Торжок і церква. Без посередників

Споконвіків торжок у будь-якого народу вважався (та й вважається) тою місциною, де люд виявляє своє нутро в найгірших і найкращих якостях. Бо власне тут нуртує справжнє життя, без гриму, масок і грайливого красномовства. За прилавком стоїть продавець з товаром, навпроти – покупець з грошима. Коли порозуміються між собою – добре, якщо ні – також. І ніхто нікому нічого не винен. Як кажуть, закон ринку. Головне, щоб у даному разі був за прилавком сам виробник, а не перекупник. Інакше, зрозуміло, буде накручування цін і таке інше. Тоді вже покупець матиме незадоволення від того. Й придбані на торжку речі відтак погано впливатимуть як на нервову систему, так і на травлення шлунку.

Торжок і церква. Без посередників

Звичайно, набивши свій кендюх вирощеним, або купленим на торжку продуктом, той таки люд квапиться на дозвіллі хто в театр, хто в генделик, хто на чергову оборудку, а хто й до церкви себе показати в обнові, та й на інших подивитися. Помолитися Богові, звісно, можна і вдома, надворі, в лісі, будь-де. Не обов’язково пнутися на люди з своєю робленою побожністю. Піп наразі простить, Бог – ніколи!

Але ж, але ж… Коли хтось народиться з того строкатого люду, то потрібно його похрестити, потому, коли бере шлюб – повінчати, та й уже як вріже дуба – без алілуя [<давньоюдей. hallelû jâh – хваліть Єгову (Ягве)]  і ні сюди і ні туди.
 
Що не кажіть мені на те, брати і сестри во Хресті, а я таки почеревину на торжку купляю не в перекупки!.. Свинина ж – продукт трефний, себто брудний, нечистий...
 
Душа – кошерна...

Отже, хто в лоно Аврамове відтак шугоне, а дехто полине у ирій, до Раю.

23 листопада 2011р.

Теги:

Коментарі

ярослав орос 2011-11-24 / 21:54:05
KK 2011-11-24 / 17:48:18
Не знаю, чи проста челядь готова для дозрілих думок цього сучасного месія?....

КК, безумовно, ся челядь по гамериках й юкрайнах НЕ готова... лем дурня з себе клеїть...

KK 2011-11-24 / 17:48:18
Не знаю, чи проста челядь готова для дозрілих думок цього сучасного месія?....