Те, що скажу зараз, знову очікувано не буде сприйняте масою, яка захоплено плескає в долоньки висуненням активістів ЄвроМайдану і Михайла Качура у партії влади.
Це – інформація для осмислення і проекція на пастки, які закладаються сьогодні, але спрацюють в майбутньому. Але більшість народу не хоче чи нездатна думати зараз, не кажучи вже про здатність і спроможність відповідально ставитися до того, що буде за півроку чи рік. Бо через півроку-рік вже прогнозовано всі прийдуть до тями і так само прогнозовано почнуться розчарування та плачі "нас обманули". А для того, аби не розчаровуватися, важливо не зачаровуватися.
Тому апелюю для нечисленної категорії мислячих, бачачих і чуючих.
Насправді те, що відбувається в контексті нівеляції громадської ініціативи її корпоруванням у здискредитовану владну вертикаль, є величезною помилкою. Бо висунення нормальних людей від партії, яка у своїх верхах акумулювала в собі тих, кого відкинув Майдан, але хто узурпував владу, маючи монополію на майданівську сцену, це неправильно. У такий спосіб активісти дають можливість утриматися при владі негідникам, які мали би стати нашим минулим, бо є гальмом у нашому прагненні рухатися в якісне майбутнє.
Ми всі знаємо, що нинішня влада України – таке ж минуле нашої держави, як і Янукович. Тільки ряжене у вишиванки. Ми всі бачимо, як вони гальмують рух України вперед, консервуючи старі суспільно-політичні схеми, в яких почуваються комфортно, і лише крапля за краплею (і то лише під тиском США, які не можуть собі дозволити поразки в Україні в протистоянні з Росією) впроваджують ЧАСТКОВІ реформи. Ми всі свідомі того, що поки хтось ризикує своїм життям заради загального українського добра, вони в умовах фінансової кризи і війни вкількакрат збільшують свої статки, зокрема й на контрабанді, боротьбу з якою декларують. Вони знищують добровольчий рух і позбавляють народ права захищатися від тих, хто і так має зброю. Вони забороняють нам загалом все, що є атрибутами вільної держави, бо на інстинктивному рівні бояться нашої свободи.
У контексті Ужгорода і Закарпаття подвійні стандарти чинних можновладців є не менш очевидними, аніж на загальноукраїнському. Влада схоснувала амбіції тих, хто був на вістрі боротьби, аби забезпечити власне виживання. Москаль, що прислуговував всім попереднім владним режимам, нині вислужується перед ще одним, аби за його допомогою продовжити собі життя у владі, сколотивши більшість в облраді і ставши її головою. Пацкан не може відмовитися від спокуси керувати суддями і прокурорами, яку сповна продемонстрував у двох резонансних земельних справах на ужгородській об'їзній. Всі разом – Москаль, Пацкан і Лунченко – аж ніяк не готові відмовитися від контрабанди, для якої перебування при владі створює практично необмежені можливості.
Тобто, консервується все те, від чого ми мали би відмовитися на своєму шляху вперед. Але тепер цьому злу ніхто не опонує, бо активістів розіграли і схоснували. І вони закривають очі на ті масові порушення , що їх дозволяє собі чинна влада. Бо вони - "в команді". Вони не бачать ні владних незаконних фальстартів з білбордами, ні владного плодження "двійників", ні по суті кримінальної співпраці з кримінальним Блюком і партійними клонами Партії регіонів, ні всього іншого, що бачили би за інших обставин. І вимушена виборча відпустка Москаля відбулася без їх участі.
Вони пробачають ці "дрібниці", знаходячи собі безліч виправдань. Хоча зрозуміло, що виправдань немає...
Я був одним із тих небагатьох, хто запропонував кандидатуру Михайла Качура на посаду міського голови Ужгорода ще до того, як той спокусився на пропозицію влади. Бо бачив у ньому шанс для розграбованого Ужгорода. Але пацкани, лунченки, москалі, бровді, шараничі, бойчуки, яценюки, авакови, порошенки за його спиною забирають у мене можливість голосувати за нього. Щонайменше, ставлять можливість такого вибору під величезний сумнів.
Ми спілкувалися на цю тему і він знає мою позицію з цього приводу: треба було йти на вибори самовисуванцем, або, в крайньому разі, від "Батьківщини", членом якої він був усі ці роки. Але не від влади, породженої минулим, яка використала і його, аби протиснутися в майбутнє.
