Це як "побачити Париж і померти"... )
Для мене, донедавна - людини окулярів, це було, здавалося б, нездійсненною мрією - плавати і бачити все і всіх довкола, пірнати зі скелі, не запитуючи наперед, на якій глибині біліється он той камінь при березі, просто бачити - над і під водою...
Для мене, який навчився плавати на початку третього десятка, здолавши страх, набутий, коли тонув у дитинстві, це стало навіть не мрією, а безмежним за своїм обсягом устремлінням, по суті - прагненням максимальної свободи - бачити, коли плаваєш. Бачити на ужгородському кар'єрі. Чомусь, насамперед, саме там...
Коли дуже чогось прагнеш, воно обов'язково здійсниться.
Від зими я - без окулярів. Андроїд ) Людина, яка бачить.
Минуле нагадує про себе багатьма звичками - коли спросоння щоразу, донині, хапаєшся, насамперед, намацувати окуляри, без яких - безпомічний. Коли обличчя механічно вмиваєш однією рукою, бо друга, при цьому, звикла десятками років знімати і тримати ті самі окуляри. Коли досі боїшся просто протерти очі, бо, якщо бачиш і не в окулярах, то, на підкірці, на очах точно лінзи - ті, які носив вічність тому, ще на перших курсах універу.
Сьогодні я це зробив: я плавав, стрибав, перевертався у воді і - БАЧИВ.
Бачив усіх на березі, у воді, кожну тріщинку скель і надписи банерів на будівлі.
Я здійснив свою заповітну мрію. І почуваюся щасливим настільки, що на цій ноті щастя міг би померти. Тим більше, що давно не боюся смерті.
Але не сьогодні )
Ще трохи зробимо щось доброго разом з Закарпаття онлайн. Ще зробимо когось - щасливим, а когось - безстрашним разом з Акваріум
Ще просто побуду щасливим сам... )
Ви знаєте, що значить БАЧИТИ?
Ні, ви точно цього не знаєте, навіть якщо у вас завжди був 100-відсотковий зір.
Ви не знаєте, що таке БАЧИТИ, бо ніколи не відчували, як це - НЕ БАЧИТИ...
Разом з Валерий Беляев , Закарпатський Центр Мікрохірургії Ока, Закарпатський Центр Зору Клініка Дмитрий Геннадьевич Жабоедов