Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування

Віктор Пащенко 2021-07-09 / 23:16:29
Для jurius
Один з небагатьох коментарів, які мені цікаві і переконують, що моя писанина не є зовсім марною. Хоча висновки різні, але тут є над чим думати, з чим погоджуватись, а що заперечувати. Наприклад порівняння в одному переліку Супрун і Гриневич є зовсім штучним, бо Супрун – це справді реформатор, а Гриневич типовий імітатор. Далі треба йти за визначеннями, що не доречно в коментарях. Моє твердження полягає не в тому, хто хороший, а хто поганий, а в тому хто є генератором ідей, а хто критиком. До речі абсолютна більшість реформаторів, яких Ви назвали прийшли туди завдяки Зеленському, а без цього не було б дискусії, як і Разумкова в нинішній іпостасі. Відтак предметні дискусії з цього приводу ще попереду.

jurius 2021-07-08 / 12:07:15
Абсолютно не поділяю думку що президента можна назвати представником реформаторського табору. Навпаки, Зеленський уособлює контрреформи які проводяться під популістичними гаслами змін. Саме Зеленський прибрав найяскравіших реформаторів: Гончарука, Абромавічуса, Данілюка, Рябошапка, лобіюючи призначення сірих апаратчиків "міцних господарників" Шмигаля, Шкарлета, Венедіктову. Зеленський надовго зачистив поле від реформаторів з попередньої влади: Супрун, Гриневич, Омеляна, Нефьодова, Смолія, Коболєва, призначаючи на їх місця відданих собі але безпринципних чиновників, які готові виконати забаганки президента ціною контрреформ: Скалецьку, Степанова, К. Шевченка, Вітренка. Можна на пальцях руки перерахувати насправді реформаторські ініціативи президента, зокрема відміну мораторію на продаж землі, але це вийняток з правил. Тенденції правління Зеленського загрозливі: це продовження профанації судової реформи, відхід від Прозорро, контрреформи у медреформі, боротьба з людьми Супрун і повернення до закупки ліків через фірми прокладки, тиск на НБУ та Нафтогаз з метою збільшення ручного управління ОП, відповідно компрометація фінансової та корпоративної реформ, здійснених ненависними "попєрєднікамі". Це я ще не згадав провали у зовнішній політиці та військовій сфері. Висновок для мене очевидний: це радше Разумков стримує депутатів від необдуманих популістичних і наскрізь шкідливих ініціатив президента, ніж Зеленський є реформатором. Моя думка звичайно є моєю персональною

Віктор Пащенко 2021-05-09 / 11:51:36
Про Разумкова. "Ватно-совковий" варіант і є найбільш консервативна частина суспільства. Але Разумков не такий простий і уособлюватиме не так радянське покоління, як їх спадкоємців.
Про цифри. Якраз Ви шукаєте угодні Вам цифри, щоб перетворити все в примітивну агітку. "Заплутують простого читача". Тобто "ми вчені", "нас не проведеш", а от "простому" читачу треба вказати хто у всьому винен. Бо ж ми місіонери. Я ще раз підкреслюю, що мені це не цікаво. Тому ярлики клейте без мене.

про цифри 2021-05-08 / 23:49:16
Нащо шукати угодні автору цифри, які лишень заплутують простого читача. Є базові показники, які надає безсторонній Міжнародний Валютний Фонд. МВФ пропагандою, як відомо, не займається. Його цифри якраз найбільш показові, нікуди від них не дітись. Та й не сховатись за велеречивими та любомудрими многослів'ями теж.

Віктор Пащенко 2021-05-08 / 23:43:03
Наберіть в гугл ВВП України і ви там знайдете багато цифр, в тім числі й ті, які навів я. Але думка полягає в тому, що економіка це не лінійний показник, який прив'язаний до прізвища. Такі маніпуляції використовує агітація, але реальність значно складніша. Так от мені цікава реальність, а не гра в "хороших"- "поганих" чи "своїх"-чужих"

про Разумкова 2021-05-08 / 23:40:33
Сентенція про політика "Дмитра Разумкова, який все виразніше акумулює образ осучасненого бюрократа". Насправді Розумков, що вже зірвався у вільне від Зеленського плавання, акумулюватиме навколо себе не так середовище з консервативними настроями, як спробує взяти під своє крило ватно-совковий електорат. Черговим підтвердженням такого його вбиру, окрім інших його промовистих заяв і ухилень, є нинішнє його звернення з приводу дня 8 травня (дня примирення і пам'яті), в якому начисто відсутня Україна і українці як такі. Жодної згадки. Якийсь він україноненависний, цей вітчизняний консерватизм. Радше малоросійський, якщо не проросійський.

щось не сходиться 2021-05-08 / 22:11:13
Відкриті дані від МВФ. У 2016р. в доларовому відношенні ВВП України виріс на +2,441 %; у 2017р. ВВП України виріс на +2,525 %; у 2018р. ВВП України виріс на + 3,30 %; у 2019р. +3,2 % (позитивну цифру зростання задали перші три квартали року). Натомість у 2020р. ВВП України (так само в доларах) вже неперервно падав: I кв. - зменшення на -3.8%; II кв. - зменшення на -3,7%; III кв. - зменшення на 5,8%; IV кв. - провальне падіння на -18,7%.

