Закарпаття онлайн » Блоги » Ярослав Орос

А слідчий запитає

Напередодні виборів до Верховної Ради побував я з інспекторською перевіркою в одному з най- най- самобутніх куточків рідного краю – Гуцульщині. Вибрав власне закарпатську Гуцульщину, позаяк гайналії, на превеликий жаль, уже відгонять трупом. І, відповідно, гадав, потикатися мені на правий берег р. Шопурка не має сенсу. (Тішать же дурня мрії).

А там, за Тисою, Вишівська Долина
А там, за Тисою, Вишівська Долина

Від Лазещини до Великого Бичкова мав розмови з тутешняками, навіть випадково схрестилися наші погляди з Василем Петьовкою в колибі, що розташована біля стовпа в самісінькому центрі Европи. Та, зрозуміло, не подали один одному руки. Бо ж не знайомі.

Та, менше з тим. Пан Петьовка таки добряче попрацював з своїм гуцульсько-гайналіївським електоратом, і спромігся знову на кріселко нардепа у Верховній Раді.

Проте, гнітить мене інше…

Якось, готуючи газетний матеріал, (див. «Інтрига в Хусті»), потрапили мені до рук сторіночки з справи: допит Дмитра Климпуша радянським слідчим, і був я вражений од прочитаного, як і той слідчий од почутого…

Адже, знаємо ж, напередодні березневих подій 39-го року Дмитро Климпуш, який обіймав одну з найважливіших посад в уряді Карпатської України, у скрутну мить (о-ох) дав маху з Хуста, мотивуючи те тим, що виїхав був до Ясіня на похорони його далекої родички. М-да… Головний комбатант покинув своє військо напризволяще!

Таке рідко зустрінеш у світовій історії, коли мова іде про захист своєї Батьківщини…
Віддамо, братове, (сціпивши зуби) належне СМЕРШу. Що не кажіть, а завдяки ж архівам СМЕРШу знаємо про своє ріднесеньке геройське минуле.

Отже, Василь Петьовка, ще чинний нардеп нинішнього скликання ВР, повинен навіки пам‘ятати, що його таки колись запитає слідчий (вадь тут, вадь на тому світі), а що ж ти, завидовський хлопе, дав був маху того дня з-під купола будівлі Верховної Ради, коли КК проштовхнули той зловісний закон про мови?!.

Ой, запитає…

P.S. Побував я й у присілку Трибушан – Хмелево, на останньому місці злочину «славних пращурів», і засік мене з-за кущів прикордонник (на хвото), чемний хлопчина, й не дав перейти  в брід Тису (позаяк од мосту залишилися тільки ріжки та ніжки), на той бік, слідом за Авґустином Волошиним…

А мо‘, там ліпше!

Ярослав Орос, Закарпаття онлайн.Блоги
31 жовтня 2012р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Горянка 2012-11-05 / 18:03:44
Цікаве в історії Родини Климпушів інше. Не дивлячись на куркульське походження та сумнівне(націоналістичне) політичне минуле батька, всі діти спокійнісінько вивчилися в вишах СРСР а після позаймали міністерські пости, керівні посади, викладали в інститутах в радянській державі? Чого б це КГБ так прогавило? Найпевніше не прогавило. Тоді що? А тепер повернемось до історії "небіжкою".... та і цікаво було б почути історію про "поневіряння" Климпуша після того .

Слідчий 2012-11-04 / 13:38:32
Я. Орос ти вже не можеш жити, якщо тебе не криють і не паплюжать.
цікавий ти персонаж в Українському письменництві.

Корятович 2012-11-03 / 13:25:15
Шановний пане Оросе - та не беріть це все до голови...вам хіба не знано стару приказку цю що:

'Свої ніколи не шанують свого пророка'?? :-)

ярослав орос 2012-11-02 / 23:23:27
широколужане з усіма ніками...
пора б мене обсирати...
час...

Слов'янин 2012-11-01 / 19:51:25
Порядні люди - ані Орос, ані Местний, ані Читач поки що принципово не висловилися.

Читач 2012-11-01 / 10:29:04
Гарна стаття про нагадування, що люди все пам'ятають... і ніколи не забувають.
так що ті хто прагнуть до лідерства нехай думають та зважують свої вчинки перед суспільством.

местный 2012-11-01 / 08:11:46
"запитає слідчий (вадь тут, вадь на тому світі)"
пан Орос - в точку, впрочем как если не всегда, то в большинстве случаев ;)

Слов'янин 2012-10-31 / 19:20:52
Як би висловитись дипломатичніше? Якщо вірити Вашій, п. Ярославе, логіці, можна зробити висновок: оскільки Карпатська Україна, як держава проіснувала лише одну мить, у її лідерів не було часу на створення апарату внутрішньої держбезпеки (аналогу радянського СМЕРШУ), тому деякі діячічі нового держутворення природно нікого не боялися, і у відповідальний момент чухнули в кущі, точніше на похорони родички.
Паралелей з сьогоденням хоч відбавляй.
Якщо я чогось не зрозумів мене можна поправити.