МАНЕ, МОНЕ І ПЛЯШКА ДОБРОГО ПИВА

Кухоль пива. МАНЕ

Настрій у мене піднесений. Щойно на розкладці, можна сказати задешево, придбав альбоми Мане, і Моне. Придбав би альбоми й інших імпресіоністів, але-але, бабла завжди мені бракує. А Мане, і Моне – мої лапочки. Язичники, сонцепоклонники. Поклали край заскорузлому малярству й вивели його на вільне повітря.

Кортить у даному разі хильнути на зупинці пляшечку доброго пива, обмити покупку. Та охоплює мене страх. А раптом невідь-звідки вигулькнуть лягаві й доведеться заплатити штраф. У нас тепер пор-р-ядок! Охоронці правопорядку пантрують базар. Так велить закон, прийнятий Верховною Зрадою. Ні в якому разі не можна пити пиво на зупинках, скверах, а тільки в дорогих пабах і затхлих генделиках. А мене ні туди, ні туди, зрозуміло, аж геть не тягне...

Ех!.. Буде, що буде... Купляю пляшку свого улюбленого пива й прямо на зупинці цмулю його з величезним задоволенням. В одній руці тримаю альбоми Мане, і Моне, а в другій, напівзігнутій угору, – прохолодна темно-зелена пляшка з пінистим напоєм. Випив... Настрій ще більше поліпшився. Пообзирався. Лягавих катма. Народ не зважає на мене. Тільки громіздкий допотопний жовто-червоний трамвай грізно суне з-за рогу ще й грубо матюкається... Порожню пляшку залишив волоцюгам і шуснув у людний салон.

А в неділю насолоджувався творчістю Мане... Моне, відповідно, даруватиме мені радість наступного разу... Й нехай зачекають за рогом громадсько-політичні проблеми.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати