православний, і так збігаються.

І так само очевидно, що деструктивний, сепаратний курс чинного керівництва МГКЄ на цьому навряд чи припиниться. "Опозиційні" настрої можна силою, як це робиться тепер, загнати в підпілля. Однак від того вони нікуди не зникнуть, а, швидше, навпаки, радикалізуються. Тому на єпархію прогнозовано очікують нові розколи, потрясіння і протистояння.

На жаль...


ДО ТЕМИ:

На Закарпатті греко-католики зареєстрували петицію до очільника МГКЄ за спільне з усією Україною святкування Великодня

МГКЄ. Про яничарів у рясах

Очільник МГКЄ владика Ніл (Лущак) заявлений спеціальним гостем разом з "батьком" політичного русинства Магочі на конференції в США

Три церковні календарі на одне мале Закарпаття

В Ужгороді священник МГКЄ закликав молитися за примирення "двох прекрасних народів" (ВІДЕО)

МГКЄ. "Календарний" сепаратизм

Через сепаратизм керівництва МГКЄ греко-католики Закарпаття ймовірно святкуватимуть Великдень окремо від решти українців

Очільник МГКЄ єпископ Ніл (Лущак) є співвласником "бензинового" бізнесу з часткою у 800 тис. грн

09 лютого 2024р.

Теги: МГКЄ, Великдень, Пасха, сепаратизм

Коментарі

ужгородка 2024-02-26 / 12:55:41
до "Нижньому"
Це по якому колу треба пояснювати неошколованим про рухомі і нерухомі свята, новоюліанський календар і т.д.?

Василь 2024-02-23 / 07:52:49
Кажут що на Міжгірщині Паску будуть сятковати по старому

Нижньому 2024-02-17 / 18:49:53
Тяжко жити коли немає знань) сербська церква до сьогодні користується юліанським календарем. Юліанський календар був частиною нашої традиціі і при естергомському і при краківському пануванню. До чого тут рпц? Коли порушують одне, а бються в груди, що зберігають інше- виглядає як клоунада! Бо Різдво у нас європейське, а паска з кацапами))) гібриди

до njksr 2024-02-17 / 13:59:06
Яка це ваша традиція? Та, що визначалася часами підпорядкування наших греко-католиків естергомському єпископу? Чи часами приналежності православних до Сербської Православної Церкви? Маю тут сумніви. Гадаю, ваша особиста традиція виходить вся із сталінської РПЦ.

Адмін 2024-02-17 / 13:33:59


Нік, це не нам треба писати про Сидора, це вам треба читати вже написане. Ось посилання. Внизу, не пропустіть, пейджинг - цифри, клікнувши на які зайдете на попередні сторінки пошуку написаного по Сидору.

Читайте і у вас в голові не буде "перегиба" )) https://zakarpattya.net.ua/Search/%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80


Нік 2024-02-17 / 12:37:52
Напишіть статтю за Сидора І Ко, там є що писати, бо вже перегиб з МГКЄ, пошкодуйте вірників

Закарпатець 2024-02-17 / 10:25:20
Тепер при владі в єпархії мадярони, а при Міланови були всі патріоти - маразм, ці всі мадярони то призначені Міланом Шашіком мадярони.

Адмін 2024-02-16 / 22:45:37
Процес іде...
https://zakarpattya.net.ua/News/232379-Za-pidsumkom-Arkhyiereiskoho-Synodu-UHKTS-stalo-vidomo-pro-ii-poshuk-modelei-iednosti-z-MHKIE

сорри 2024-02-15 / 11:15:35
Треба розуміти і чітко про це говорити, що після смерті Шашіка єпархію прибрали до рук і нею розпоряджаються на власний розсуд ті, кого у нас на Закарпатті завжди зневажливо називали мадяронами
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8

форестер 2024-02-15 / 10:18:03
Яка послідовність, ану подумай: Різдво празднували з усією Україною, а Паску - без. Це послідовність? Це те, що нам треба було під час війни?

Вася 2024-02-15 / 00:24:34
Ніл брехливий сепаратиський піп який не хоче обєднання з УГКЦ він прагне наживита сепаратизму то ганьба таким провідникам пастви ганьба розкольнику Нілу!!!

Закарпатець 2024-02-14 / 08:53:19
Я підтримую єдність з УГКЦ

njksr 2024-02-13 / 23:41:19
то й що!? перший раз цього року не був на Службі на Різдво! бо, сепаратисти шевчуки і епіфанії з зеленськими , рішили перекроїти нашу традицію! як казав один "патріотичний" піп - кому не любиться - най іде в москву!
п.с. "сепари" хоча б послідовні! як Різдво по старому не добре, то і Паска теж!

сорри 2024-02-13 / 22:45:20
Закарпатець, ви будете підтримувати єдність з УГКЦ?

Закарпатець 2024-02-13 / 22:03:07
Б-г був, є й буде, і я буду святкувати Воскресіння Г-нє в єпархії, з єпархією, священниками, василіянами, францисканцями, неонами, матерями в молитві, і просто вірниками, з вірниками які помиляються і йдуть до сповіді та до причастя, і буду підтримувати єдність

закарпатський українець 2024-02-13 / 11:00:38
І я обираю Україну.
Гірко дивитися на процеси серед греко-католиків Закарпаття, як було гірко дивитися, яким обманом зкористалося духовенство МГКЄ,пропонуючи нечисленним мирянам проголосувати за григоріанський календар. Тоді слухати люди не хотіли нікого, адже повірити в те, що священник може обманювати, людям важко. На жаль, обманюють, ще і як.Зараз народ починає це з бідою пополам розуміти, припускаю, що за два місяці до Великденя ще більше будуть розуміти.
Я з колишнього Іршавського району.
До московської церкви святити паску не піду.
До мадяронських попів теж не піду - триста років мадяри наших дідів не змогли в мадяри затягнути, а ці з.ср.-ці, при чому наші з-ср.-ці, - тихо, обманом, зкориставшись обставинами, по єзуїтськи - змогли.
Де святити паску? Якщо знайдеться десь поряд греко-католицька громада, не мадярської породи, - буду там.
Якщо ні, тоді піду до єдиної в бувшому районі громади ПЦУ в Іршаві. Дякувати Богу, зараз не середньовіччя, немає святої інквізиції, яка б мене спалила на вогнищі. Україна і Бог є і буде. А все інше - переходяще. Головне - віра, а не те, що її обплутує.

Колі 2024-02-13 / 09:47:31
Ви тут праві на всі 100%! Шашік ще той кагебіст, його прізвіще фігурувало в секретних списках чехословаччини, але в свій час спів колеги Шашіка приховали ці дані! Шашік досконало виконав свою роль, обдуривши владику Маргітича, отримавши від нього підтримку, потім розвернув свою політику в протилежну сторону, оцінивши хто скільки коштує, кого купив, кого пристрашив... Теперішнє кодло це дідище Шашіка!!!

Коля 2024-02-13 / 08:31:11
Брехня, це все учні Мілана Шашіка, його КГБешний спадок, і спроби відбілити цього сепара, який вміло відмовляв парафіям в служінні українською, перекручував катехизм, відкидав єдність придумав суй юріс, оформив підставив на Ніла бізнес по продажі бензину з подачі Береша і члена ОЗУ Волошина-Чубірка Багнія ( чи ви справді думаєте, що Ніл там щось вирішував), такі наближені кадри українофоби як Береш,Курах, Семйон і т.д. по деканатам це свідомий вибір українофоба агента КДБ Мілана Шашіка

Гуцул 2024-02-12 / 23:56:14
Гірко це все бачити та читати. Люди котрі будували церкви та страждали за віру, часто лишилися самі з своїми переконаннями та з своїм прагненням до єдинства УГКЦ... Зараз ці люди втратили бажання ходити до церкви бо не розуміють ситуації коли один священик служить за двома календарями в двох різних храмах, а деколи і в одному і тому ж. Шкода що так і не вдалося побороти клятий сепаратизм в МГКЄ. Боже нам всім допоможи! СЛАВА БОГУ, СЛАВА УКРАЇНІ, СЛАВА НАШИМ ГЕРОЯМ!

Авраам Лемкові 2024-02-12 / 12:40:42
Хочете би я вам сказав, то скажу, хоча думаю ви прекрасно знаєте про кого йде мова. Коли жив єпископ Іван Маргітич, то біля нього горнулось дуже багато священників і всі на той час підтримували, його і його ідеї бути в єдності з УГКЦ. Що сталось після відходу до вічності єпископа Маргітича? Всі розбіглись і тепер тільки інколи тільки як вигідно хваляться, що вони знали Владику.Висновок були біля владики бо їм було вигідно!!! Хочете прізвища: Бровдії, Носи, Тернинки, Погоріляки, Романи, Федорки, Шелемби і так далі... як би зараз принаймі всі з цих священники родин виступили за приєднання до УГКЦ то було би принаймні пів єпархії!