Дніпро. Убля і Угля

Раніше Дніпро був ширший. А мо’ й не ширший, я ж бо тоді був молодий. А ще зі школи, пригадую, продажний Колян Яновський-Гоголь повчав мене з підручника, мовляв ніяка птиця не перелетить Дніпро до середини його ручаю, проте в українців птиця – се свійський продукт, а птах – і найостанніший нині голодний продажний пес його не зловить. Увесь Дніпро той дикий птах тепер перелетить… Одне слово, повертаючись наприкінці тижня зі Сходу, я неодмінно виходжу на Лівобережжі, й з кількома побратимами накатуємо плящину, потім розходимося кожен своїм ходом. Відтак я сідаю в метро й милуюся з вікна вагона темно-брудною річкою. Сказати, що нею вражаюсь – ні. Позаяк там, на Правобережжі, життя зовсім інше (Милуюся нею через те, що вона, річка, мені рідна). Власне тут, на сьому березі, сяє засліплений неоновими й паскудними вогнями Кийов і його західняцькі креси. А я ж то його знаю сей Кийов та його придаток – продажний, і водночас любий мені. Проте кваплюся додому, звісно, до дружини й хатини, неквапом потім снідаю-обідаю-вечеряю (3D), й спроквола потім цікавлюся через ЗО, а що ж там відбувається в ріднесенькому мені Закарпатті…

Справи кепські, кажу собі. Моє ріднесеньке Закарпаття, здавалося б,найбільш просунуте в Европу, опинилося, виявляється, в найбільш віддаленій і глибокій Азопі! Читаю з новин. Парадокс:

– Чорніше чорної землі

Блукають люди, повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись,

Стави бур’яном поросли.

Село неначе погоріло,

Неначе люде подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!

Стривай, але ж там, ондечки Закарпаття, скніє-дебеліє розморена благоденством матінка-Европа… Тут, у закарпатській, скажімо, Углі, «неначе люде подуріли», а там, у неначе словацькій, але ж нашій Ублі, благодать цвіте та пахне… Проте:

– Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Звісно, я ж не Тичина, щоб:

– …й собі поцілувать пантофлю Папи?

Проте межи Ублею й Углею пролягає лишень умовний перетин. Завважив на те був батько Авґустин Волошин.

Теги: Дніпро, Убля, Угля

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати