Стяг арійця

Стяг арійця

Полину у вирій, подамся до раю,
Де рясно по небу буяє розмай,
Ширятиму довго в безмежному краю
Допоки не втраплю за срібний ручай.

У сінях Сварожих складу я молитву,
Подякую Богу за справджений чин
І трохи спочину, щоб згодом на битву
Я б рушив сміливо в затлумлений плин.

Війна незабаром завершиться миром,
У смертному герці поляжуть усі,
Лише на побоїщі, вкритому димом,
Хтось гордо триматиме стяг у руці.

Зачовгане древко, святе полотнище
Підхопить угору десниця тверда –
Війне вітровій і суворо засвище –
Завруниться в жилах уклякла руда.

І знову до бою, і знову змагання,
Допоки мене переслідує тінь,
І стяг мій вохристий підніме повстання,
Вороже мені оберне на тлінь!

06 січня 2014р.

Теги:

Коментарі

васман 2014-01-09 / 00:03:59
я вас не знаю, пане, але пахне від вас не дуже файно.

Петро 2014-01-07 / 23:50:11
Хвали ня, роте, бо роздеру тя!

ярослав орос 2014-01-07 / 21:36:42
село скибин під броварами, звичайно, не євромайдан... але ж там мешкає станіслав вишенський...
подружжя оросів зустріло з вишенськими -- Різдво...
тримаймося, чисті!


ярослав орос 2014-01-06 / 23:45:48
той, хто хоч трішечки не лукавий, най згадає на Святий Вечір тараса григоровича шевченка...
гадаю, сим ми й прикрасимо Різдво!
цінуймо те, що маємо...