Два Івани. Як було зірвано об’єднання греко-католиків України?

Нинішній рік є ювілейним для Мукачівської греко-католицької єпархії. Одразу кілька важливих дат збіглися у 2021 році. І серед них – століття з дня народження двох відомих єпископів – Івана Маргітича та Івана Семедія.

Два Івани. Як було зірвано об’єднання греко-католиків України?

Обидва – близькі земляки з одного району, їхні села майже поруч. Обидва – із селянських родин, однолітки, та ще з однаковим іменем Іван. Обидва в чехословацький період вчилися в Хустській гімназії, були навіть однокласниками. Обидва за часів угорської окупації навчалися в Ужгородській греко-католицькій семінарії, яку закінчували вже в роки радянської влади. І водночас важко знайти настільки різні постаті – за духом, характером та цінностями.

Хустські гімназисти. У верхньому ряді зліва: Іван Семедій та Іван Маргітич, майбутні єпископи. Хуст, 28 січня 1940 року

Іван Маргітич вирізнявся відкритою і вольовою натурою. Змалку прилучився до українського руху, був пластуном із псевдо «Муравель», що є чудовим втіленням його натури. Бо муравлина праця, часто малопомітна, але вкрай важлива, була його девізом.

Плакат до 100-річчя вшанування Івана Маргітича (1921–2003)

У 1942 році семінариста Івана Маргітича арештовує угорська контррозвідка за участь в українському русі опору і засуджує до двох років тюрми. Однак заступництво тодішнього мукачівського єпископа Олександра Стойки порятувало від відбуття покарання 9 священників та семінаристів, що потрапили під репресії угорських окупантів.

У 1946 році Івана Маргітича висвячує на священника єпископ Теодор Ромжа, який невдовзі загинув від рук НКВД. Молодого священника направляють у Рахів, де перед тим вже було арештовано двох парохів. У 1949 році греко-католицька церква на Закарпатті опиняється під забороною, а отець Маргітич повертається в рідне село, де разом з кількома однодумцями розпочинає підпільні богослужіння. Два роки підпілля закінчилися арештом у 1951 році і 4 роками сталінських концтаборів. Перебуваючи у «тюрмі народів», він ще більше укріпився у своїй вірі і національній свідомості.

Єпископ Іван Маргітич (праворуч) з кардиналом Мирославом Любачівським (посередині), кінець 1980-х років. Боротьба за легалізацію греко-католицької церкви в СРСР

Повернувшись із Сибіру, Іван Маргітич не полишає свого священичого покликання, як це зробила більшість, а продовжує діяти у підпіллі. Він був одним із найактивніших священників катакомбної церкви на Закарпатті. У 1981 році разом із кількома соратниками створює підпільну семінарію, в якій починає готувати молодь на майбутніх священників.

Часи підпілля. Іван Маргітич з відомими дисидентом, борцем за права Української греко-католицької церкви Йосипом Терелею (ліворуч)

Надзвичайно активно проявив себе Іван Маргітич під час боротьби за легалізацію греко-католицької церкви. Проти нього писали пасквілі в комуністичній пресі, штрафували за недозволені акції, КДБ не зводила з нього недремного ока, постійно викликала на допити, а він вперто ліз на рожен, підіймаючи народ за прадідівську віру. Маргітич став одним із символів греко-католицького Закарпаття. Не дивно, що в 1987 році його таємно висвячують на єпископа.

Натомість біографія Івана Семедія зовсім інша. Завжди тихий, спокійний, малопомітний, що вирізнявся кмітливістю та обережністю. Він найдовше пробув у єпископській резиденції при начальстві. Звідти його «попросили піти» разом з останніми насельниками аж у 1949 році, коли приміщення конфіскували в єпархії. Про наступні його роки мало що відомо.

Єпископ Іван Семедій (1921–2008)

Іван Семедій не проводив активної підпільної діяльності, промінявши священицький хрест на водійське кермо. Не піддавався жодним репресіям. Його біограф Юрій Коссей написав: «Він ніколи не був політичним діячем, ані видатним членом церковного підпілля… Не чинив опору радянській адміністрації, ані Російській православній церкві, бо цього йому не дозволяв сан греко-католицького священника. Ставився лояльно до большевицької влади, намагався знайти з нею якогось порозуміння».

