У лікарні помер прикордонник Ігор Висторобський з Буштина, який два тижні том...
На війні з росією поліг Іван Басараба з Косівської Поляни на Рахівщині (ФОТО)[/g...
У Верхньому Коропці проведуть в останню дорогу полеглого на війні з росією Во...
У Мукачеві в четвер прощатимуться з полеглим Героєм Максимом Решетніковим (ФО...
У Закарпатській обласній станції переливання нестача крові всіх груп...
В Ужгороді попрощаються з полеглим захисником Антоном Оленчуком (ФОТО)...
У лікарні помер прикордонник Ігор Висторобський з Буштина, який дв...
МГКЄ: Старі виклики і нове керівництво
Чи вдасться новому очільникові привнести новий дух у життя Мукачівської греко-католицької єпархії, яке останнім часом застигло в протиборстві та невизначеності, покаже час. Але в будь-якому разі українофобії не місце на теренах України
Новий єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії владика Теодор Фото:mgce.uz.ua
Місяць тому, 16 липня 2024 року, Мукачівська греко-католицька єпархія отримала нового єпископа-ординарія, який відтепер буде нею повноцінно управляти. Особливість цієї єпархії, яка охоплює греко-католиків Закарпатської області, у тому, що вона не входить до складу Української греко-католицької церкви. Закарпаття наче лишається невеликим острівцем, що має до 300 тисяч греко-католиків (усього в Україні їх кілька мільйонів), які напряму підпорядковуються Ватикану.
Висвячення нового єпарха Мукачівської греко-католицької єпархії – владики Теодора в Ужгородському кафедральному соборі
В останні роки авторитет Мукачівської греко-католицької єпархії, очолюваної чотири роки апостольським адміністратором Нілом Лущаком, підупав, що пов’язують з кількома публічними скандалами. Найгостріший із них виник через переведення єпархії на григоріанський календар (включно з рухомими святами) та тиск на тих священників та громади, які хотіли триматися календарної єдності з більшістю України і відзначати Великдень із Православною церквою України (ПЦУ) та Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ).
Попри публічно задеклароване право вибору календаря самими парафіями, згори на них чинився відчутний тиск.
Все це створило непривабливе інформаційне тло довкола Мукачівської греко-католицької єпархії, яка на Закарпатті є в меншості за кількістю вірян.
Початок відкритого листа інтелігенції до керівництва єпархії
Перед новим керівником єпархії відтак стоїть завдання зменшити протистояння в самій єпархії, де завжди існували різні політичні орієнтації. За єпископа Івана Семедія керівництво єпархії тримало лінію на відособлення від решти греко-католиків України та декларувало своє «неукраїнство». Словак Мілан Шашік, який став його наступником, за 17 років свого правління зумів пригасити внутрішній конфлікт між «українофілами» та «українофобами», і, керуючи владною рукою, назовні демонстрував кількісну розбудову єпархії.
Після його несподіваної смерті у 2020 році до керма постав його помічний єпископ Ніл, який, вочевидь, не справився з покладеними на нього обов’язками керівника єпархії, і відтак Папською буллою новим єпархом було йменовано Теодора Мацапулу. Тепер вже йому доведеться показати громадськості, що Мукачівська єпархія не заражена сепаратистським духом, про що пишуть ЗМІ, а свідомі українські священники та віряни в ній не упосліджені.
Взаємовплив церкви і політики
У Мукачівській єпархії здавна точилася боротьба між двома протилежними політичними напрямами. Одні трималися промадярського курсу, за що були прозвані мадяронами. Як правило, це були кола, наближені до керівництва єпархії. Натомість інші виступали за оборону національних прав русинів-українців, і відповідно йменувалися народовцями. З 1920-х років цей напрям сформувався в українське крило на чолі з Августином Волошином. Зокрема, гостро виступали проти мадярського напряму відомі священники-будителі ХІХ століття – Олександр Духнович, Іван Сільвай, Анатолій Кралицький, Євген Фенцик та інші.
Нещодавно у книжці Олександра Пагирі «Карпатська Україна в документах другої Чехо-Словацької республіки» був опублікований цікавий документ про єпископа Олександра Стойку, який очолював Мукачівську греко-католицьку єпархію в 1932–1943 роках.
