КНЯЗЬ-ПЕРЕЛЮБНИК

Одна з найколоритніших постатей з часів княжої доби України-Руси – Володимир Святославович. Про його діяльність написано чимало, особливо як про державника і рівноапостольного князя. Проте рідко звертається увага на його людські й чоловічі якості. Слід, гадаю, ширше подивитися на цю визначну особистість. Адже діяльність будь-якого правителя визначає його характер і уподобання, заодно цікавить нащадків. Отже, спираючись переважно на літописи, спробуємо побачити Володимира без лиску й порфири.

КНЯЗЬ-ПЕРЕЛЮБНИК


Знаємо, що коли перші з Рюриковичів захопили київський стіл, мирні й працьовиті поляни твердо трималися своєї пращурівської віри, мало зважали на владу. Тим часом у княжих хоромах на Київській Горі життя йшло своїм звичаєм. У якому році і за яких обставин Святослав накинув оком на доньку Малка Любчанина – Малушу – дотепер не з’ясовано, проте знаємо, що їхній нешлюбний син Володимир "був од Малуші, улюблениці Ольжиної; [Малуша] ж була сестра Добринина". Рік народження Володимира невідомий.

Уперше його ім’я згадується в літописах 968 роком, коли: "Прийшли печеніги вперше на Руську землю. А Святослав був [тоді] у Переяславці, і заперлася Ольга з онуками своїми – Ярополком і Олегом, і Володимиром – у городі Києві". За два роки потому прийшли ходаки з Новгорода просити Святослава бути їм за князя: "Якщо не підете ви до нас, то ми знайдемо князя собі". На що сказав Святослав: "Аби хто до вас пішов!" І відмовилися [йти до них і] Ярополк, і Олег. І сказав Добриня: "Просіте Володимира"... І сказали новгородці Святославу: "Дай нам Володимира".

"І взяли новгородці Володимира собі, і пішов Володимир із Добринею, вуєм своїм, до Новгорода", а Святослав, звісно, повернувся до Переяславця, бо не любо йому було в Києві жити, а в Переяславці на Дунаї, де "усі добра сходяться": паволоки, золото, вино й овочі різні, а також срібло, коні, хутро, віск, мед і челядь.

А тим часом Володимир у Новгороді відчув смак влади і потяг до жінок. Науковці та історичні джерела розходяться в тому, хто його перша дружина, Скажімо, ісландські саги та Іоакимський літопис кажуть, що першою його дружиною була варяжка Аллогія (Аурлог’я, Олава), мати найстаршого Володимирового сина Вишеслава, хоч Іпатський і Лаврентіївський літописи говорять, що то була чешка. Припускаюся думки, що Володимир іще в Новгороді міг мати дві дружини: і варяжку, і чешку.

Найцікавіше, що перелюбство його відбувається по смерті Святослава, коли Володимир по вбивстві свого брата Ярополка захопив київський стіл. Одним заходом він силоміць бере собі за дружин – грекиню, вагітну дружину брата Ярополка (яке нахабство!) і доньку ним же вбитого полоцького князя Рогволода – Рогнідь. Батько, до речі, запитав перед тим у князівни: "Чи хочеш ти за Володимира?" На що вона промовила: "Не хочу я роззути Володимира, а Ярополка хочу". Тобто зневажливо заявила, що не бажає виходити заміж за "робичича" – сина рабині Малуші. Зрозуміло, чому брат Малуші – Добриня помстився Рогволоду: князя і його двох синів убив, а Рогнідь силоміць узяв за Володимира.

Перегодом Рогнідь страшенно набридла князю, хоч устигла народити йому чотирьох синів і двох доньок, а там, за намовою боярів, він відправив її у монастир, і стала вона черницею Анастасією. Що стосується вдови (грекині) убитого ним брата Ярополка, то у Володимировому гаремі вона народила сина Святополка, зрозуміло, від убитого брата. Крім них, у своєму гаремі Володимир мав іще двох шлюбних дружин: чехиню Малфрідь і невідому на ім’я жону-болгариню. Обоє вони вважаються княжого роду, і обоє начебто народили йому кожна по двоє синів. Цікаво, що Рогнідь і Малфрідь померли одного – 1000-го – року.

Але на чому слід загострити наразі увагу (коли мова зайшла про перелюбство), що Володимир, як і Соломон, був дуже падким до жінок. Соломон мав сімсот жон і наложниць триста, зате у Володимира було 800 наложниць і тільки, за підрахунками науковців, 7 дружин. Отже, тут цар юдейський обійшов руського князя.

Звичайно, найзагадковіше одруження Володимира відбулося з візантійською цесарівною Анною. (На цьому сходиться переважна частина істориків, як стародавніх, так і сучасних). Я, скажімо, дотримуюся думки, що падкий до жінок князь лише тому взяв облогою Корсунь, аби цесарі Василій і Костянтин таки віддали за нього їхню сестру Анну. На що вони відповіли перелюбнику-завойовнику: "Не належить християнам заміж виходити за поган і оддавати за них. Якщо ж ти охрестишся, то візьмеш її, і дістанеш царство небесне, і з нами єдиновірцем будеш. Якщо ж сього не вчиниш – не зможемо ми віддати сестри своєї за тебе". Що не кажіть, а мета ловеласа не стримається ні перед чим. І Володимир охрестився спершу сам, а потім – Русь! Але діток у них не було. По смерті Анни 1011 р. уже хрещений князь-перелюбник не зупинився на досягнутому. Бере собі в дружини доньку німецького графа Куно Енінґенського (фон Енінґен), очевидно, Аделлю, яка народила йому доньку. У Володимира було ще двоє синів і одна донька від невідомих дружин, а якщо згадати його численних наложниць, то вийде княжат чимало.

Помер невситимий князь 15 липня 1015 року у своєму гостинному осідку на Берестовім, неподалік нинішньої Лаври. Кілька днів його кончину тримали в таємниці через ворожість до батька-небіжчика одного з його синів, а потім, загорнутого в килим, одвезли вночі до церкви Богородиці (Десятинна) і поховали поруч із його "визначальною" для долі Руси-України дружиною Анною. Так безславно закінчилося життя князя Володимира, що нині носить титул: і великий, і рівноапостольний... А видається мені, що таки найбільш йому пасує чин – перелюбник!


 

10 червня 2011р.

Теги:

Коментарі

2011-06-12 / 19:34:00
Сучасні князі теж не гребують десятками наложниць і тільки зараз вони називаються світськими левицями і мають свободу пересування від одного члена (парламенту до іншого) і вміють користуватися засобами контрацепції.
Ми судимо про поведінку князя мірками сучасності-навряд чи він був ліпший або гірший за інших "олігархів" в плані жінок, жінка була рабинею володаря навіть якщо і не мала такий статус офіційно.

Руснак 2011-06-11 / 19:45:00
Рано чи пізно Нас буде ще більше. Важливо – виробити власну імунну систему і не піддаватися впливу «гаркавих» ЗМІ та сучасної освітньої, «культурної» й «релігійної» систем, які стравлюють наш народ вздовж і поперек: проблема тлумачень історичних подій, ОУН-УПА, голодоморів, мовних питань, патріархатів, символіки і т. п. В результаті штучно нав’язаних деструктивних дискусій порядні, але занадто екзальтовані, люди не помічають простих речей: 70% української економіки, вищі ешелони влади, ЗМІ, освіта й наука на пострадянському просторі і, зокрема в Україні, не контролюються ані «російськими шовіністами», ані «українськими націоналістами», ані «політичними русинами», ані християнами, ані рідновірами... Головне, аби українці не «велися» на русофобську пропаганду (нині братні словянські народи не є господарями на своїй землі), адже, в ідеалі, могутній самодостатній Україні не вистояти (максимально самодостатню, проте скромну, словянську Білорусь глобалісти нищать по повній програмі і не без успіху, бо вона занадто маленька)… Треба бути реалістом! Орден Святослава Хороброго рано чи пізно виявить себе…

