І
Ходімо, брате, махлювати,
Допоки живуть люди,
Та що поцупимо – до хати
Тягнімо звідусюди.
Безумовно...
Хліба й ложок
В неньки вистачає,
Нам би, звісно, щось із книжок,
Яких тут немає
Передерти
Й заявити:
– Се – важить надміру.
Нехай тії московити
Й німота з-за Тиси
Впадуть в ноги перед нами
Та щиро в пориві
Кинуть в очі захоплено:
– Ось де прояв сили!
ІІ
А мо'...
Не треба іти в люди,
А тихо, любо на ґруни,
Мов ніжно-теплий легіт,
Пригорнеш серце до скали,
І ледь відчуєш скрегіт, 
Як аршиця під ногами
Викрешує нишком:
– Тут моя Вітчизна.
ІІІ
Дарма, брате, ти вважаєш,
Що літаю низько, 
Й спотикаюсь об каміння,
Та не бачу зблизька
Тих матерій височеньких,
Що так звучать важно.
Особливо, 
Як удатно ти поцупиш
Звідти...
І зварганиш тії тексти
Щиро та прекрасно.
Що тут скажеш... 
– Нумо, брате... 
Звісно скажу:
– Класно!
Перегодом тишком
Під ковдрою з рукоблудством
Ти розвинеш думку... 
Та й уміло приторочиш, –
Кинеш трохи й свого, 
І матимеш
Полатану 
Благеньку
Обнову.
А відтак як гоголь
Увійдеш до хати
Та павичем на пóкуті
Почнеш мудрувати...
А в оборі...
– Пробі!.. 
Людоньки, рятуйте...
Хтось –
Править корову.
Замість бика, звісно...
IV
Хтозна-хтозна...
Може й низько
Блукаю горами
Та, 
Коли не слизько – 
Беру топір в руки
Тайстру на рамено
Іду краєм, милуюся
Тим, що незнищенно
Повік буде викрашатись...
V
Старого бачу на ґруни,
Стоїть в задумі сивий,
А може й не сивий, бо
Лишень світає, та й не
Збагнеш – хто ж то онде –
На тлі неба
Має...
Та й прямцюю вгору,
Туди, до старого,
Може щось почую, –
На кшталт хоча б
З того, як потрібно
Повернути
До країни
Бога...
Та свого ж то Бога!
Ось тут не обкрутиш,
Як мова заходить
Про щирі пориви
Твої, брате, у
Молитвах...
У щирих молитвах!
Не читані з
Книги,
А розумом
Осмислені
Та серцем умиті.
А спробуй так, брате,
Хоч днину прожити,
Щоб книжну молитву
Та й не занапастити
Своїми ж руками...
VI
– Дзуськи!.. –
Скрутить тобі дулю
Грубезний попище. –
Бо чим разу більше
Коїться гріхів, 
Тим значно для мене
Зберуть срібляків.
І не треба тута
Точить теревені,
Що Христос з
Жидами
Правлять вдатно
Нами...
VII
– Свят... свят... свят...
І тричі плюнь через
Ліве плече, як таке
Почуєш.
VIII
А брехати ми
Нáвчені, 
Так як варт завчили
Отченашити на людях
Та й у темній хижі. 
А ще й очі залупити,
Якщо дуже треба,
До самого Всевишнього,
До чужого неба...
ІХ
І тут повстав чи ввесь
Загал,
Бо ж: нянько, мамка, дідик й
Бабка та й пра- прапращури з
Бабами, мовляв, навколішки
Вмирали
Перед óбразами...
Та чхав, даруйте вже
На слові,
На тьмущу літ олжі
Й полови в макітрах
Пращурів моїх. 
Якщо ж вважаємось рабами
Чужих закручених 
Інтриг.
Я – волі син!
І маю право –
На поступ 
Й розвиток
Вершин,
Що їх долаю
Раз за разом.
І маю честь
Побути в раю
Разом із Богом
Дорогим.
X
Ось так, долаючи
Бескиди, іду неквапом
Я на гору, й імлу збираю
Світанкову
Як дар божественний,
Й старому 
Тремтливо,
В дотиках,
Вручу.
ХІ
Ходімо, брате, махлювати...
* * * 
А мо' доволі вже – брехати
Собі самому...
ХІІ
– Уже йду...
Й луна
Відбилась об
Скалу.
