Сьогодні поволеньки запроваджується у вжиток вельми позитивне словечко «постправда». Прикметно те, що його всовують «другорядним» в уста ті «малосольні вельможі», які тою постправдою вщент наситились і тепер її звеличають. Маю на оці тих брехунів, насамперед основоположника постправди – академіка Андрія Сахарова. Знаємо ж, що власне він є співтворцем водневої бомби. Відтак, звісно, завдяки Олені Георгіївні Боннер Андрій Дмитрович став найпалкішим пацифістом, а, скажімо, нині кручена-перекручена словенка Меланія Кнавс (у дівоцтві) запомоглася завдяки палкому сповідуванню панславізму обійняти чин першої пані Злучених Країн Америки. Така вже тепер рознарядка від дідька, аби од Аляски до Чукотки порядкували рогаті. Нехай-то у стриманих фраках або ж приструнчених рясах, як той же панотець Кірілл. А що вже казати про розпутне жіноцтво побіч тих значущих осіб. Содом і Гоморра.
Та я, звісно, не подужаю описати запроваджений Арідником усесвітній куперай, себто цілком не зможу розкрити вселенський будинок розпусти. Цікавить насамперед мене начало постправди в сущому українському суспільстві. Звідки ж та пошесть узялась!
Безумовно, що після Розстріляного відродження в Україні – нітелень. Якщо, бува, хтось і рипався, то ворохобника враз запроторювали або в «дурку», або в Кучино за колючий дріт. Інші ж удавали з себе, наслідували, живучого до нині співавтора пісні «Два кольори», який устиг обплювати у своїх віршах тризуба й українські святині й заодно побувати з Оксаною Білозір в окупованому радянськими військами Афганістані. Таке-то було тута до начала Михайла Сергійовича «перестройки». Коли враз – вигулькнуло невідь-звідки 1985 року Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Літературне угруповання, засноване, звісно, й перевірене та схвалене ВЛКСМ, КПСС і КҐБ. Звідти-то пішла й розкотилась постправда у мізках інтелектуальних українців, що ніяк її не викорінить нині ба навіть усюдисущий скомороха Зеленський з вірнопідданим своїм 73% електоратом.
Усі, хто вийшов тоді з комсомолу, КПСС, КҐБ – дотепер силкуються щось начеб щиро сказати, скажімо, подаючи свій голос на захист євроінтегратора Петра з Свинарчуками, а воно, їхній лопіт, ніщо, лишень справжнісінька – напівправда, брехня. Як мовиться, співається ж у пісні: «Родишься баобабом // И будешь баобабом тыщу лет, пока помреш».
Будьмо пильними, читальники й поціновувачі Закарпаття онлайн з чиряками, що раз по раз, гляди, вигулькують межи правдою та брехнею! Абсцес – страшенна зараза.