Живу в селі. Скучно. Дорого. Треба було восени придбати три машини дров, аби, скажімо, від Покрови, зігрітися до теплої весни, Благовіщеня. Се задоволення коштує десь 21 тис. грв + бензопилка. Дрова дорого коштують у заповіднику. Хоч сам Угольсько-Широколужанський буковий праліс уже не той, що був за чехів, мадярів і совків. Ріднесенькі вуйки його, Праліс, доведуть ось-ось до суцільного ваґаша. Знищать!
Батьки мої померли. Сестра дала мені притулок. Проте ж живу в селі.
Більше свого життя віддав я Києву, одначе село з мене не вийшло. Дуже люблю село. Страждав за ним у місті на балконі. Тепер ще більше полюбив його, село. Така благодать. Я ж – тута. Пак айно! Хоч, за зиму, ні з ким у Широкому Лузі не спілкувався. Виходив надвір, милувався засніженими горами та як з коминів куриться дим. Ось і все. Писав, писав, викладав свої думки на папір і більше ні про що не думав. Я писав не про село, а про Широкий Луг. А село тим часом їло, пило та й гадки не мало, що у Широкому Лузі хтось варганить історію про довколишні мої улюблені ґруні. За що й повернувся сюди, де був малим. Адже дітвакам властиво рости!
Сього 1 квітня (на Вербну неділю) я не піду до церкви, а у завербі наріжу 7 прутиків (мицьок-котиків) і у річці Лужанці тричі скроплю їх студеною водицею. Чим віддам шану всім своїм пращурам у Широкому Лузі. Потім повернуся до Кийова і моя жона врочисто покладе мною вимішане тісто до великоднього короваю. Най би був такий пухкий і милий той коровай, як сі мицьки, що їх привезу, гадаю, з Широкого Лугу.
Сонце в крузі, щирі арійці! З чим вас усіх і вітаю.
Нік 2018-04-02 / 17:05:33
Три зірочки , пане Орос, за Широкий Луг! Нєт, скупо дуже, много.
Петрро. 2018-04-01 / 00:28:26
Соава Богу! Нуль промілле...
Степан Крук 2018-03-30 / 20:41:44
Душевно! Але не про мою честь, для арійців! Чистокровних...
гайналь 2018-03-30 / 11:27:45
На чудо не злий запис Я.Ороса. Свіже повітря Широкого Лугу явно пішло йому на користь