 
P. jegyző  25.10.2011 / 14:00:00
Один мой друг собирается выпустить новый CD, может там будут песни на Ваши слова. Но это не о поэзии, а просто так. А стихи нравятся, чувствую за словами Вашу душу. Жалко, что не могу их оценить. 
KK  24.10.2011 / 22:13:00
будь здоров!
ярослав орос  24.10.2011 / 22:10:00
КК, нехай я "гетті", та мушу йти спати, бо ненька завтра чекає на мене... добраніч...
KK  24.10.2011 / 22:06:00
Славіку - ваше не терпливости до голосу з діаспора свідчить тільки тим що ви уже за надто привикли до життя у ґеті.  Другі народи, із задоволеням приймають 'своїх' по за океану.  Але ви і праві, я тільки стою зі пошаною перед моїми родичами, якій у мене плекали любов до батьківщини.    
ярослав орос  24.10.2011 / 22:00:00
КК, дякуй не мені, а своїм батькам, що звідти так "печешся" за неньку... 
KK  24.10.2011 / 21:56:00
Славіку - Та я ніколи себе не назвав 'патріотом'...але дякую вам за повагу!  :-)
ярослав орос  24.10.2011 / 21:26:00
KK, 24.10.2011 21:13
Подайте будь ласка банкову адресу, конто і 'routing number', і почнемо вам висилати наше гамериканське бабло.
Думаю що буде добре посилати гроші на фонд: 'Оросовські молодожних і здорових'??....:-)
КК, Ти ж знову лукавиш... адже я живу і творю в україні... і сього ніколи не дозволю, щоб якась блядь мені помагала звідти... 
ех... бляді патріоти...
ярослав орос  24.10.2011 / 21:16:00
пане кришеник, власне поезія й розвиває Вами улюблений (дивно) скетч...
а порпатися в зашморганованому шматті вже не цікаво...
дякую Вам, пане володимире за власне Вашим уважним матиматичним розвитком думки... 
KK  24.10.2011 / 21:13:00
Подайте будь ласка банкову адресу, конто і 'routing number', і почнемо вам висилати наше гамериканське бабло.
Думаю що буде добре посилати гроші на фонд: 'Оросовські молодожних і здорових'??....:-)
 
Кришеник  24.10.2011 / 21:08:00
Пане Ярославе, пане КК!
Давно не отримував такого задоволення, як з сього вашого діалогу. Ні разу ніде не сфальшували, не збилися з настрою.
Може, ну її, ту поезію, краще вже займатися писанням скетчів для розваги публіки.
ярослав орос  24.10.2011 / 20:57:00
КК, пам*ятай раз і назавжди, що здоровим і молодим треба сприяти...
а хворі та немічні однак помруть...
так що гамериканське  бабло своє вкладай у нас, тута...
дякую...
KK  24.10.2011 / 20:51:00
Я ніяк не понижую вашу пораду.  Молодим письменикам можна було б також і помогти.  Але, не менш важне помогти сиротам.  Чи це тільки христіянська ціність??...
ярослав орос  24.10.2011 / 20:46:00
КК, а Ти думай про здорових...
KK  24.10.2011 / 20:40:00
Добра ваша порада.  Поки що, то тільки помагаю сирітам.  Я хочу дальше розвивати цю роботу зі центри (э)вропи.  Кожний до своєї роботи.     
ярослав орос  24.10.2011 / 20:35:00
пане КК, облиште дурні розмови з ніками на сьому сайті, а хоча б копійку вкладіть у видання молодих обдарувань закарпатців... 
ось тут і буде Ваша справжня любов до краю в центрі (э)вропи...
спровбуйте, КК...
KK  24.10.2011 / 20:04:00
Я уже не один раз вас хвалив, що ви обдаровані тим що вмієти описувати тонкими лініями про край і людей, як справжній художник. А це велика річ!    
ярослав орос  24.10.2011 / 19:55:00
...спасібо КК, а мені б то чути, що ж то кажуть люд(е) у самому свердлі (Э)вропи...
KK  24.10.2011 / 19:48:00
Славко - признаюсь вам (на певно вам уже відомо), що мій інтелектуал ще не доріс до того щоби оцінити поезію!  :-)
KK  24.10.2011 / 19:46:00
Та чому?  Всьо Вам файно вийшло (не гірше чим у других!)! :-)  
ярослав орос  24.10.2011 / 18:25:00
...а може хтось хоч обісре...