Двотомна книжка Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах другої Чехо-Словацької Республіки»
Це доповідна записка віцегубернатора Підкарпатської Русі Ярослава Мезніка до празької влади від 16 листопада 1938 року – напередодні угорської окупації.
«Єпископ Олександр Стойка за своєю суттю – рішучий мадяр русинського роду та мови, прямий вихованець єпископа Паппа (етнічного угорця, який керував єпархією в 1912–1924 роках – ред.). Він постійно підтримує добрі контакти з Угорщиною, набагато відвертіші й тісніші, ніж із Чехословаччиною…У греко-католицькій капітулі в Ужгороді постійно підтримувався і підсилювався угорський настрій… Русинських духівників відверто національного характеру і чехословацької орієнтації він відсував у тінь. Можу назвати архідиякона Фленька, монсеньйора Волошина, професора Желтвая, професора Гаджегу і каноніка Хіру (майбутнього єпископа в підпіллі – ред.). Більшість цих духівників підтримує український напрям, який суперечить гунгаризму…
Серед своїх довірених осіб єпископ Олександр Стойка не приховував, що в жовтні цього року молився за приєднання Підкарпатської Русі до Угорщини. Після Віденського рішення 2 листопада ц.р. він наказав своїй капітулі на таємному засіданні, на яке не запросив членів національно-русинського спрямування, проголосити, що ні він, ні капітула після угорської окупації не виїдуть з Ужгорода, хоча тільки менша частина його вірян відійшла до Угорщини, а більшість залишилася в ЧСР».
Єпископ Олександр Стойка (1890–1943)
У доповідній записці чеського віцегубернатора чітко зауважено про дві політичні орієнтації, що існують в Мукачівській єпархії. Збереглися вони і після легалізації греко-католиків в 1990-х роках й уособлювалися правлячим єпископом Іваном Семедієм та єпископом-синкелом для українців Закарпаття Іваном Маргітичем. Зрештою, це протистояння Ватикан вирішив, призначивши керувати єпархією етнічного словака Мілана Шашіка, громадянина сусідньої Словаччини.
Новий єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії владика Теодор
Новий єпарх Теодор Мацапула – уродженець Івано-Франківщини, має 43 роки, з яких шість – студіював у Римі, чернець Згромадження Воплоченого Слова, вільно володіє кількома європейськими мовами.
Чи вдасться йому привнести новий дух у життя Мукачівської греко-католицької єпархії, яке останнім часом застигло в протиборстві та невизначеності, покаже час. Але в будь-якому разі українофобії не місце на теренах України.
Радіо Свобода
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Куди рухаємося? 2024-09-12 / 20:59:27
Єпархія на пропасти. Боже змилуйся над цим усім. Навчання в семінарії початок Літургія на мертвій мові. Обійдемо цілий світ чи таке знайдемо ще в семінаріях, кому потрібно це все навиворіт діло? Сатані найбільше. Мертві серця, мертві душі, мертвим роблять єпископа нового. Чекайте ще почнуться допити, гоніння, календарі, пости не пости, трибунали це все що було останім часом. Моліться народе Божий, бо Україна так війну не переможе. Це знищення народу в духовному просторі. А що тоді хочемо від світу?
Теотео 2024-09-11 / 23:29:13
В школі зарплата в конвертах чулисьме, а правильно нащо їм картки банківські. Наліпку треба любити як старі традиції на яких тримаєся суї юріс.
Коля1 2024-09-11 / 22:56:03
Кажуть директриса Гричка ходила до владики Ніла за зловживання Ігнатишина коштами та допомогою, увірувала в християнство, та її пішли
Коля 2024-09-11 / 22:25:13
Нарешті звільнили директорку в школі Теобенд. Тепер буде там один ґазда, вгадайте, як його називають?)), ні не Буратіно)))...
Коля 2024-09-11 / 15:03:21
Так так, перемелеться
До колі 2024-09-11 / 12:35:49
Може якусь новину,знайдеш нову. Бо ця вже була як рік тому
Коля 2024-09-11 / 11:18:58
Пепемелеться, це так як коли брехливий Ігнатишин призначив свого кума колишнього мента Носенка вчителем фізкультури в школі при соборі, щоб той уник мобілізації
Славик 2024-09-10 / 21:03:53
Тут дехто мене неправильно зрозумів. Повторюю, що владика Мацапула українець. Його погляд буде завжди звернений в сторону центру України. Культурний, релігійний, політичний, національний центр. Ці всі сепари дуже перелякані. Ніл звичаїв образу, всі інші теж не знають, як вгодити. Вони лицемірні. Звісно, можна було їх всіх демонстративно вигнати. Це було би логічно і очікувано. Причини не знаю, чому так не сталося. Гадаю, що це станеться всеодно. Може Ватикан заборонив діяти більш радикально, але це буде, розтягнеться в часі. Порозуміння в них з Теодором не буде. Воно все перемелеться. Якщо і треба буде піднімати гвалт, то точно ще не тепер.
Славіку 2024-09-10 / 16:20:05
То хто такий ображений?
Про ректорат 2024-09-10 / 11:51:59
Вчора почалось навчання в семінарії, ректора можна було звільнити лиша за Золотарьово та все як було. Можна уявити чого чекати.
Славіку 2024-09-10 / 11:43:50
Неважко укрвїнець чи татар. Очолив кубло і не розігнав. Вони знущалися з людей. Блаженнійший говорив що Теодор сльози витре ображеним, а він з Соляником тримає справи в трибуналі на ображених. Як це так? Та так. Старі виклики новий керівник но не керівництво.
Славик 2024-09-10 / 01:14:34
Тут стільки провокаторів проти владики Мацапули, що то капець. Згиньте. Теодор Мацапула українець. Все буде добре
Колі 2024-09-09 / 22:35:14
А яке інтерв'ю? Де?
Коля 2024-09-09 / 22:33:22
Я коли прочитав в інтервю єпископа Теодора, що хоче продовжувати справу Мілана Шашіка(добре що не Семедія), зразу зрозумів, що змін не будн, буде далі це окозамилювання
Співбрату 2024-09-09 / 19:22:19
Був ти співбрат Теодору тепер брат Петро третьому єпископу, він буде і вимогливий бо при владі лишився. Щоб могли вимагати інші треба переформатувати дещо. Схоже змін не буде. Ті що панували дале будуть. Ті що з’їздили пів світу можуть далі мандрувати. 1 місяць до призначення, 2 до хіротонії, 2 після, за 5 місяців ніякої стратегії розвитку, с тут буквально прірва. Війна неспокій в країні і т.д. Римо-католики і УГКЦ там розвиток - тут халепа.
Коля 2024-09-09 / 19:16:25
Дурень думкою багатіє, так і з нашими єпископами і священниками, от от зміняться, от зараз, недовго залишилося, почекайте, так 33 роки пройшло в духовному пристосуванстві, довели єпархію, а єпархія це не лише єпископ і священники, а й вірники
Співбрат 2024-09-09 / 16:35:05
Я з теперішнім вашим владикою Теодором мешкав колись в одній монашій спільноті. Мушу делікатно говорити. Він глибоко віруюючий чоловік. Але іноді його дуже заносить. Тому його треба пильнувати. Отці, не бійтеся з ним говорити як зі своїм братом. Любіть, але будьте вимогливі. Він досить боязливий і хто буде вимогливий, до того може прислухатися. А як не будете вимогливі, то його так може занести, що не впізнаєте. Згромадження подарувало вам доброго монаха, тепер він у ваших руках і тільки на себе нарікайте, якщо його зіпсують гроші чи нові знайомства зі світськими людьми
Коля 2024-09-09 / 13:47:15
Надія вмирає останньою
Сергій Олександрович 2024-09-08 / 23:42:10
Нездорові тенденції. Владика наживвє собі тихих ворогів. Це небезпечно. Якщо це правда. Хочеться нарешті миру. Боже, поможи нам
Іван 2024-09-08 / 19:12:05
Всім небайдужим до долі єпархії треба об'єднуватися. На мою думку, треба відкласти спірну ідею єдності з УГКЦ, а варто зосередитися на усуненні цього недолугого нового керівника і старого п'яницю Лущака, усунути тих пліснявілих синкелів і деканів з порочною душею. Єпархія летить в прірву. А про єдність поговорите потім. Інакше буде гірше, Ніла будете згадувати як Боже змилування
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta