Достоєвський і я. Блоґери

Прочитав, і аж на душі стало легше. Виходить, що я – ще не зовсім утрачений... Якщо, гляди, сам Ф. Достоєвський був би сьогодні рівня якогось там маловідомого блоґера!

А висловитись публічно є про що...

Ось, скажімо, тими роками спробуй було сказати підневільному журналісту у вітчизняній пресі, що «на жидівському цвинтарі в Мюнхені найдавніша могила – чоловіка на прізвище Гітлер». Одразу ж тебе професійні українці впишуть до «чорного списку», й нікуди відтак не поткнешся з своїми можливостями. Розчавлять, як кузьку. Проте, обов’язково зарясніє на всіх світових сайтах, що збірна Німеччини з футболу напередодні Євро-2012 відвідає в Польщі – Освенцім, а в Україні – Бабин Яр, у такий спосіб висловить свою провину за всіх німців за спричинений Голокост. І ніхто ба навіть не загикнеться, хто такі Гітлер і його оточення, та з якого роду-племені сам führer... (Див. «Кров і жовч Адольфа Гітлера").

Або, наприклад, візьмемо Ганну Герман з її невдахою-синашем Миколою Коровіциним, якого знана мама куди не прилаштує на роботу, завжди виникають проблеми. Майже вчора стало відомо, що: «За офіційної інформацією, наданою "Українській правді" у парламенті, Микола Коровіцин став штатним помічником Юрія Болдирєва. Того самого депутата, який відомий на всю державу своїми українофобськими заявами!

Особливої родзинки цій історії додає те, що Ганна Герман позиціонує себе щирою галичанкою, тоді як Юрій Болдирєв нещодавно публічно висловився за від'єднання (!) Галичини від України.

"Я считаю, Украина станет устойчивой страной после того, как избавится либо от запада, либо от востока. Я за то, чтобы она избавилась от Галиции. Если убрать Галицию из моей страны и оставить настоящую Украину с Донбассом и Крымом, это и будет первая Россия. А там будет Российская Федерация", – заявив регіонал, додавши, що "Галиция – нарост на теле Украины".

Здавалося б, Герман як надійний захисник Галичини від антиукраїнських проявів, не повинна була мати нічого спільного з політиками, що дозволяють такі випади.

Але коли мова заходить не про виступи перед журналістами, а про цілком приземлене працевлаштування власного сина на державну службу, можна закрити очі на подібні неподобства.

Щоправда, коли наступного разу на телеефірі Ганна Герман буде проливати сльозу за Україну, присутнім у студії слід пам'ятати цю повчальну історію» (Кінець цитати).

Так-так... Ще раз переконуєшся в тому, що якби Ф. Достоєвський жив сьогодні, був би не цікавий як письменник. І взагалі, тепер у моді – Billboard! Дуже практичне й корисне чтиво... Серед іншого, ще й з ілюстраціями.

До слова, донька письменника – Любов Федорівна – про Достоєвського висловилася так: «У мого батька були карі, чисто українські очі...» Та, нині на слуху інше:

– Бабла хочу!..

Про очі та душу – нічичирк.

Теги:

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати