Апендикс і Мараморош

Апендикс і Мараморош

Памфлет

П’янка була ще та. На межі Тячівського та Рахівського районів. У приміщенні бензозаправки Солотвина. Пили, ох і пили. Був там і я. Братва поставила питання про те, аби від’єднати гуцульську Рахівщину від долішнього Закарпаття та приєднатися їм до корумпованої до нігтика неньки України. На що я заперечив, позаяк тлін моїх батьків спочиває на цвинтарі пограничного Широкого Лугу, то буду, звісно, у даному разі в екзилі.

Тут проти мене виступили водолази з Рахівщини, бо їхні цігаретлики благословили переплавляти через Тису геть усі конфесії, що правлять людом у Закарпатті. Звісно, до бійки наразі не дійшло, проте зійшлися на тому, що поки що залишаємо Мараморош аж до хустського Рокосова в нашому «водолаському» нагляді, бо ті гайналії-долішняки також ликом не шиті… Літаками ширяють над державним кордоном!

Одне слово, п’янка на бензозаправці в Солотвині ще раз довела, що тячівсько-рахівські фатьови вирішують за Ужгород і Кийов ті важливі державницькі питання, на які не спроможні відповісти ані офіційні Ужгород, ані Кийов.

За що я люблю свій Мараморош! Він незабаром породить свого новітнього Пинтю-капітана. А Закарпаття в особі офіційного Ужгорода залишиться навіки апендиксом у вислові великого Сашка Петефі: «…Ужгород надзвичайно погане місто. Брудне й неохайне. Якраз таке, як п’яна людина, котра впала в калюжу й тепер брудна, хитаючись, іде додому».

Що маю на думці: «Закарпаття, безсумнівно, врятують високі і чисті гори та водолази-гуцули».

20 лютого 2018р.

Теги: Мараморош, гуцул

Коментарі

федір забрідський 2018-02-25 / 19:54:51
пити файне діло. А што сьому фаттьовови до наших цигаретлику.
майже файно ся має, тому тупий до нашого діла.

Петро. 2018-02-22 / 03:10:44
Що правда, то правда: п'янка була! На жаль - перманентна...