Потрібен кожному – від школяра до академіка

Ярослав Орос, завідувач редакції художньої літератури видавництва «Знання», презентував перший том «Російсько-українського словника в чотирьох томах. Серія «Академічні словники». Чим це видання відрізняється від інших? Адже нині на полицях книжкових магазинів є чимало словників, орієнтованих на масову аудиторію. Інша річ, коли користувачами є науковці, перекладачі, журналісти, працівники видавництв, різних вузькоспеціалізованих установ, які шукають фундаментальні праці. Чотиритомний словник потрібен кожному — від школяра до академіка!

Ярослав Ороспрезентує перший том «Російсько-українського словника» в чотирьох томах. Серія «Академічні словники
Ярослав Ороспрезентує перший том «Російсько-українського словника» в чотирьох томах. Серія «Академічні словники

— Необхідність видання «Російсько-українського словника» зумовлено актуалізацією вживання української мови за останні 20 років, її функціонуванням як державної в усіх сферах нашого життя, різних галузях науки, виробництва, — підкреслив Ярослав ОРОС. — З огляду на цю потребу Інститут української мови НАН України спільно з видавництвом «Знання» взяли на себе відповідальність підготувати працю, яка відповідає сучасному рівню розвитку науки, культури, техніки, засобів комунікації, міжнаціональних зв’язків і суспільного життя в цілому.

«Російсько-український словник» — це багаторічна праця, над укладанням його працювали відомі мовознавці й науковці. 2004—2007 рр. наукове керівництво проектом «Російсько-український словник» здійснював професор В. Німчук. Із 2007 р. редакційну колегію очолює професор, директор Інституту української мови П. Гриценко.

Треба зазначити, що востаннє «Російсько-український словник» найвищого рівня було видано майже 30 років тому. Саме це видання — «Російсько-український словник» у трьох томах (К., 1981—1984) — і було взято за основу нового чотиритомного словника.

Перед авторами постало завдання доповнити його новою лексикою, додати матеріал, який би відображав функціонування слова в різних контекстах і давав уявлення про правильне вживання слова з різними прийменниками, відмінками; розширити фразеологію, переглянути значення слів, їхніх відтінків; проаналізувати термінологію та привести її у відповідність до сучасних понять і реалій науки і техніки, переглянути стилістичну характеристику слів, посилити нормативність словника.

Ірина Гнатюк, заступник директора Інституту української мови НАНУ, керівник авторського колективу словника розказала про його принципову відмінність від попередніх видань. Вона полягає в тому, що в ньому змінено та вдосконалено загальні принципи опису словникового складу зіставлюваних мов. Адже сьогодні не лише кількісно, а й якісно змінюються загальномовні реєстри слів російської та української мов, особливо лексика суспільно-політичного характеру, загальновживана спеціальна термінологія, активно поширюються лексичні запозичення з інших мов. По-перше, реєстр словника потребував актуалізації й суттєвого поповнення. По-друге, алфавітний спосіб подання реєстрових одиниць було доповнено елементами гніздового розташування реєстру з метою компактнішого розміщення моносемічних лексичних одиниць і реєстрових слів, не обтяжених значним ілюстративним матеріалом. По-третє, уточнено принципи добору й переглянуто послідовність українських відповідників до російських реєстрових слів, а також коментарів і ремарок до них. По-четверте, внаслідок здійсненої роботи було переглянуто і знято зросійщені слова, вузькі діалектизми, рідковживані та штучні відповідники; змінено стилістично-частотний статус українських еквівалентів із можливою зміною порядку їх подання.

У новому виданні послідовніше відображено особливості української мови, зокрема те, що в ній значно більша, ніж у російській, продуктивність творення назв осіб жіночої статі за родом занять, становищем тощо, слів зі зменшувальними та збільшувальними суфіксами. Наприклад: премьер политол. прем’єр; (о женщине — ещё) разг. прем’єрка; горшочек уменьш. горщичок, -чка, горщечок, с. горня, -яти, горща, -ати, уменьш.-ласк. горнятко, горщатко.

До реєстру словника широко залучено дієприкметники, оскільки вони активно вживаються в мові, зокрема в термінології. Автори намагалися подати насамперед ті дієприкметники, які становлять значні труднощі для перекладу. Це передусім пасивні дієприкметники теперішнього часу та похідні від них прикметники, дієприкметники з постфіксом -ся.

При перекладі активних дієприкметників теперішнього часу укладачі віддавали перевагу похідним прикметникам та іменникам (блуждающий... 2. прил. блукливий, мандрівний, реже блудливий; галопирующий фин. галопівний, обвальний, нестримний, невпинний).

Серйозної уваги потребували терміни з різних галузей науки, оскільки значна їхня частина є складною для перекладу. У цьому питанні укладачі намагалися бути виваженими й об’єктивними, зважати як на правила українського словотвору, так і на усталену думку фахівців у відповідних галузях знання, традицію вживання певних термінів.

Крім того, було враховано нові лексичні одиниці російської мови, ще не відображені у словниках, але вже використовувані в матеріалах засобів масової інформації, електронних ресурсах тощо.

Виконуючи своє безпосереднє призначення посібника для перекладу лексико-фразеологічних засобів російської мови на українську, словник паралельно виконуватиме також роль надійного довідника з багатьох складних питань слововживання, граматики, правопису й акцентології двох мов. Зіставлення російської та української мов у чотиритомнику в усій їхній стилістичній багатоманітності допоможе глибшому вивченню цих мов і володінню ними.

Отже, зібраний і систематизований у словнику багатий лексико-фразеологічний матеріал російської та української мов дає змогу використовувати цю працю не лише в науково-дослідній та практично-перекладацькій діяльності, а й у навчально-освітній роботі, сприятиме збагаченню словникового запасу, виробленню умінь і навичок користування лексикографічними виданнями, слугуватиме солідною базою для створення словників і довідників наукового і практичного призначення.

Найважливіші переваги словника:

він найбільший за обсягом серед тих, що видавалися в Україні (найбільший за кількістю реєстрових слів, за кількістю варіантів перекладу, за багатоманітністю особливостей

вживання певних термінів, слів, словосполучень у сучасних російській та українській мовах);

найавторитетніший (укладений науковцями Інституту української мови НАН України); зручний у користуванні;

тут актуалізовано автентичну українську лексику в найновішу лексику та загальновживану термінологію;

може виконувати роль довідника з граматики, правопису;

потрібен кожному — від школяра до академіка.

До уваги читачів «Дня»: видавництво «Знання» планує видати друком том 2 — до 1 липня 2012 року, том 3 — до 15 квітня 2013 року, том 4 — до 31 січня 2014 року.

 

День

25 листопада 2011р.

Теги:

Коментарі

Ужгород 2011-11-26 / 20:06:40
Вітаю солідну працю!

Словянин 2011-11-26 / 15:53:30
Все, що приносить практичну користь українському народові є позитивом. Зокрема, словники щодо різних мов, які полегшують життя українців у повсякденому житті.

Faust 2011-11-26 / 04:12:45
Вітаю, пане ОРОС! Коли Ви ушитко устигаєте чинити? Ви вже наш правдишній ЕНЦИКЛОПЕДИСТ! Дай Вам Бог доброго здоровля, але чи не могли би Ви, пане файний, видати і 4-й том Словника май рано, бо до 14-го году довго чекати, а панам Азаровим треба мати цілий словарь уже на вчора...