Поплічники – діло пропаще

Фото не вельми якісні, зате достовірні, на яких зображено президента Словаччини Йозефа Тисо в оточенні німецько-нацистського командування на тлі Києво-Печерської лаври (1941 рік. Третього листопада). Через дві годити по тому на території лаври буде підірвано дотепер ще невідомо ким Успенський собор. Суперечки у даному разі не вщухають, одначе мова про інше.

Поплічники – діло пропаще

Мені, коли переглянув онде здавнені знімки, раптом спало на думку провести аналогію між Авґустином Волошиним і Йозефом Тисо. Бо і той і той – душпастирі, лем словак – римо-католицький парох, а Президент Карпатської України – греко-католицький. Мабуть у сьому, одразу подумалось, й уся між ними відмінність. Копаючи глибше, спостеріг значно більше розбіжностей.

Насамперед – Гітлеру було на руку проголошення 14 березня 1939 року Словацької Республіки, в чому сам Алоїсович і посприяв, а відповідно Карпатську Україну, прислухавшись до думки вождя всіх народів товариша Сталіна (пригадаймо його виступ на XVIII з’їзд ВКП(б), на якому він же обізвав Карпатську Україну «кузькою, яка хоче приєднати до себе… слона, Радянську Україну з 30 мільйонним населенням»: кинув, радше обоє  ф ю р е р і в  кинули Карпатську Україну на поталу мадярам.

Третього листопада 1941 року, коли Й. Тисо в супроводі нацистських загарбників відвідував Києво-Печерську лавру, А. Волошин, який жодного разу не був у теперішній столиці України (за що відтак і поклав своє життя в московській тюрмі – за вільну, соборну Україну), працював яко вигнанець в окупованій німцями Празі. Парадокс, але факт!  

Трагічно закінчив і Йозеф Тисо. Шостого червня 1945 року його заарештували в Баварії американці та передали Чехословаччині. Через два роки комуняки засудили президента [першої] Словацької Республіки до страти й повісили.

Що тут додати. Як не крути, Микито, і туди і сюди, а таки, виявляється, слід покладатися тільки на себе! Поплічники – діло пропаще.

26 листопада 2019р.

Теги: Тисо, Августин Волошин, Словаччина, Карпатська Україна

Коментарі

ярослав орос 2019-11-28 / 09:39:31
Аноніме, взяв 'им до уваги Вашу інформацію. Дякую.

Vasyl'ko 2019-11-28 / 05:04:37
Честованный пан Орос, комунякы в Чехословакії ухопили власть аж в 1948 році, а не в 1947 році. Так президента Тіса не могли судити комуняки. А судив президента Тіса народ Чехословакії и мав на то повноє право, бо сийс пезидент причинився до дуже многих злочинів. Приведу пару прикладів:(1) причинився к руйнації високорозвитої ліберально-демокрастичноі Чехословацької держави; (2) насильну словакізацію Русинів Словакії;(3) анти-семитську ідеологію пропаговав уже перед 1-шов Світовов війнов (1914) уж во Відні де учився;(4) зачав переслідувати блаженого Епископа Павла Гойдича за то, што Епископ Гойдич бов проти депортаціям єврейських горожан зо Словакіі, охороняв іх и продовжовав в юрісдікції Пряшівської епархіі употребляти кирилицю и Русинський язык; (5) Президент Тісо перестав з гоніням проти Епископові Гойдичові аж по інтервенції Ватикану; (6) на приказ президента Тіса Словакія бола перша держава в Європі, котра депортовала своїх горожан-Євреїв до Гітлеровських концлагерів. Можете ся дочитати о Словацьком президентові Тісові в монографії: Priest, Politician, Collaborator: Jozef Tiso and the Making of Fascist Slovakia by James Mace Ward (Учить на Стенфордском Университеті, перед тим жив в Братіславі, де зозбирав матеріал для монографії, а супруга є словачка, котра му помагала зберати інформаціі в архівах Братислави, Відню и Праги). Надійме ся, што найде ся ай пре Президента Волошина фахман як є Джеймс Мейс Вард який напише обєтивну монографію.

Степан Крук 2019-11-27 / 08:21:33
Абсолютно вірно! Але історія нас нічому не вчить...