І малодіяльного суперобережного Івана, що вже сягав майже пенсійного віку, раптом висвячують підпільно у 1978 році на єпископа. Вочевидь, така ситуація була зумовлена тим, що відходили старі авторитетні керівники єпархії – вікарій Микола Мурані (помер наступного року) та підпільний єпископ на засланні в Казахстані Олександр Хіра. Нових кадрів не було, тому висвятили на єпископа людину, з якою особисто працювали в резиденції до 1949 року. Адже релігійні структури на Закарпатті були просякнуті кагебістською агентурою.

Ось так два Івани, однокласники і земляки, постали єпископами з різним життєвим досвідом. Суттєва різниця полягала в тому, що Іван Семедій тримався протилежних поглядів у національній орієнтації Закарпаття. Колись це називалося мадяронством, а з кінця 1980-х років воно вже оформилося в політичне русинство, яке заперечувало зв’язок тутешніх мешканців з Україною. Крім того, Іван Семедій мав суттєву перевагу – він був єпископом-ординарієм, а Маргітич його підлеглим – помічним єпископом.

Соборність чи сепаратизм?

З постанням незалежної України посилилася і боротьба двох напрямків в єпархії. Довкола Івана Маргітича згрупувалися українські сили, а Іван Семедій, користуючись реальною владою в єпархії, формував табір опонентів, що прикривалися гаслами окремішності та домагалися статусу «Церкви свого права», що проіснувала на практиці лише два роки – з 1937 по 1939 рік. І за угорської окупації негайно було скасовано Ватиканом на вимогу Будапешта.

Головна аргументація Семедія зводилася до того, що закарпатці не є українцями. Це, мовляв, маленький особливий народ під назвою «русини», який не має нічого спільного з рештою українців. Натомість Іван Маргітич наголошував, що тут живе той самий народ, як і за Карпатським хребтом, що доведено як науковцями різних країн, так і життєвою практикою. І Мукачівська єпархія має стати частиною Українською греко-католицької церкви, що охоплює не тільки Україну, але й різні континенти. То ж чому в рідній державі українські греко-католики мають існувати порізно?

Ватикан, який задля кращого управління, завжди об’єднує свої структури в одній країні, пішов звичним шляхом. І на початку 1990-х років, попри протести церковних сепаратистів, виробив план, згідно з яким Мукачівська єпархія мала увійти в лоно УГКЦ, але на особливих правах. Під тиском Ватикану Іван Семедій навіть надав письмову згоду. Але коли справа вже доходила до остаточного проголошення церковної єдності, Семедій раптово відкликав свій підпис і пригрозив у разі здійснення такого задуму, що не зможе гарантувати порядку серед вірних. По суті вдався до примітивного шантажу.

У підсумку очікуваного об’єднання українських греко-католиків не відбулося, як і офіційного проголошення «Церкви свого права», чого домагалися семедіївці. Папський нунцій Антоніо Франко проголосив у 1993 році тимчасовий «статус кво» про пряме підпорядкування Апостольській столиці, яке триває досі.

Так було втрачено історичний шанс, у чому великою мірою винна й сама Українська держава, яка не проявила жодного зусилля до вирішення цієї аномальної ситуації. Досі в Україні існують дві церковні юрисдикції греко-католиків – УГКЦ, яка охоплює всю територію країни, за винятком Закарпаття, і окрема Мукачівська греко-католицька єпархія. Відійшли в минуле аргументи Семедія, що тут проживають не українці.

За 30 років Незалежності українці Закарпаття дедалі більше інтегруються на різних рівнях з рештою частиною країни. Політичне русинство маргіналізується і щодалі втрачає свою й так мізерну привабливість і силу. Нинішнє керівництво єпархії вже навіть не апелює до існування окремого мікронароду, а говорить про наднаціональний характер єпархії, хоча українці у ній складають 90%. До слова, існування різних національностей у католицькій церкві України не заважає їм працювати в єдиній церковній структурі.

Хто виграв історичну суперечку з двох Іванів – Маргітич чи Семедій? Відповідь очевидна. Мине ще якийсь час, і церковна єдність стане доповненням до єдності національної, як це є в церквах усіх європейських народів.

Радіо Свобода

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
17 серпня 2021р.

Теги: МГКЄ, УГКЦ, Маргітич, Семедій

Коментарі

dumajuchi 2021-09-22 / 15:24:18
Дякую. Вже вам послав 3 цікаві фотографії. Але може і є у вас дома навіть подібні.

До суй юріс 2021-09-17 / 07:59:13
Отак у вас завжди подвійні стандарти, як то стосуєся МГКЦ то всі сепари і безбожники, коли ж я того що УГКЦ поробила собі єпархії на територї чужих церков і є 2 церкви обнакові в одній країні це вже нормально, всі добрі все ок. Чому ж Греко-католики в Угорщині не могли ходити в угорську ГКЦ а треба було робити обов'язково УГКЦ. ПРАВИЛЬНО політика і бабки (гроші)

суй юріс 2021-09-16 / 10:40:54
кручу верчу запутать хочу

Це я 2021-09-15 / 18:20:08
"Досі в Україні існують дві церковні юрисдикції греко-католиків – УГКЦ, яка охоплює всю територію країни, за винятком Закарпаття, і окрема Мукачівська греко-католицька єпархія."
В Угорщині так само інують дві окремі грекокатолицькі церкви: Угорська грекокатолицька церква та Українська християнська церква. Якраз на днях Святосла́в Шевчук, глава УГКЦ проводив перемовини з владою Угорщини про дозвіл на побудову церковних споруд, шкіл, садочка, монастирів.

Іванко 2021-09-09 / 22:25:15
Якщо адмін сайту одобряє, публікую посилання на групуhttps://www.facebook.com/groups/528904274245381

Мукачев 2021-09-07 / 17:28:55
прослухав промову отця Василя і не дивуюся тому,що родичі мадярських фашистів викладають історію в семінарії мгкє, бо в неокатехуменальних спільнотах старший в Ужгороді такий собі Фенцик Рудольф, родич мадярського фашистаактивістаФенцика Степана, який під час другоїї світової войни вислав на смерть в німецькі концтабори 80 тисяч закарпатських євреїв, сього свого дітвака мадяри пристроїли до єпархії, бо непутьовий, і учить ще священників, як мають Службу правити, що говорити дітям, не забивать про русинів закинути слово

Маряна 2021-09-07 / 13:38:36
Дякую за посилання!!!Супер!!!Завдяки небайдужим громадянам маємо актуальну інформацію про стан справ у єпархії, бо останні роки забрехалися деякі її представники!!!

Адмін 2021-09-06 / 15:57:17


Українцеві Це відео є в іншій публікації, з відповідної події https://zakarpattya.net.ua/News/214122-Sviashchenyky-Zakarpattia-ta-Lvivshchyny-prosiat-novoho-nuntsiia-vyrishyty-pytannia-iednosti-UHKTS-FOTO-VIDEO


Славік 2021-09-06 / 15:29:05
Закарпаття це Україна, а закарпатці -це українці". Но, най буде, но. Православні ся мають об'єднати, греко-католики, то такоє...

Українець 2021-09-06 / 09:04:04
Чи можете скинути силку на відео,там де говорить Отець Василь Данилаш ? (Те що на фейсбуці)

Нікі 2021-09-05 / 22:53:21
може заправку в семінарії в Минаї урочисто відкриють, або бізнес план з нашим очільником обговорять-купити бензин в Чубірки по 20 продати по 30, в ректора семінарії одну шкодовку з двох передадуть в район священникам, це вже смішно

Закарпатцю 2021-09-05 / 09:15:59
Красно дякуєме за графік. А за МГКЄ+УГКЦ, за руснаків, із нашим нунційом дашо говорити будуть?

Закарпатець 2021-09-04 / 20:36:22
ГРАФІК ВІЗИТУ ПАПИ РИМСЬКОГО ФРАНЦИСКА ДО СЛОВАЧЧИНИ:
Прибуття до міжнародного аеропорту Братислави заплановане на 15:30, звідкіля Єпископ Риму від’їде до Апостольської нунціатури, де відбудеться екуменічна зустріч та приватна зустріч з єзуїтами.

