Виросли діти

Тоді, дев᾿ять років тому, на київському майдані було не так, можна сказати, зовсім не так, як нині. На моїх очах, пригадую, хвацькі молодики організовано розбивали намети – забивали металеві штирі в нетривку тротуарну плитку, й ніхто від влади їм не перешкоджав. Складалося враження, що офіційні Москва, Київ і Вашингтон спільно узгодили план дій і дали дозвіл на проведення фруктової, себто Помаранчевої революції. (Борис Березовський у пику своєму вчорашньому зрадливому протеже Путіну на те розщедрився коштами).

Виросли діти

Мені прикро було дивитися, як на Майдані замість національних кольорів палахкотить оранжева, немовби завезена з Африки, барва. Щось тут не те, майнула тоді у мене думка, й уже завтра в «Українській газеті плюс» оприлюднив передовицю з промовистою назвою «Жовто-блакитна революція тільки розпочинається». Потому ще раз побував на Майдані, й трохи не виблював, як почув запевнення від одного з «любого друзя» Юща – Євгена Червоненка, що він ладен відрізати шкірку на своєму пенісі (тобто провести чин обрізання)  та подарувати йому, своєму патрону її на Новий рік, тільки б Віктор Андрійович став Президентом! І вдруге на те я виступив в «УГП» з публікацією з промовистою назвою «Хуторянське кумобратіє», в якій засудив хворобливе ставлення вчорашнього хоружівського селючка до своєї непоказної персони.

Отже, завезений з Африки колір не прижився на київському Майдані, зсохся. А все через... Усі ж знаємо через що! Проте, перегодом, в одному з інтерв᾿ю Леонід Кучма з бодуна зізнався, що Славцьо Кириленко, Миколцьо Томенко та вся та помаранчева камарилья була і є в нього на крючку. Що тут скажеш! Пиши – пропав...

Відтоді минуло дев᾿ять років. У мене повиростали діти. Донька вийшла заміж і подарувала мені внучку. Син уже сам на своїх крилах. Недавно похоронив батька. Й під ногами відчув дно, дно тої безодні, в якій опинилося знекровлене суспільство. На купі гною з черв᾿яками.

Потрібно віддати належне афганцю за походженням, українцю за переконанням Мустафі Наєму, що своїм закликом таки зміг знову зібрати на Майдані стотисячний мітинг. Без політичних гасел і патріотичних викриків.

І на майдан вийшла молодь, спудеї, які зневажать політиків усіх мастей. Адже політики (й не лише політики) в Україні – геть усе продажне.

Одначе, найбільше мене потішило, що нинішня молода хода зібралася і розпочалася власне від пам᾿ятника Тарасові Шевченку, і власне під жовто-блакитними стягами. Й коли до них, спудеїв, хотів примкнути в сквері Шевченка – Віталій Кличко, щоб укотре «засвітитися» на публіці, йому слова не дали. Не заслужив. Відшили базіку. Потому, вже ввечері, бачив його, В.Кличка, на Майдані, в гущі, межи людьми...

Ще не все втрачено!

29 листопада 2013р.

Теги:

Коментарі

Петро 2013-11-30 / 14:09:17


Коментар видалено. Адмін


МѢСТНЫЙ 2013-11-30 / 08:58:39
сегодня в 4 утра, когда "Беркут" жестоко разогнал Майдан, пройдена "точка невозврата". бескровной революции в Украине больше не будет. и деление оппозиции на группы под разными знаменами уже тоже больше не существенно. имхо.

Слов"янин 2013-11-29 / 20:23:00
Тоді були помаранчеві прапори, нині сині з жовтими пентаграмами. Міняються кольори і форми, режисери - ні.