ТОТЕМ І ПРІЗВИСЬКО

А втім, поведу мову про інше. Колись, малим, я захоплювався історією рідного краю й залюбки слухав оповідки старших про заснування того або сього села, що розташоване неподалік с. Широкий Луг. Уже трохи старшим, отроком, лупцювалися з однолітками проти ровесників з сусідньої Новоселиці та прозивали їх "слинявими бабцями" (бабиць – бичок), а вони нас, відповідно "медведями".

Отже, жителі Широкого Лугу мають тотем і носять прізвисько – "медведі". Воно ж бо й закономірно, позаяк село тулиться до самих полонинських гір і тут, у пралісах лісництва Карпатського біосферного заповідника, й справді водяться ведмеді. Що стосується інших сіл у верхньому межиріччі Тереблі й Тересви, постараюся не образити їхніх жителів, тільки перелічу, на жаль, не всіх у даному краї. Недавно, кого тільки не запитував у Широкому Лузу, скажімо, про тотем і прізвисько жителів сіл Красна, Усть-Чорна, Руська Мокра, Німецька Мокра (Комсомольське), ствердно ніхто не зміг відповісти...

Праворуч од Широкого Лугу розташовані купно села: Угля, Велика та Мала Угольки. Тільки тут можна почути, як заприсягаються твердо в окрузі: "На мого Бога". Мають угляни у всіх трьох перелічених селах тотем і носять прізвисько "гади". (Гад, змія).

Ліворуч од Широкого Лугу губиться у вузькій продовгастій улоговині Терешул (Тарасівка), що має тотем і носить прізвисько "личаники". (Лича – лико). Мабуть, тут щось пов'язано з фразеологічним зворотом: "Дерти лико". А якщо перейдете ще одну гору на схід, то перед вами розпростреться смт Дубове, а трохи нижче – село Калини. Що стосується дубівчан – їх закономірно прозивають "парастасяниками". Ревно сії миряни порізно відвідують кілька церков у селі. Та й згадаймо того ж таки Івана Чендея з його творчістю. Цитую Григорія Штоня ("Газда. Іван Чендей): " "І на другий день Паски ми опинилися в селі, де першим, кого з Чендеєвих родичів я побачив, був його батько. Син мене попередив: неньо на старість здитиніли. І ще... 

– Ви з ним посварені?

– Вони самі сваряться. Збунтувалися проти мойого "Івана". Буцім я проти церкви. А неньо читають щослужби "Апостола".

Вважаючи себе здатним прибрати всі між людьми непорозуміння (а це ж батько і син), я присів біля лежака з довгобородим й давно не стриженим старцем з певністю, що його, по-перше, причарую, а по-друге...

Ні до другого, ні до третього пункту миротворчої програми справа не дійшла: глипнувши на мене, місцевий апостол (а мо' й пророк?) одразу перевів погляд на поріг, за яким, не сміючи його переступити, стояв непрощений син.

– Ви хто?

Очі старого непримиренно палахкотіли, а сухе тіло напружилось в очікуванні чергових докорів за багатолітню непоступливість.

– З Києва.

– Тоже пишете?

– Не так гарно, як ваш син. Я науковець.

– Не вірите?

– Чому? Мій тато – священик.

Напруга в очах старого трохи згойднулася, але не втратила на силі. Він посунув убік голову, щоб краще бачити сина.

– Чого стоїш?

– А що я мав би робити?

– Йти до церкви. Може, Бог простить.

– Так ви ж і там будете кричати.

– Боїшся?!! Бійся, поки є чим...

Надворі, прибираючи незалежного виду, Іван Михайлович втомлено пожартував:

– Маю власного сповідника. Проганяє спокій навіть при святі".

Нагадаю, трохи нижче Дубового розташовані Калини, що його жителі мають дуже колоритний тотем і носять прізвисько "тайстряники". (Тайстра – торба, сума). З нею колись калинчани носилися, як з писаною торбою.

Там, де бере початок одна з приток річки Тересва, ген вище Дубового, під самою полониною розташоване село Брустури (Лопухово). Має своєрідний тотем і прізвисько "шишкарі". Ну, скажіть, хто не пробував "брустурянської кедровиці"... А вона ж то настояна на шишках!

А вже майже у самій долині містяться сусідні села Ґаничі (тут колись тримали багато гусей і через те його жителів прозивають "ґаґошами"), та Нересниця, що має тотем і носить прізвисько "здерчаники". (Здерка – дрібна риба). Далі, за водою, живуть ліворуч "коні", маю на оці жителів с. Терново, а через річку Тересву розкинулося с. Вільхівці ("козуби", бо ще недавно його жителі плели кошарки, кошики)...

Ось, на сьому, мої куці знання у даному разі й закінчуються. Радий буду, якщо хтось їх збагатить...

Додається:

М.Носа
Дубівчани парастасяники не лише через те, що ходять у сім храмів східного обряду і кілька протестантських, а тому, що часто справляють удома службу за померлими, себто парастас. Попи вважають приходи в Дубовому дуже вигідними з фінансового боку.

А краснян чи красношорян називають павучками. В останнє півстоліття за ними закріпилась іще одна називка - вацкоші (вацок - рюкзак) - значна частина селян працює в лісі і полуденок носять у вацках.

Жителів Руської Мокрої називають ще вольованами, хоч збільшений зоб зустрічався всюди по Верховині (відсутність йоду і фтору у воді).
Устьчорнян та жителів Німецької Мокрої окрім як німці, здається, інакше й не називали (хоча вони походили з Австрії).

 А ще у верхів’ї Тересви долішнян (нижче від Вільхівців) називали нямішами (гуцули - гайналями, верховинці з верхньої Боржави - лемаками.

В.Кришеник

Жителів Боронява – "болюхи" (наче про них казали, що в місцевих завеликі черева – від постійного харчування картоплею), проте з цим не зовсім впевнений; Малого Раківця – "ташкуни", Ізи – "кошаркуни".

Знаю тільки, що ташкуни – від ташка (нім. – сумка), бо ті завжди ходили на підробітки в більш багаті села зі своїми тайстрами та сумками. Іза – зрозуміло, що плетіння кошиків з лози. 

Мешканці Данилова – "ропляники" (від слова ропа, такі люди, що випарюють сіль);

Олександрівки – "вакаровщики" (подібне, але тут вже зв’язане з торгівлею сіллю, бо коли з випареної ропи залишалася в осаді грудка солі, то завжди у формі півкулі – а це й звалося вакарів);

Білок – звісно, що могли бути тільки "тенґеричаниками " (бо кукурудзоводи знані);

Золотарьова – "папоротняки" (навкруг села росла одна папороть, там всюди пуста безплідна земля, непридатна для обробітку);

Сокирниця – "кобеси" (ніби щось зв’язане з рибальством, на яке були справжні мастаки).

До речі, на Іршавщині колись найчастіше довжани обзивали ближніх своїх сусідів, білчан та імстичівців, скупими лемаками, а ті старались у відповідь – обізвати мешканців Довгого, Заднього, Кушниці просто хитрими верховинцями.

Теги:

17 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати