Достатньо слів, доволі сліз...

Достатньо слів, доволі сліз,
Набряк захлюпаний рукав.
Мерщій покинь чумацький віз,
Надворі інший світ настав.

Уже не чути: цоб! цабе!
Волів давно здали на бойню,
Лише відлуннячко слабке
Долине, цокнувшись об повню.

Помер той світ. Надворі ніч:
Мара блукає попідтинню,
Проквилив одороблом сич,
Мов вивів пісеньку осінню.

Поквапся бігма, не барись,
Зоря розблякла ген на сході,
І пригадай собі – колись
Як красно сяяло в Господі...

Той світ був інший, ніж тепер.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати