Хто ініціював непристойну бійку за місце глави УПЦ МП?

В Українській православній церкві Московського патріархату стався переворот. Спостерігачі говорять – ҐКЧП. Низка оглядачів вважає, що церкву чекає розкол. Адже один до одного повторилися події двадцятирічної давності, коли на соборі у Харкові усунули митрополита Філарета. Нині «гору взяли» прихильники повної ліквідації автономії УПЦ, перетворення її на рядову єпархію Москви. Однак, чи погодяться із цим усі її ієрархи, священики та миряни? Сумнівно…

Привід для жорстоких боїв – це здоров`я митрополита Володимира, нинішнього предстоятеля УПЦ МП. Владика Володимир хворий…  Здавалося, православні владики, які декларують з амвона не тільки любов до Бога, але й до «своїх ближніх», були зобов`язані згуртувати свої лави. І, молячись за здоров`я митрополита Володимира, забути про всі розбрати, забобони і релігійні чвари.

Проте згуртована група ієрархів на чолі з митрополитом Одеським та Ізмаїльским Агафангелом (Савіним), схоже, почали інакше молитися. Чутно їхню молитву по всій православній Україні. Правда, дивна ця молитва: «Господи! Смерті прошу в тебе! Не відмов мені, адже Господи, не для себе прошу.!»

Тож навіщо їм організовувати релігійний переворот? Усувати митрополита Володимира від церковної влади? Очолювати церковну фронду? Займатися тривіальним релігійним рейдерством? Питається, чому Владика Аганфангел очолив похід проти Володимира?

Бо ж надто сильно «вмонтований» митрополит Агафангел у велике, світське життя і політику. Владику Агафангела більше знають за його скандальними шовіністичними, україноненависницькими політичними заявами і тісними стосунками з можновладцями, а не з богоугодними справами. Наприклад, заява Аганфангела: «Львів – це наша Чечня», - цілком тягне на звання першого расиста України, войовничого сепаратиста і припускає зустріч із прокурором. Не визнає він ні України, ні українського народу.

Але, щодо Росії, то тут – лестощі і догідливість. Чого лишень значать зітхання Агафангела про Путіна: «його піднесений християнський альтруїзм, помножений на природний розум, додає особливого шарму його багатогранній особі,… яка вже зайняла місце в російській історії серед найбільших її фігур». Як то кажуть, «не сотвори собі кумира».

Особлива любов у владики до українофобів. Як тільки церковна печатка УПЦ МП потрапила до рук Агафангела відбулася зустріч Костянтина Затуліна з митрополитом Агафангелом. Владика нагородив найтитулованішого українофоба «від імені Синоду УПЦ МП Орденом преподобного Нестора Літописця з формулюванням: «за особистий вклад у підтримку канонічного православ`я».  Ну як не пригадати, що екс-депутат Державної думи Затулін у свої студентські роки командував усіма університетськими «стукачами», і за віру в Бога виключав студентів із МДУ.

Якщо говорити про політичну складову цієї події, то 22 лютого 2012 року в Україні народилася релігійна структура, яка себе позиціонує повністю як ідеологічного лобіста інтересів Росії, а не України. В усякому разі, про це свідчать заяви тих, хто визначатиме релігійне життя УПЦ МП.

Рішення останнього Священного синоду, що пройшов 26 січня, без участі Блаженнішого митрополита Київського Володимира, фактично передбачає відсторонення його від будь-яких важелів управління церквою. Відкидаючи демагогію і словоблуддя ухвал високих зборів, Синод вирішив головне питання: питання влади! Зокрема, було знято зі всіх постів, виведено зі складу Синоду, архиєпископа Олександра (Дробинка), котрий, як відомо, був довіреною особою глави УПЦ МП, митроплита Володимира Сабодана, а у питаннях статусу УПЦ займав помірковану позицію, виступав, як і Сабодан за збереження автономії, представляючи відповідне «автономістське» крило у церкві.

Тож влада зараз зосередилася переважно в руках прихильників крила, зорієнтованого на ліквідацію автономії та повного підпорядкування УПЦ Москві. Усе це дало спостерігачам підстави говорити про „переворот“ в церкві, а самих „синодалів“ порівняти з ҐКЧП. Впадає у вічі, що контроль над церквою взяли архієреї, фінансовані відомим бізнесменом В. Нусенкісом, котрий ще на літньому Ювілейному Соборі УПЦ відкрито оголосив про те, що йде в опозицію до митрополита Володимира.

 (За матеріалами ЗМІ)

Закарпатська греко-католицька спілка імені Івана Маргітича, Закарпаття онлайн.Громадські організації
10 квітня 2012р.

Теги: УПЦ МП, митрополит Володимир, православний

Коментарі

/ 8Чи оправдане "наше" русинство?
/ 35За лаштунками урочистостей хіротонії владики Ніла
/ 38Як хрестили Русь-Україну?
/ 7Мудрий душпастир
/ 4Пам’яті о.Йосипа Штилихи
/ 3Владика Ніл – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії
/ 2Промова Глави УГКЦ на могилі Вла­­дики Івана Маргітича
/ 8Деміфологізація чи незграбна міфотворчість?
/ 21Олександр Духнович – подвижник нацiонально-визвольної боротьби українцiв Закарпаття
/ 8о. А. Пекар, ЧСВВ. Греко-католицька церква під час мадярської окупації Закарпаття (1939-1944)*
/ 3Ще раз про хрещення Русі-України
/ 73Sui iuris Мукачівської греко-католицької єпархії: примара чи надбання колоніального минулого?
/ 6Чому вдома по-чужому?
/ 56Мiфи i реальнiсть про перебування св. Кирила на теренах сучасної України
/ 4Канадський парламент оцінив діяльність митрополита Андрея Шептицького
/ 2Схиляємо голови в тихій молитві. Слово про о. Монс. Авґустина Волошина
/ 1Книжкові новинки: В Ужгороді видали Великопісний молитовник
/ 38SUI IURIS Мукачівської греко-католицької єпархії,
/ 5Лист
/ 4Світлій пам'яті пастиря
/ 27Інцидент, що межує із вандалізмом. І не тільки…
/ 30Спілка імені Маргітича звернулася до владики Мілана і Папи Бенедикта ХVІ
/ 242В Ужгороді вшанували пам’ять владики Маргітича та прийняли звернення проти «русинської церкви»
/ 4В Ужгороді вшанують пам’ять єпископа Івана Маргітича
/ 4УГКЦ: від митрополії до патріархату
» Всі записи