Наступний день, 13 вересня, розпочнеться церемонією привітання в Президентському палаці, візитом ввічливості до Глави Держави та зустріччю з представниками влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу. Далі в катедральному соборі святого Мартина відбудеться зустріч з єпископами, священиками, богопосвяченими особами, семінаристами й катехитами. Пополудні Папа здійснить приватний візит до благодійного осередку «Вифлеєм», зустрінеться з єврейською громадою, а в Апостольській нунціатурі почергово прийме Главу Парламенту та Главу Уряду Словаччини.

У вівторок, 14 вересня, Святіший Отець вранці прибуде до міста Пряшева, що є центром греко-католицької митрополії, де очолить Божественну Літургію святого Івана Золотоустого. Пополудні в місті Кошиці Папа зустрінеться з ромською спільнотою, опісля – з молоддю, та повернеться до Братислави.

Заключний день візиту, 15 вересня, присвячений прощі до національного санктуарію в Шаштіні, в якому Святіший Отець відслужить Святу Месу, а після неї від’їде до аеропорту в Братиславі, де відбудеться церемонія прощання.

Степане 2021-09-01 / 21:00:32


Коментар видалено. Адмін


Степан 2021-09-01 / 20:09:19


Коментар видалено. Адмін


Марія 2021-09-01 / 09:13:55
Що спорити, звертатися до Папи Римського Франциска, викласти аргументи обох сторін, нехай він скаже своє слово...

Розкольникам 2021-08-31 / 14:35:04
Баникам, Берешам,Курахам, Тидорам, Семйонам і іже з ними -Папа Римський оголосив принцип "Одна держава-Одна церква", не розколюйте Католицьку Церкву за 30 срібняків від мадярів, Закарпаття це Україна, закарпатці це українці!!!

Гаврошам і єжи з нима 2021-08-31 / 10:18:23
Україна багато конфесійна держава . Ще раз , Україна багато конфесійна держава . Конфесії НЕЗАБОВЯЗАНІ , по чиїсь прихоті об'єднуватися між собою.
У нас повно протестантських течій , і вони теж не забовязані об'єднуватися між собою .
Конституція України гарантує вільне релігійне волевиявлення .
МГКЦ має свою історію становлення , яку як мінімум треба поважати .
УГКЦ походить від охрещення Києва Володимиром .
Логічно би в цій ситуації побачити об'єднання УГКЦ з новоутвореною Православною церквою України .
Але , і тут дивина , жодного бажання об'єднуватися небачимо . І навіть натяку немає .
P.S - нетреба запихувати патріотизм насилу в рот .
МГКЄ давно виявила лояльність до України .
Так що співгромадянам з шовіністичними поглядами бажаю заспокоїтись .



Гаврошам і єжи з нима 2021-08-31 / 09:55:17
Церква відділена від держави. Читайте Конституцію України . Любе втручання в церковні справи є неприпустимими і антизаконними..
Розпалювання міжрелігійної ворожнечі переслідується законом .У 1946 році уже об'єднували , забули ? Незгідних піддали репресіям ,декого і вбили .

554 2021-08-30 / 16:32:34


Коментуйте аргументовано, а не сипте хамством. Коментар видалено. Адмін



Олександр Гаврош
Публікації:
Пам'яті Володимира Рутківського
/ 5Великі трагедії маленького народу
/ 3Почути рома
/ 7Чи повернеться Володимир Гнатюк на Закарпаття?
/ 3Як закарпатські москвофіли ставали українськими письменниками
/ 47Дві унії. Чому українські греко-католики досі не об’єднані?
/ 25Чи хрестили Закарпаття Кирило і Мефодій?
/ 11Чи розвалило Закарпаття Чехословаччину?
/ 2Що буде з українцями Словаччини?
/ 11Московське православ'я на Закарпатті втрачає монополію
/ 56Генерал Петров і холодний душ для Будапешта
/ 1Що показали вибори на Закарпатті?
/ 7Як ОПЗЖ підтримує сепаратизм на Закарпатті?
Книгомама
/ 11Ловець слів
/ 59Пам’яті єпископа Мілана Шашіка
/ 9Подарунок до Тріанона: чому Берегівський район, а не Виноградівський?
/ 1Рік без Дмитра Кременя
/ 24Духнович був соборником
/ 4Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
/ 16Угорський шантаж
Операція "Ліквідація"
/ 5Вбивство Ярослава Галана: знайомий почерк?
/ 4Чернігівщина очима закарпатця
/ 20Україна і жест Земана
» Всі записи