Віктор Пащенко 2021-05-08 / 20:11:26
До 305.
Ваші коментарі чітко відповідають жанру політичної агітації з його обов’язковими атрибутами: освятити своїх та знецінити суперника. До нього Ви намагаєтесь втулити і мене тому дискусія є безпредметна. Оскільки факт в такому жанрі є елементом віри, а не чіткого визначення понять.
«Автор колись ратував за прихід до влади особи, яка цілком тоді влаштовувала українських олігархів»… «Насправді минула влада не влаштовувала найбільше все тих же так званих олігархів», - пише автор коментарю. Найбільш виразно під поняття «олігарх» вписується якраз П.Порошенко, який володіє крупним бізнесом, мережею ТБ, радіо, друкованих та інтернет ресурсів, політичною партією, фракцією та ще й президентською посадою. Але він, слід розуміти, виноситься за дужки. Де тут логіка, крім почуття віри? І кого Ви маєте на увазі під олігархами?
«Кілька років перед виборами 2019 року економіка країни пішла на оздоровлення і зростала. Її суттєве падіння почалось через пів року після приходу до влади зелених. Це факт»,- констатує далі коментатор. Ні. Це Ваша інтерпретація. А факт такий: номінальний ВВП України з розрахунку на душу населення: 2015 - +29,0%; 2016 - +20,9%; 2017 - +25,7%; 2018-+19,9%; 2019 -+12,4%; 2020 - +6,2%. І для розуміння цих цифр необхідний багатофакторний аналіз, де одна посада відіграє мізерну роль. Але не для сакральної свідомості, яка обожнює посаду.
Третє: такої масованої пропаганди, яка була запущена П.Порошенко не спостерігалось з часів Л.Кучми. Однак вона має й зворотній ефект, що не дано зрозуміти «професіоналам» від агітації. Тому зараховувати мене до своїх лав не потрібно. Я собі ставлю завдання аналізувати процеси. А як до них ставитись - це справа особиста. В тім числі й моя.

Віктор Пащенко 2021-05-08 / 20:09:43

305 2021-05-08 / 09:04:56
Трохи про професіоналізм, а заодно і про роблений патріотизм. Автор колись ратував за прихід до влади особи, яка цілком тоді влаштовувала українських олігархів: не надто розумну, лякливу і некомпетентну істоту, що не стане на заваді їх подальшому збагаченню. Це результат вибору не тільки нашого благословенного народу, але й самого автора. З усією його професійністю як політолога. Але менше з тим. Як я розумію, йдеться більше про тенденції. Ті попередники-непрофесіонали, які прийняли до рук нещасну країну навесні 2014 року, звісно, не ангели. Але це вони, такі неприємні автору, врятували країну від повної руйнації і небуття. І нехай ніхто не обманюється, що Україну тоді врятовано було зусиллями одних тільки добровольців та волонтерів. Їм наша велика пошана та вдячність. Проте, головне було зрушити з місця пошкоджену та зруйновану внутрішніми диверсантами та дурнями державну машину. Без цього нічого б не вийшло, і це вам скаже будь-який притомний політолог. І про показники діяльності. Кілька років перед виборами 2019 року економіка країни пішла на оздоровлення і зростала. Її суттєве падіння почалось через пів року після приходу до влади зелених. Це факт. І цей провал ніяк не прив'язати до світової пандемії з ковідом. Бо падіння випередило на рік саму епідемію. Ще одне. Атака на післямайданну владу велась під благородним лозунгом недопущення узурпації влади в країні. Насправді минула влада не влаштовувала найбільше все тих же так званих олігархів, як і місцевих баронів на місцях. Звідси й масована тодішня пропаганда на знищення опонентів, вкидання фейкових і псевдоінтелектуальних "размишлізмів" до чутливих вух охлосу від ідеологічної обслуги. І це теж факт.

Віктор Пащенко 2021-05-06 / 22:33:32
Я ще раз питаю: який професіоналізм ми втратили і з якого моменту почалась деградація? Бо без конкретики і фактів подібна риторика є сакральним заклинанням. А з вірою дискувати марно та й не потрібно.

305 2021-05-06 / 21:37:11
Автор не бачить деградації в стилі роботи та в діях нинішнього керівництва країною? Його воля, втім, час все покаже. Цікаво те, що за приклад позитивного в закарпатській політиці автор взяв опозиційних політиків, що представляють "Батьківщину" та "ЄС". Саме так, представника "Європейської Солідарності, яка йому так мерзилась на двох минулих виборах. Зсісно, "Слуги народу" закономірно здулись - завдяки їх добре передбачуваному непрофесіоналізму та внутрішній порожнечі. Ця уподабана іграшка зламалась, подавай народу іншу.

Віктор Пащенко 2021-05-06 / 21:06:29
Я вже питав колись в коментарях, відповіді не отримав, але все-таки цікаво. Який такий професіоналізм втрачений в Україні. В політиці, економіці, держуправлінні, бізнесі, освіті, медицині чи будь-де? І відповідно: коли був той момент розквіту з якого почалась деградація?

305 2021-05-06 / 17:16:15
Здається, що автор втратив для себе момент, щоб помітити різницю між поняттями десакралізації, депрофесіоналізації і деградації. Коли вони хлинули єдиним потоком. На нашу з вами голову.