Мозок країни. Намахані

Ой, мене починає вивертати, коли хтось тільки роззявить рота та загикнеться про вітчизняний establishment (elite natio, intellegentia тощо). Ну, звісно, й про доморослих героїв, піїтів, вождів, провідників. Одне слово, про все те, що на слуху, й ніяк не тоне... Я, за визначенням хоружівського месії, «маленький українець» уже наситився вщерть усім тим добром, що – очі б їли, та організм не сприймає. А тут, нáте, подають чергову порцію делікатесу. Маю на оці доктора Пі, чи то пак Андрія Слюсарчука. Виявляється, що ще вчора він був українським світочем, а вже сьогодні його поносять з усіх асенізаторських брандспойтів. Треба ж таке!

Мозок країни. Намахані

Читаю: «Професор Слюсарчук не просто отримав наукові звання, під нього президент Віктор Ющенко указом №1094/2009 від 22 грудня 2009 року “Про Інститут мозку” за ініціативою Міністерства охорони здоров’я України вирішив створити “Інститут мозку як головну науково-дослідну установу з визначення пріоритетних напрямів вивчення мозку, проведення фундаментальних і прикладних досліджень у неврології, психіатрії, психології та нейрореабілітації, розроблення, впровадження та реалізації програм досліджень мозку та мозкової діяльності, новітніх технологій у цій сфері, а також з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з неврології, психіатрії, психології та нейрореабілітації, їх дистанційного навчання» (Кінець цитати).

Та сього мало. «Сьогодні відомо, що не тільки Віктор Ющенко опікувався «геніальним доктором». Обласкав його й нинішній президент України Віктор Янукович, який указом №960/2011 від 30 вересня 2011 року присудив йому Державну премію України 2011 року в номінації «наукові досягнення в галузі освіти» за цикл робіт «Комплекс освітніх інформаційних технологій подання, запам`ятовування та опрацювання надвеликих об’єктів інформації в процесі навчання». Мали вручити лауреату сто п’ятдесят тисяч гривень, проте не встигли, бо вже 14 листопада 2011 року пан Слюсарчук був затриманий співробітниками спецзагону "Беркут" за звинуваченням у шахрайстві. Проти «Доктора Пі» порушили дві кримінальні справи: за ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) і ст. 358 (пiдробка документiв).

Але, даруйте на слові, мені, що Ющенко, що Янукович – один бук. Бо маю – справжніх поводирів нації. Скажімо, кілька разів заплямованого в гучних справах після свого тривалого ув’язнення Левка Лук’яненка, автора збірки віршів «Покаянні псалми» Дмитра Павличка, Володимира Пилипчука (пригадуєте його участь у темних справах з друкуванням першої партії гривень за кордоном) і, безумовно, голову УНР Юрія Пальчуковського. Власне вони в травні минулого року – ся славна квадрига яко «представники української інтелігенції закликали Віктора Януковича «зберегти для України» доктора медичних наук, професора Національного університету «Львівська політехніка» Андрія Слюсарчука. «Геніального вченого, нейрохірурга, якого стоячи вітав медичний конгрес у Парижі, а весь світ прагне отримати у свої наукові кола, українська влада не бажає помічати, не бажає створювати умов, за яких його талант розкрився б у повній мірі в інтересах України і всього людства», – ішлося у зверненні. Його автори нагадують, що, за словами Слюсарчука, його головною метою є створення Інституту мозку з клінікою, де він зможе залучати фахівців і проводити активну наукову діяльність, але якщо держава до нього «не повернеться обличчям», то він покине Україну, бо не може тут реалізуватися. Януковича закликали «зробити все можливе, щоб зберегти для України унікальний розум і унікальні здібності Слюсарчука, які є національним надбанням», та «проникнутися відповідальністю за використання в Україні інтелекту професора Слюсарчука» (Кінець цитати).

Та мене в сій безсоромній історії зацікавила насамперед думка психіатра й правозахисника Семена Глузмана. Цитую: «Глузман каже, що в розмові з ним один з провідних нейрохірургів України на повному серйозі висував навіть версію про те, що Слюсарчука заслано російськими спецслужбами із спецзавданням. Це вже на межі фантастики, але як повірити, що в нормальному суспільстві можлива така авантюра? Сам правозахисник пояснює це благородними мотивами – намаганням просунути людей, якими може пишатися Україна. «Думаю, що все відбулося саме так, примітивно. Не вірю, що хтось із найближчого оточення Ющенка брав гроші в Слюсарчука, просто всі зачекалися на справжню гордість України», – сказав він (Кінець цитати).

Десь тут я й схиляюся до думки пана Глузмана...

Україна погрузла в запашному лайні! По самі парадички...

Агов, брати і сестри во Хресті, рятуймо нашу нами ж бо збечещену неньку!

03 лютого 2012р.

Теги:

Коментарі

Катя 2012-02-06 / 09:25:17
я читаю..)

Іван 2012-02-04 / 06:42:29
Ніко тя Славку не читає :)))

ярослав орос 2012-02-03 / 23:45:19
флуд... і на те нема ради...

likar 2012-02-03 / 16:54:33

Флуд і тролінг. Коментар видалено. Адмін