РОЗІП’ЯТИЙ ІВАН

По смерті богів, напівбогів, гляди, настала черга віддати шану яко небіжчикам уже й героям. І та частина людства, що вихована на засадах грецької міфології, зостанеться ось-ось з носом, чи то пак з іржавим бляшаним розп’яттям. Цивілізація докотилася до самої ручки. Залишилося тільки солодко, нишком про себе мовити: «Гаплик». А втім, поки ще піють уранці півні й ллється рікою самограй, кортить мені віддати шану розвіднику чехословацького корпусу Івану Кубинцю, який народився 26 квітня 1923 року в с. Новоселиця що на Тячівщині та в свої майже двадцять два роки був тяжко закатований 18 квітня 1945 р. нацистами під час проведення Остравської операції.

Іван КУБИНЕЦЬ
Іван КУБИНЕЦЬ

В одному з моїх творів ідеться про те, як у дизель-потязі Солотвино-Батьово двоє сектантів-проповідників обробляють молодого пасажира на предмет того, щоб об'єлеїти його та затягнути до себе, в тенета.

"Напроти мене двоє на вигляд старців розмовляють нарочито голосно, твердить один другому постулати з „Біблії", заохочують і мене до розмови. Довідуюся, що обоє: сектанти церкви якогось там дня, зараз їдуть на збори до своїх „братів і сестер", обережно вивідують моє ставлення до попів і православ'я. Зрозумів їхнє бажання:

– Мене вже не цікавить Ісус Христос і його апостоли.

– Ви – атеїст? – уїдливо запитав один із них.

– Я – арієць.

– Фашист? – трохи не підскочив другий.

– Мене передусім цікавить минуле рідного краю, а не одна з провінцій Римської імперії. До речі, ви мусите знати, що Іван Кубинець, наш земляк, у роки Другої світової війни також у муках сконав, розп'ятий німцем на воротах, постраждав за нас усіх. Доста мусувати чужу байку на свій лад, однак порятунку не буде. Не дуріть оманою себе, коли перекладаєте свої прогріхи на когось. Надто ризиковано...

Насторожилися проповідники, глипнув один на другого, кажуть до мене:

– Нам пора виходити..."

Не перший рік непокоїть мене óбраз Івана Кубинця. Можна сказати, ще з шкільної парти, коли до присілка Новоселиці – Тисолова – поспіхом була прокладена асфальтована дорога, а в самому присілку нашвидку держава побудувала для доньки Івана Кубинця хату, позаяк з Праги мала приїхати висока делегація на батьківщину Героя Чехословаччини. 

І хоч від Тисолова до Широкого Лугу якихось три кілометри, та й по сьогодні немає на сьому відтинку дороги асфальту. Се – по-перше, за що здавна дорожу іменем Івана Кубинця й заздрю тисоловчанам, а по-друге за те, що тоді чехи привезли були з собою й роздавали видану чеською мовою брошурку про Івана Кубинця...

Восени 1944 року, коли 4-ий Український фронт звільнив Закарпаття від угорської окупації, Іван Кубинець зголосився був до чехословацького корпусу, хоч уже мав і жону, і малесеньку донечку... 

Нині вже спочили в Бозі і Чехословаччина, і Союз, і вже помалу відходять у вічність останні їхні герої. Та розіп'ятий на воротах Іван Кубинець обструкції історії не підлягає. Він – є! Не міфологізований, не канонізований, не притягнутий "ілюмінатами" за вуха яко Син Божий...
Іван Кубинець – смертний уродженець гірської Новоселиці.

Тут похований Іван КУБИНЕЦЬ

24 червня 2011р.

Теги:

Коментарі

Rusyn Val 2011-06-25 / 20:49:00
Дякую.Жаль що Іван Кубинець,можно сказати "велика незнама" серед нашої молоді.Чехи мають кращу пам"ять ніж наші земляки.
Додам - з 1966 року у містечку Штітіна кожен рік проводиться волейбольний турнір - Меморіал Івана Кубинця.За радянських часів завжди зучаснилася одна з аматорських команд з Союзу.Після відомих подій - ні одна.Не було-би на шкоду, якщо через рік(а турнір проводиться на кінці квітня) змогла-би зучаснутися якась закарпатська команда.
Ще одна познамка - сумніваюсь що в українському посольстві знають про цю могилу.

ярослав орос 2011-06-25 / 19:40:00
rusyn val, я прислухався до Вашої слушної думки, розмістив був хвото могили івана кубинця, а тут злетіла хвотка самого івана кубинця...
даруйте, проситимемо п. дибу, щоб обидві хвотки розмістив, як Ви кажете...
не такий уже я й обізнаний з примудростями новітнього рогатого...

Rusyn Val 2011-06-25 / 19:08:00
Пане Ярославе - на тій ссилці що я подав - фото могили Івана Кувинця в містечку Штітіна.Якщо є можливість - зробіть вставку.
Могили ухожена,завдяки місцевому міському уряду та клубу "приятелів Подкарпатської Русі"(SPOLEČNOSTI RUSÍNŮ A PŘÁTEL PODKARPATSKÉ RUSI)

ярослав орос 2011-06-25 / 06:50:00
rusyn val, щиро дякую за підказку... виправлю...

Rusyn Val 2011-06-24 / 22:18:00
На жаль ,п.Ярославе маєте декілька неточностей.Іван Кубинець не тікав до СРСР і по таборах не поневірявся.Перед вступом до чехословацького корпусу він вже був півтора року жонатий,і мав кількамісячну дочку.Деяка частина наших земляків ,поки радянська машинерія розчухалася,встигли були призвані до чехословацького війська.Місія генерала Гасала та міністра Нємца 27 жовтня дісталися до Хусту,і почали в-водити чеськословацьку справу.Але не довго - 3 листопаду пройшов відомий Мукачівський з"їзд,котрий проголосив "навхтема в ракаш з братськым українськым народом",і було по чехах.Якраз в цей період і дістався Кубинець до корпусу Свободи.Решта наших земляків мусіли "добровільно" до Червоної Армії.

Rusyn Val 2011-06-24 / 21:49:00
http://foto.mapy.cz/detail?id=109923

местный 2011-06-24 / 18:43:00
трагичная жизнь... трагичная (и бессмысленная) смерть... умереть такой смертью за 3 недели до конца войны... в 21 год... сейчас подумать: ради чего, ради кого?