Майданівець Юрій Світлик в команді з колишніми "ригами" і есдеками, з начальником корумпованої закарпатської ДАІ Бойчуком – це фантасмагорія. Але я пам'ятаю, як в часі ужгородського Майдану на чиюсь пропозицію підтвердити чистоту своїх майданних гасел обіцянкою не балотуватися у владу після перемоги, він завбачливо промовчав. Він прагнув цієї влади і нині готовий заради неї переступити щиру складову свого революційного минулого. Бо перебування в одній команді з тими, хто є уособленням минулого, вимагає таких компромісів з власним сумлінням, які є рівнозначними угоді з дияволом. Бо диявол, як знаємо, ховається саме в таких деталях.
Нема виправдання і в темі боротьби з Балогою. Бо Балогу намагаються знищити не як зло, а як конкурента іншого зла. Того, яке ситуативно при владі, і з яким уклали угоду про співпрацю М.Качур, Ю.Світлик, Ю.Угрин, В.Маняк і Р.Богуславський. І це очевидно для всіх. У тому числі і для них самих. Бо насправді Лунченко, Пацкан і Москаль – не кращі за Балогу, а багато в чому – глупіші, жадібніші, непублічніші і загалом примітивніші.
А ще, нагадаю тим, з ким пройшов спільний відрізок боротьби, що саме представники нинішньої влади є тими, хто привів до влади Шаранича, витягав з небуття Волошина, а нині реанімують вічновчорашнього Ратушняка, легітимізують бандита Блюка і співпрацюють з Медведчуком.
Тобто, все це – "не помічено", або забуто і прощено?
Можливо для когось, але не для мене.
Так, я маю можливості, але, попри те, не воюватиму персонально проти тих, з ким досі йшов пліч-о-пліч. Тим більше, не спиратимусь у своєму розумінні помилковості вибору, зробленого нещодавніми соратниками, на сюжети за участю негідників на взірець Подебрія. Але й не мовчатиму, коли матиму що сказати.
Я не дорікаю і не звинувачую. Лише говорю про те, про що думаю. Про що не можу не думати, роблячи власний вибір.
При цьому, знаючи, як влада докорінно змінює людей, не вважаю це тупиком.
Я залишаюся в опозиції. І опонуватиму владі, як робив це до цього. У тому числі, і владі М.Качура, Р.Богуславського і Ю.Світлика, якщо вона стане такою, розчинившись у владі Бойчука, Шаранича, Пацкана, Лунченка, Авакова, Яценюка, Порошенка.
І, що важливо, не тільки я. Тих, хто відмовилися від спокуси владних крісел заради справді важливих цінностей, залишилося чимало. Принаймні, достатньо, аби майбутня влада не залишилася на самоті з відчуттям власної безкарності...
Роман 2015-10-13 / 12:02:23
Одні роботодавці го кинули,то мусів шкрептати копоню.Та тут просто бізнес.Він же барига і мислить по барижному.Наспіване треба вчасно інвестувати,бо інфляція,і треба добратися до корита, та уже прихрюкувати май серйозно.Вуличний хор мальчіков це пройдений етап.
О.Д. 2015-10-11 / 23:25:35
Знаю, що вибори витягають на поверхню всю чорнодушо-чорнороту анонімність, але часом, будучи роками купаним в тоннах помиїв і виробивши певний імунітет, все-таки дивуюся здатності окремих осіб до гидотності...
Щойно видалив тут коментар анонімного "Знайомого", який звинуватив мене.... у зливі ужгородського Майдану. Ні більше, ні менше...
Ті, хто справді був на тому Майдані, пам'ятають, що робило Закарпаття онлайн ще задовго до того, як цей Майдан виник, і що робив я особисто. Пам'ятають мене і мою сім'ю в АвтоМайдані, і її ж,з дітьми включно, єдину в шоломах і банданах на Майдані на Театральній у день, коли це було заборонено законами 16 січня, що загрожувало реальним ув'язненням.
Зрештою, всі пам'ятають, як Шафарь (Фронт Змін, пізніше - Народний фронт, тепер Солідарність) і Буланов (УДАР, тепер Солідарність) привели ужгородців на штурм Закарпатської ОДА і... кинули... Пригадуєте?
Я не мав іншого виходу, я не поважав би самого себе, якби не зробив тоді нічого, щоби не дати вмерти очікуванням людей, своїм власним...
Хто був - пам'ятає. Точно пам'ятає Володя Феськов, який тоді, трохи розгублений, але таки став поруч. Я тоді попросив людей розійтися (бо жодного чіткого плану, що робити з масою кинутих напризволяще людей) не було, і прийти о 18-й.
І вони повірили, і прийшли...
А далі була маленька команда, що збиралася у розташованому поруч з площею Народною офісі УНП - Олег Куцин (Свобода), Тарас Деяк (Карпатська Січ), Володимир Піпаш (Просвіта Шевченка), хлопці з Батьківщини, ЄЦу, інших політсил, які ціною неймовірних зусиль зробили неможливе. І Бог сприяв цьому неможливому - сніг випав саме тоді, коли ним треба було наповнювати мішки. І буквально тієї ж ночі на замощеній Ледидою-Павлеєм (і тут - Божий промисел) Народній постала снігова фортеця, що стала нашим оплотом проти сил Януковича.
Як альтернатива тим принизливим "хто не скаче..." і безмежним водінням по місту, що їх практикували деякі нинішні ж кандидати від "Солідарності"...
Я не ліз потім в командири, всього десь двічі виступав з майданної "трибуни", сколоченої нашвидкоруч з дерев'яних піддонів, біля пам'ятника Шевченку - і то лише тоді, коли треба було попередити людей про реальну небезпеку від провокаторів-"тітушок"...
Далі, з температурою, не претендуючи на владу і лідерство, більше висвітлював те, що відбувалося, розуміючи, що інформація - це теж зброя. А коли, вже після захоплення ОДА, всі почали ділити посади - просто відійшов вбік, аби займатися тим, що вважав для себе важливішим - http://zakarpattya.net.ua/Blogs/119371-IA-vykonav-vse-shcho-obitsiav-Maidanu
Багато з того, що думалося і чим жилося тоді - в моєму блозі на сайті Закарпаття онлайн. Багато, але, безумовно, не все. Бо чимало тоді говорити не можна було, аби не підставляти тих, хто був поруч. А на інше просто фізично не було часу...
Але тепер анонімна погань, мабуть з тих, які тоді водили ужгородців манівцями і, зрештою, завели в той, як вони думали, тупик на Народній, під ОДА, написала, що це я здав Майдан. Безумовно, Балозі. Кому ж іще? Хто ще на Закарпатті стоїть поперек горла цій неукраїнській за національністю і за суттю владі, у якій розчинилися і колишні активісти, і ті, хто, тітушками, стояв по інший бік барикад?..
Останніми роками не маю більшого бажання, аніж сховатися від світу людей у своєму, своїми руками твореному раю - з бамбуками, кольоровими коропами-кої і кольоровими квітками латаття на воді.
Але не відпускають отакі от паскудотні аноніми, що "теж були на Майдані", а нині гарно прилаштовуються у "солідарній" кондитерсько-гендлярській владі поруч з медведчуківцями, корумпованими януковичівськими ДАІшниками, "європейськопартійними" волошинами тощо.
Тому, мій бамбуковий рай відкладається. Не назавжди. На трохи. Мій, не зданий нікому, Майдан триває...
Йонко 2015-10-11 / 17:17:10
Всіх цих клоунів чекає доля Івана Різака ( особливо Пацкуна) що потім ніхто йому не подасть навіть руки
О.Д. 2015-10-11 / 14:26:24
http://zakarpattya.net.ua/Special/146238-Murashynyi-vyr-smerti-ukrainskoho-politykumu
О.Д. 2015-10-10 / 01:48:26
І до чого тут американці з вакциною? ))
Сито 2015-10-08 / 12:15:19
Ти не зрозумив Москаля и не. Хочеш! вин порядка людина. Американцы наробили тилько тои вакцинни, що не мают де подити.
О.Д. 2015-10-08 / 01:47:04
Дуже вдячний всім, хто прочитав і відгукнувся. Майже дві сотні лайків із Фейсбука під цим записом на сайті ЗО - це показник, що свідчить про те, що так само, як я, сприймають цю ситуацію чимало людей.
Це жовта картка владі. Люди навчилися не вірити обіцянкам, а тим більше - не вірити політикам, які вже довели, що не виконують власні обіцянки.
На рівні обласному - це вже, практично, червона картка. Пацканові, Лунченку, Москалеві. Люди мають очі і бачать боротьбу з контрабандою на словах, а на ділі - участь у ній. Чують тези про законність, а насправді - співпрацю з бандитами Блюка, корупціонерами типу Бойчука і кадрами Медведчука. Тому нинішній результат "Солідарності" на Закарпатті буде зрізом кривої, що повела вниз.
По Ужгороду. Дай Бог нам врятувати місто. Все.
Роман 2015-10-07 / 09:59:07
Світлик не ідеальний, звичайно. На звання вічного революціонера не потяг. Але як на мене то це найменше зло! Більше зло це всякі путіські, медведчуковські, політико-русинські, мадяронські, рускоміровські ідеологи. Їх треба мочити по повній. А вже як розберемося з ними то тоді поставимо на місце цих новополітиків, прихвоснів та перебіжчиків....
Так от - 280 2015-10-05 / 17:37:21
Опиратися "змінам" пороха-сєні - шляхетна справа!
Степан Крук - 354 2015-10-05 / 16:06:32
Феодалізм в Закарпатті є! Ось приклад. Всесвітня організація охорони здоровя кілька днів назад офіційно визнала спалах поліомієліту в Закарпатті. Такий висновок експертів після проведення відповідних аналізів у спеціалізованій лабораторії США. Однак, феодал Закарпаття, верховний ескулап Гена фон Москаль, категорично заперечує висновок ВООЗ. Яке невігластво!!!!
280 2015-10-05 / 16:03:11
"Втримати ситуацію на місцях". Загалом це називається опором матеріалу. Опором до змін, зокрема. Дуже патріотично (навіть якщо без революцій і резолюцій).
так от 2015-10-05 / 13:33:50
Якщо центральна влада системно грабує і розвалює державу, патріотам лишається намагатись втримати ситуацію на місцях. За цим - чергова революція.
патріот 2015-10-05 / 11:49:42
Саме тому ви перетворюєте Україну у феодальну вотчину Пороха, а Закарпаття перерозподіляєте під тупорилих і жадібних недофеодалів типу Пацкана, Лунченка, Блюка, Рати і Москаля?
354 2015-10-05 / 11:40:41
Окремі історики вважають, що подекуди на периферії світової системи феодальні утворення існують і досі.
Степан Крук 2015-10-05 / 11:00:47
З автором все гаразд! Нічого особливого - регіональна аналітика. А за що болить душа автора попереднього коменту? ЄЦ - це наш закарпатський феномен. З якої радості нам рівнятися на партії прибульців? Навіть коли вони наплодили свої філіали-організації в краї... Як на мене, патріотизм починається із своєї оселі, свого міста та... своєї партії. Не все мені подобається в діях "ЄЦ", але ця структура поряд, лідер поряд, тому завжди (коли щось не так) маємо змогу наїхати та поправити. Я так думаю!
Попередній коментар видалено як беззмістовний тролінг з переходом на особистість автора.. Автору видаленого коментаря: коментуйте по суті і буде вам щастя.) Адмін
конарь 2015-10-04 / 22:09:45
Тарас Деяк це наш герой і мер нашого міста...
конарь 2015-10-04 / 22:05:25
Тарас Деяк е майбутне нашого міста.
Автору 2015-10-04 / 14:30:33
Назва статті вдала. Щодо Світлика і сотень Ко потрібно зрозуміти, що вони зв"язалися з дияволом саме тоді, коли стали грантоїдами. Чи не так, пане Олеже?
суть 2015-10-04 / 14:01:14
Якщо вчорашні чесні активісти свідомо йдуть в команду корупціонерів і зрадників, то вони автоматично втрачають право називатися "чесними активістами". А то вони хотять і з корупціонерами дружити і чесними лишитися при цьому. Так не буває!
Степан Крук 2015-10-04 / 12:50:28
Є патріоти, але є і система, за межами якої політичне існування окремих субєктів соціуму неможливе. Нажаль це реальність. Патріот та активіст може залишатися патріотом та активістом тільки за межами системи. Але коли він вирішує йти в систему (брати участь у виборах та вигравати їх) він перестає бути і патріотом і активістом. Система диктує свої правила гри, на то вона і система. Назвіть мені бодай одне імя колишніх активістів та патріотів, котрі на хвилі "Революції гідності" стали народними депутатами і в котрих ви не розчарувалися? Отожбо!!!