Професія Москаль

Оголошення фейсбучного флешмобу на підтримку Москаля, щодо його матюків стосовно Супрун, насправді діагностує більш серйозну хворобу, ніж змагання чиновників навколо своїх амбіцій та перерозподілу корупційних потоків.

Професія Москаль

І справа навіть не в тому, що У.Супрун залишилася чи не єдиним реальним реформатором в нинішньому уряді, а в тому, що медицина зберігає за собою поле на якому надзвичайно легко маніпулювати, розпалюючи базові людські інстинкти, пов’язані зі страхом втрати життя та здоров’я.  І здоровий глузд тут перестає працювати, примітивізуючи особу до рівня Шарікова.

Гра на страхах добре відома з часів середньовіччя, коли влаштовувались полювання на відьом під час епідемій чуми. З недавньої історії  ми можемо пригадати «свинячий грип» та епопею з «Тамифлю», «коров’ячий сказ», «пташиний грип», які чомусь завжди тісно переплітались з політикою. В таких випадках обиватель мимоволі тягнеться до «сильної руки», що відкриває нечувані можливості для зловживань, а значить геть тендерні процедури, митні правила, усілякі формальності, коли гору бере істерія небезпеки.

З іншої сторони хвороба завжди була найзручнішим способом маніпулювання, як в середовищі найближчого оточення, так і в соціальному плані. Через неї найбільш морально виправданим є отримати привілеї і це залишається величезною соціальною проблемою. Труднощі медичної реформи в США, якраз лежать не в матеріальній площині, а в складності визначити межу між гуманізмом та соціальним паразитизмом, який схильний експлуатувати людські почуття. Медичне страхування лише частково вирішує цю проблему, бо вона надто розтягнута, як в просторі так і в часі. Східна, колективістська ментальність ще більш її ускладнює, оскільки перекладає індивідуальну відповідальність за своє здоров’я на суспільство. А це ж знову відкриває величезні можливості для зловживань недобросовісним медикам, усіляким шарлатанам, фармацевтичній мафії і т.д. Типове явище, яке помітне у будь-якому місті України. Найбільш привабливими комерційними точками є алкогольно-тютюнові заклади та аптеки. Причому у масовій свідомості чітко відображений стереотип – нищити своє здоров’я це моє право, а піклуватись про нього зобов’язана держава. На ньому й тримається могутній корупційний монстр, який називається вітчизняна медицина. 

Так сталося, що народився я у сім’ї, де переважна частина родичів були медиками, тому розмови на медичні теми пам’ятаю скільки й себе – з кінця 60-х. Стверджую, що ніколи радянська медицина не була ні якісною (об’єктивний показник тривалість життя), ні безкоштовною, хоча живильним середовищем для паразитичних настроїв виступала завжди. Будь-який досвідчений медик знає, що до 60% постійних пацієнтів це переважно іпохондрики, які мають не стільки фізичні проблеми зі здоров’ям, скільки психологічні. А патерналістська держава не могла не використовувати таку ж медицину для тотального контролю населення. Усілякого роду диспансеризації, медичні комісії, санаторно-лікувальні, репресивно-реабілітаційні заклади були найефективнішими засобами впливу на громадян, які з одного боку створювали ілюзію захищеності, а з іншого повністю підпорядковували особистість. До реального здоров’я це не мало жодного стосунку. 

З іншого боку професія лікаря, поруч з силовиками та партійними чиновниками давала можливість більш-менш пристойно влаштуватися в житті. З мого класу престижної СШ №1 в м. Ужгороді з семи медалістів сім стали медиками. Звичайно приваблювала їх там не зарплата, а те що нині називають тіньова економіка. Та й колишній керівник закарпатської медицини 90-х років, прямим текстом говорив, що той не лікар, хто вимагає зарплату. Бо хабарі платили за місце, яке давало можливість отримувати неправомірну винагороду і так по зачарованому колу.  Отака нам спадщина дісталася, яку уряд руками У.Супрун намагається скинути з плечей держави, бо не в силах її тягнути. Але система опирається усіма фібрами душі, відчуваючи, що втрачає ключовий бастіон. Тому, коли міліціонер Г.Москаль говорить про непрофесійність медика У.Супрун, то він щирий з точки зору охоронця. І знаходить гарячу підтримку Шарікових, які гордяться шрамами отриманими на «колчаківських фронтах». Бо це єдиний для них зрозумілий спосіб добитися уваги суспільства. Тільки постає питання: чи залишиться ще щось для «отнять и поделить» після того, як скінчиться гуманітарка.       

 
26 лютого 2018р.

Теги: Москаль

Коментарі

наука 2018-03-14 / 13:03:24
Шановні,філологи,а як Вам риторика міністрів,справді, на екрані можна говорити серйозні речі з акцентом,невже міністри не повинні висловлюватися згідно мовного кодексу,а екрани дотримуватися мовного,філологічного,риторичного кодексу!Ну і таке інше:прибране волосячко,а не таке: розпустила пані коси!

**** 2018-03-14 / 12:43:05
Величезне,прохання до ОДА І усяких РАД,заборонити у таких містечках,як Закарпатські, ігрові автомати!Ну, не можна з нашими маштабами і заробітками,розводити ігрові автомати!Страждають жінки і діти! Допоможіть!

РАДА 2018-03-07 / 11:30:01
Хороша стаття, для людей, які здатні мислити трохи більше, ніж цього вимагає середня статистика. Завжди із задоволенням читаю Віктора Пащенка. Пишіть більше, адже на Закарпатті ще є люди, які здатні осилити мудру думку!!! Бо примітивізм а ля дурь несусвітня вже осточортів.

Лемко 2018-03-01 / 15:35:50
жодна реформа не в змозі зіпсувати нашу сучасну медицину. п. Супрун - вперед!

історик 2018-02-28 / 19:14:17

Перший раз повністю погоджуюсь з В.Пащенко. Вітаю з найвдалішим, як на мене, постом на цьому сайті.
Власна думка, замовник не проглядається - професійно)

nana 2018-02-27 / 22:19:00
Дякую Пащенку за статтю. Точний, влучний, безжальний діагноз стану медицини вчора і сьогодні. Чудово описано, як за допомогою страху маніпулюють свідомістю. Як намагаються поховати реформу, таку необхідну. Спасибі.

Міша 2018-02-26 / 23:34:00
Генка рулить. Всі підтримуємо Генку.

Степан Крук 2018-02-26 / 21:05:58
Уже писав, повторюся: НОРМАЛЬНУ ЛЮДИНУ МОСКАЛЕМ НЕ НАЗВУТЬ!!!

Степан Крук -Генеку 2018-02-26 / 21:03:04
Вибачте, але я нічого не зрозумів з того що ви мені адресували... Я писав про ті часи за союза нерушимого. Тоді, якщо людина ставила собі за мету матеріальний добробут йшла в торгівлю, а не в медицину

Степан Крук - О.Д. 2018-02-26 / 20:56:56
Ага! Контенгент ще той!


О.Д. 2018-02-26 / 19:22:28
Закономірність: майже всі 100% фанатів Москаля - обов'язково безграмотні :(

Закарпатець 2018-02-26 / 18:54:44
Дуже ви тепер Москаля хочете обісрати!
За флеш-моб проти Москаля ви з Мукачево нет зразу рекламували його!
Ви входите до 1% ЗМІ які паплюжать Москаля в цій ситуації!

Генек 2018-02-26 / 16:30:58
Степане, ви ж сам собі суперечите) на мед фак ішли через соціальний статус, бо лікар - поважний громадянин. В "Москва слезам не верит" конфлікт між Катериною і Георгієм виник саме через різницю в соціальному статусі, себто в рівні життя, що визначається добробутом в тому числі. Лікар був і залишається поважним громадянином, бо від нього залежить левова частка соціально-побутових речей, на кшталт отримання водійських прав, здача дитини в садок, в школу, у вуз, в армію, на роботу, на посаду, на курорт, за кордон, в морг тощо -
усюди потрібна довідка лікаря. А в совку займати посаду, де від тебе щось залежить - прямий доступ до можливості отримання неправомірної винагороди. Так що "слезай с подножки"))))

Хворий 2018-02-26 / 12:20:27
Пащенко написав правду про закарпатських дохтору. Не встигне дітина народитися і доки не вмре, давай дохторам хабара. Така вже натура закарпатського дохтора. Виманювати з людей гроші.

Степан Крук 2018-02-26 / 11:01:57
Повна дурня, публікація ніпро що!!! За Союза молодь йшла в медфаки не із зарплати, а із спокуси сторонніх заробітків? Брехня! На медфак тоді йшли із за соціального статусу, бо це було пристижно,лікар був поважним громадянином. А сторонній "заробіток" інколи складався із плитки шоколаду, а коли шампанське - це пік вияву поваги до лікаря! Були це хабарі? Ні, це був прояв поваги. Стосовно іпохондриків - дурь несусвітня. Пане Пащенко, якщо Ви є сином того самого професора Пащенка,лікаря та біохіміка на котрого я молився, то мені жаль не Вас... Велике лікарське, професорське подружжя були ці Пащенки! Зараз таких нема


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 20Клімкін і terra incognita Закарпаття
/ 12Ужгород. "Липова" влада
/ 3"Кругова порука маже як кіптява..."
/ 7Закарпатське ківі як ознака політичної стабільності
/ 8Ужгородські розбірки
/ 14Феномен Саакашвілі
/ 10Ужгородські договірняки. Ч.2
Дух Сент-Міклоша
/ 10Ужгородські договірняки. Ч.1
/ 4Прощання з імперськістю
/ 33Трамп. Шлях до бабуїна
/ 15Ідолопоклонство. Савченко, Москаль, Андріїв і "пересічники"
/ 3"Кримінальне" ківі. Злочин без кари
/ 12Драгобрат. Опришки і влада
Україна: Очищення виборами
/ 6Час Порошенка
/ 8Ужгород як лакмус для Порошенка
/ 3Ці вибори можуть трішечки змінити владу, але не здатні змінити суспільство
/ 6Москаль з дверима
/ 39Закарпаття. "Останній Москаль"
/ 4Реформи як спосіб самозахисту бюрократії
/ 4Закон про декомунізацію як символ «совковості»
/ 8Лінія фронту у протистоянні зі східним агресором проходить в головах українців
/ 1Реакція на коаліції
/ 20Випробування владою. Кінець часу дерибанів
» Всі записи