Чи був Євген Фенцик прибічником неорусинів?

Найплідніший закарпатський новинар та літератор ХІХ століття Євген Фенцик неодноразово висловлював спільну думку наших будителів проти творення  окремого народу чи нової літературної мови на Закарпатті, яскравим прикладом чого є його передовиця з газети «Листок» за 1 березня 1887 року.

Євген Фенцик

«Плутанина в нашій писемності»

Скільки років минуло вже, як ми силуємося сформувати свою мову, як силуємося створити для себе якусь писемність. І всі наші зусилля не увінчуються успіхом. У нас нема писемності, нема нічого, нема навіть одного твору, що мав би якусь літературну вартість, який би заслуговував на серйозну увагу.

І не тільки нема в нас нічого вартісного, але ми взагалі писати «по-русски» не вміємо. Хіба що дві-три людини, що вивчились мовним правилам і пишуть однаково, складають у нас приємний виняток. Тож ми із соромом мусимо зізнатися, що у формуванні своєї материнської мови ні на крок не ступили вперед. Всі наші писемні пам’ятники складають суцільну мовну плутанину,  і за ними ніяк не побачиш поступового зростання.

Успіх у мові можливий лише тоді, коли письменники дотримуються якоїсь норми й одностайності в писанні, коли керуються відомими правилами. Якщо норми й одноманітності нема, якщо нема жодних правил, жодної цензури, коли один почне писати сяк, а другий -- інакше, тоді постає лише одна плутанина, а про поступ і слова бути не може.

А в нас не було ніякої норми. Мигалич писав інакше, ніж Лучкай, Духнович знову по-іншому, Довгович ще інакше. Мова блаженної пам’яті єпископа Поповича була теж не така. Догматика Гомічкова писана знову по-іншому. І тільки в новіший час помітна подібність тих письменників, які почали використовувати загальноприйняту літературну мову. Але скільки тих письменників? Легко порахувати на пальцях. А маса нашої інтелігенції пише і днесь по-своєму, жахливо перекручуючи і псуючи мову, змішуючи все: церковнослов’янське з мало- і великоросійською, навіть зі словацькою й польською, і пише цією мішаниною, пише такою мовою, якої нема на земній кулі.

Як чинить наша інтелігенція, так навчає і в школах.  Скільки вже було букварів у наших народних школах? Ми використовували вже видання будинські (будапештські),  галицькі, Часинове, Чопеєве і так далі. Всі вони писані іншою манерою, одне не схоже на інше. А тепер будь розумним і вгадай, котре краще і кого варто наслідувати?

Ні, в такій плутанині немислимий поступ. Якщо ми хочемо зробити у справі формування нашої мови крок уперед, нам необхідно писати так, як пише весь освічений русскій мір, нам необхідно навчитися правилам російської мови і писати за ними: одностайно прийняти письмову російську мову. Це буде перший крок, що веде нас до істинного прогресу, це має стати основою нашої освіти». 

Переклад Олександра Гавроша

ДО ТЕМИ:

Юліан Тамаш: "Я давно змирився з тим, що руснаків не буде..."

Духнович чи Духновіч?

Як Падяк із Духновича "націоналіста" робить

Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців

У Мукачеві презентували книгу вибраних праць о.А.Кралицького "Ми діти преславної України" (ФОТО)

Теги: Фенцик, неорусини, неорусинство,

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати