Тут, брате, як не крути, а сучасна російська література випереджає сучукрліт, росіяни таки заможніші та поважні люди й можуть собі без, скажімо, заморських доброзичливців, видати наступну книжку Володимира Сорокіна, що має назву «Білий квадрат». Щойно видана збірка його оповідань те що треба. Читаєш, і відчуваєш життя. Своє, і своїх – ворогів. Ні-ні, не фашистів, німців, нацистів, а тих, які поруч з тобою живуть. У його «Білому квадраті» ідеться про те, як уже внуки, не діти вертухаїв, себто вчорашніх наглядачів [стукачів] і караульних варять воду й взяли владу у свої руки. Дрижаки проймають по шкурі! Русино-хохляцькій… Адже від Чопа до так би мовити нинішніх ОРДЛО в сущій Україні, що не сім’я, то буковий і темний праліс. Продажність – зашкалює. Проте є піп і він у церкві все простив та дотепер прощає.
Раджу читачам ЗО таки придбати книжку «Білий квадрат» В. Сорокіна, прочитати й задуматися над тим, а хто ж таки у Закарпатті від 1944 року по сьогоднішній день «лихо робить з нами». Беззаперечно, що насамперед не Путін і піп Кірілл, а… (Будьмо обережні з ближніми).
Звісно, «Білий квадрат» Володимира Сорокіна, а се невеличка книжка – дев’ять оповідань для обтяженого буднями закарпатського мислителя прочитати нічого не вартує. Закарпатський мислитель набагато більше вкладає свого часу й напруження мізків на те, як би то ниськи прожити заможно в Европі! Й не забабратися…
Одначе я пам’ятаю по Широкому Лузі – спершу косять улітку траву, потім отаву, а десь у такий час – третячку. Пригадую, як у Широкому Лузі за комуняків доморослі активісти переслідували власне мене за те, що ходив у колядники, потому їхнє місце заступили під час перебудови їхні ледь-ледь жовто-посинілі сини й доньки, вже трішки перефарбовані, а нині – геть жовто-блакитні внуки з хрестами на грудях на всі сто заправляють селом! Знищують красу і силу довкола… Пацани третячки.
Одне слово, я про те, що насамперед шукаймо своїх ворогів не в чужинця, а уважно придивляймося до кожного брата, й сестру не минаймо у Хресті, коли вельми вже стало так тяжко. Раджу таки прочитати «Білий квадрат» В. Сорокіна. Той, хто хоче бути здоровим – хоч трохи оздоровиться (без термальних вод), прочитавши сю книжку.