Недаремно Леся Україна з таким захопленням сказала про сей край: "Красо України, Подолля!" Справді, де так багато благодатної землі й Сонця, як не тут. І сáме звідси той реальний і легендарний князь Корятович, який грає важливу роль в історії Закарпаття. Тішить мене те, що минулого року уродженці Хмельниччини, які нині складають живий організм Срібної Землі, об'єдналися в земляцтво ім. Федора Корятовича. Світ не стоїть на місці, як і мій народ, який мігрує з краю в край, об'єднується в товариства та пам'ятає про своє прадавнє коріння...
Поділля, принаймні для мене, близьке ще й тим, що тут певний час я служив у війську, брав участь на пожежах як командир відділку, ходив у самоволку, закохувався у дівчат, і вже журналістом у службовому відрядженні вперше літав на поштовому "кукурузнику"... Та й вперше тут, даруйте за приємний спогад, спізнав жінку... Ох!.. "Красо України, Подолля!"
Слухати тут: http://www.aryaoros.com.ua/images/songs/podillya.mp3
KK 2011-04-06 / 20:53:00
'так що, КК!.. наперед гроші...'
На жаль вам пане Оросе, я уже декілька разів відвідав Мамцю, де мене, діаспорана, уважно 'ваші' правдиві краяни научили о цю природню мудрість: 'Не зівай Гомко на то ярморок'.
ярослав орос 2011-04-06 / 19:46:00
А про 'легендарного' Князя Корятовича чи ви би не могли трошечки більши щось написати, на подобі вашої цікавої статті про білих хорват?
до КК:
на жаль, Ви звернулися не за адресою... я на замовлення ніколи не писав... або, як тими роками поучали мене Ваші, з діяспори, що навіть жабу потрібно навчити стрибати по хрещатику за гроші... так що, КК!.. наперед гроші...
KK 2011-04-06 / 18:45:00
Все ж таки, пане Оросе, мене з вами зєднає те що ви багато свого часу бували на буковині (звідки мій батько народився) і тепер дізнаюся що на поділі (звідки моя мама народилася) також. Ще думаю що колись, зустрінемося в Києві, на трамваю (як я колись снив)! :-)
А про 'легендарного' Князя Корятовича чи ви би не могли трошечки більши щось написати, на подобі вашої цікавої статті про білих хорват?