сорри 2011-06-10 / 22:03:00
Так ми ж іще не вмираємо...:) Познайомлюся. Добре, що цікаві люди тут знаходяться. Он Руснак на вогник прибрів. Нас усе більше... :)

ярослав орос 2011-06-10 / 21:58:00
сорри, 10.06.2011 21:48
Пане Ярославе,

орієнтуймося на Святослава Завойовника. Той був щирим... :)

прикро, добродію, що Ви не знайомі з моїми "кощунами"... там святослав ігорович повсякчас виступає вогником, до якого слід іти, ба навіть навпомацки...

сорри 2011-06-10 / 21:48:00
Пане Ярославе,

орієнтуймося на Святослава Завойовника. Той був щирим... :)

ярослав орос 2011-06-10 / 21:42:00
прикро те, що сьогодні, 10 червня, устами речника УПЦ КП також прозвучало таке; на місці десятинної церкви має бути побудована нова... але гопники з УПЦ МП уже від муру десятинної нічого не залишили...
князь володимир святославович покутає за свої гріхи вже не раз...
гадаю, се чекає й нинішніх ієрархів з їхньою паствою...

Руснак 2011-06-10 / 21:35:00
Цікавий погляд на дану тему дає російський дослідник Валерій Ємельянов у книзі "Десионизация"... Взагалі перша громадянська війна на Русі розпочалася при "святому" Володимирі, в ході якої було знищено, за деякими оцінками, більше половини населення... Якось дивно виходить з громадянськими війнами на нашій землі. Вони завжди виникають у звязку із впливом з берегів водойми з характерною назвою "Мертве море"...

местный 2011-06-10 / 21:34:00
"на місці десятинної церкви.." - а что, там патриарх Кирилл уже котлован по-быстрому вырыл? ну нужно ж ему где-то "русский мир" обустраивать... от и будет там "хэд-оффис".

ярослав орос 2011-06-10 / 20:56:00
...е, ні, пане местний, власне після того, як я розмістив тута сей допис, в обідню пору сходив на Київську Гору й, таке побачив... наче вирва після атомної бомби зяє на місці десятинної церкви...
тії пройди ще не раз будуть стерті з лиця землі, й ніякі їм мальовані німби не допоможуть...
най жиє Даждьбог!

местный 2011-06-10 / 20:27:00
пан Орос, а ШО Вы так на князя наехали? Изначально предназначенье особи мужского пола - "покрыть" и "осеменить" как можно больше особей женского пола - это касается что жучко-паучков, что зайчиков с белочками, ну и обезьяны всякие с гоблинами где-то там же... люди - сложно сказать... неоднозначно. вот эльфы уже точно нет... Ну так их уже и не осталось почти....
Так что князу - "зачод": покрыл-осеменил...

Можно конечно возразить, что люди - не тараканы и не гусеницы и даже не гоблины... Тут у него все гладко шло, пока христианство не принял - ну даже мормоны такого себе не позволяют...
Но сами понимаете - христианство принималось в спешке - главное было успеть византийцам угодить, быстренько "кумиры" богов сволокли, да в Днепр... кияне потом бежали и кричали: "Выдуби, Перуне, выдуби!!!" Ну Выдубичи как нео-киянин знаете :))

Так наш еще князь по сравнению со всякими упырями, которые крестили свой народ не водой, а огнем (заживо сжигая ослушников) - еще кроссавчег, согласитесь... Диковато, конечно, что тех упырей тоже возвели в ранг святых, как и нашего похотливого князя...

Ну ШО ж - победителей не судят... Они берут себе всё. Даже нимб святого...