Слівце. До красного письменства

Знаменно, що сáме в річницю перепоховання Василя Стуса з його двома побратимами (минулої суботи), нарешті скинули з посади голови Національної спілки письменників України крученого-перекрученого Володимира Яворівського. Бо власне через таких, як Вава Я-вор і довелося поневірятися за життя автору «Палімпсестів». І наразі цілком поділяю думку новоспеченого очільника НСПУ Віктора Баранова на предмет даного переобрання: «Я – далеко не найкраща кандидатура на голову. Перспектива за молодшими, завзятішими, розумнішими».

Слівце. До красного письменства

Отже, гадаю, тепер спілка-сопілка виграватиме на дуду власне так, як ген ще коли прорік Іван Франко, а слідом за ним В. Стус: «Най будем щирі». Хоч, нумо, хутчій, розпанахуймо на грудях вишиванку, – тої Божої щирості повсякчас бракувало письменницькій братії. Та й тепер не без того. Візьмемо, наприклад, недавній десант укрсучліту на чолі з Андрієм Курковим до Туреччини. Там ні сіло ні впало, здавалося б, затесалося й двоє моїх землячків: зокрема, русинський письменник і автор російськомовних поетичних «хітів» ХХ століття Михайло Рошко з перспективним клоном патріарха українських скоморохів Андрієм Любкою. Зрозуміло, чому власне сих двох моїх землячків прихопив з собою А. Курков...

Андрій Любка – прогресує. Що цікаво, і без спілки-сопілки. Не встиг онде патріарх українських скоморохів Юрій Андрухович презентувати свою чергову розвагу для просунутих адептів, як наш Андрійко заповзятливо прогудів попереду паротяга, завважте: «Я зараз вас здивую. Я пишу цю рецензію, ще не прочитавши «Лексикон інтимних міст». Тобто я десь на середині, якщо серединою можна назвати уривчасте читання то з початку, то з кінця, то просто з міста, яке тобі дороге – у моєму випадку Ужгорода. Ось такий він «Лексикон інтимних міст» – я ще не дочитав його, а вже дописую рецензію».

А ви кажете, що жиди з москалями винні у нашій безхребетності та законопослушності!

Та, безумовно, найбільше мене потішив днями Іван Петровцій, презентуючи в Ужгороді власні видання.

Аґент з «музею покинутих секретів» щиро зізнався, що Віктор Балога допоміг йому профінансувати антологію «Христоматія церковно-славянськихъ и угро-русскихъ литературныхъ памятниковъ».

«Антологію свого часу не видали через рецензію Івана Франка – через те, що книга «не працює на українську ідею... Балога попросив мене підготувати список того, що у нас видавалося. Я зробив. Балога схвалив, дав мені 20 тисяч доларів, і ми видали цю книгу 5-тисячним накладом. Так, з Божою допомогою і допомогою Балоги видав книгу, яку колись забракував Франко»,  – наголосив осіївський метр виваженої з корінням мислі Іван Петровцій.

Ади... І треба ж аж так себе зневажати, сараки!

21 листопада 2011р.

Теги: Яворівський, Рошко, Любка, Петровцій

Коментарі

Іван 2011-11-23 / 19:42:19
Ош ви не купуєте його книжки, то ви не всий народ

сорри 2011-11-22 / 11:11:11
В якого "народу" "пользуются спросом" книжки пана Петровція? У кількох функціонерів "русинських" організацій? Він же свої книжки навіть через свій бовт продати не може - припадають там порохом як непотріб...

123 2011-11-22 / 10:06:00
2Іван 2011-11-22 / 04:33:32
Кулько видав Петровцій за йсі часи, в мене є майжінь всі його книжки, то все пользуєся у нашого народа спросом...

Ви сам єсть народ, чи як?

Іван 2011-11-22 / 04:33:32
Мені кажеся ож Ви пане, невдачник, бо пишете блог про других погано, пишіт про себе, нащо других обсирати. Кулько видав Петровцій за йсі часи, в мене є майжінь всі його книжки, то все пользуєся у нашого народа спросом.

цікавий 2011-11-21 / 20:15:52
Любка в Польщі за польські гроші писав роман про Ужгород. де він?

анонім 2011-11-21 / 19:11:31
файно. хоча рішка можна було ще протоптати. гнусний тип до неможливості

Людмила 2011-11-21 / 18:59:11
yes !!!

2011-11-21 / 15:52:56
Коментувати схожі тексти важко, а може й не варто.
Хіба щоб виказати запізнілу реакцію на недавній Михайлів (Рошка) вибір.
Завищені амбіції та хворобливий нарцисизм - не одного цим обтяженого колись повело на шлях, що здався найлегшим та в чомусь ефектним (ефективним?).
Про що тут говорити, якщо не виявилося в чоловіка міцного стрижня. Обрав своє сам. Його право.