Закарпаття онлайн » Блоги » Ярослав Орос

Розмиті контури

Хто свій, а хто чужий – тепер не розбереш. Усе переплелося, мов павуки у банці. Затісний і герметичний, виявляється, сей світ. Ущільнений під мікроскопом між бігунами (північним і південним полюсами). Його можливо розгледіти хіба що високо згори, коли ідеш, скажімо, перениззю, між Петросом та Говерлою.

Розмиті контури

Petros, як знаємо, перекладається з румунської – камінь, а Говерла має два означення: румунською Hovârla – важкодоступне сходження, а давньоугорською Hоvаr – снігова вершина. Одне слово, десь так тлумачаться найвищі символи українських Карпат. А втім, не вдарятимуся наразі в ономастику, коли на тебе дме (дія переходить улітку) звідусіль рвучкий пекучий вітер. Аж шарпає – куди попáдя! Ти ж уважно дивишся під ноги, аби не спотикнутися, боронь Боже, на вістрюватому ґруни об гоструватий камінь і не полетіти сторчма головою в пелену невтішного дна.

Зосереджено перебираєш ногами, хіба що, злегка міркуєш про щойно покинутий Petros як чоловіче начало та неквапом наближаєшся до жіночого війстя – Hovârla. Раз-по-раз зустрічаються тобі на ґруни невисокі міцно вкопані в камінник стовпчики: нагадують, що колись тут пролягав чехословацько-польський кордон. Кордон, що роз’єднував  о д и н  народ. А вітер дме, свистить, неначе наспівує басом з опери «Фавст» Мефістофеля. Вітер густий, пронизливий, але помірний! Не валить з ніг. І ти – ідеш!

А в пониззі видніються розмиті контури. Кінець, або ж початок світу. Й видніються ген там далеко-далеченько комірки фейсбучного світу. Й у тих заярмлених самотністю комірках життя вирує поміж селфі, постів-перепостів і блошиних букв. 

 
Ярослав Орос, Закарпаття онлайн.Блоги
20 жовтня 2015р.

Теги: контури

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар