Ужгород політичний (післямова виборів 2020)

Ужгород політичний (післямова виборів 2020)

Ленін! Ленін! Ленін! Ленін!
Ти умер. Тебе ниє.
Айбо зерно, шось посіяв,
видиш, фрасе, як жиє!

Павло Чучка. 1992 р.

 

Післявиборчі пристрасті, що вирують в Україні, розгортання політичної кризи, спровокованої Конституційним Судом, та емоції навколо covid-пандемії можуть здаватися вселенською катастрофою. Але все слід  оцінювати в порівнянні. Тому, якщо поглянути на Білорусь, де фальсифікація виборів зведена у ранг державної політики, де студентів та жінок просто б’ють та арештовують за волевиявлення, де влада оголосила відкриту війну громадянам, то наші проблеми виглядатимуть хоч і не менш емоційно насиченими, але значно локальнішими порівняно  з сусідськими. Бо наша країна все-таки пройшла значний шлях становлення громадянського суспільства, який ще доведеться долати Білорусі. Відтак, при всій повазі та навіть захопленні від нинішнього  покоління білоруських протестувальників, необхідно розуміти, що лукашенківська диктатура є прямим наслідком байдужості попередніх поколінь, які прагнули зберегти «совок» з його бідністю, але псевдостабільністю. Тому гасло мінської студентки: «Папа! Если ты сегодня выйдеш на работу, меня завтра посадят!», можна назвати квінтесенцією зламу пострадянської свідомості.

Хоча українські реалії вже значно відійшли від авторитарного всевладдя, проте бажання олігархічно-бюрократичних каст зберегти свої привілеї нікуди не поділося. Рішення Конституційного Суду по розвалу антикорупційного законодавства є цьому чудовою ілюстрацією.

В.Медведчук, Ю.Тимошенко, І.Коломойський, яких називають мотором та фінансово-політичним прикриттям даного рішення, є типовими представниками пострадянської еліти. Недалеко втік від них й П.Порошенко. І хоча вони могли між собою конкурувати, але перед загрозою знищення феодально-корупційної системи закономірно об’єднуються. Не випадково всі названі персонажі близькі до соціал-демократичної ідеології, в основі якої лежить класовий поділ на господарів та підданих, які потребують піклування. У свій час Мілован Джилас дав фундаментальний опис переродження комуністичної системи у новий феодалізм в серії публікацій «Новий клас». І тепер цей клас, приватизувавши через владні повноваження значну частину власності, прагне зберегти своє панування.

Однак існування олігархії неможливе без політичної підтримки значної частини «соціально захищеного населення». Коли люди вимагають дешевих цін, а не прозорого ринку, високих зарплат, а не зростання продуктивності праці, безоплатної медицини та освіти, а не медичного та соціального страхування, привілеїв, а не відповідальності, тоді з’являється сприятливий ґрунт для прямого та непрямого підкупу, на чому й базується корупція, в тім числі й політична.

Виборча історія Ужгорода є яскравим прикладом такої взаємодії місцевого олігархату з підтримуючим його населенням. С.Ратушняк хоча й не був вихідцем з комсомольсько-партійної номенклатури, проте сповна скористався її можливостями для свого старту у політику. С.Устич, В.Приходько, В.Панов стали хресними батьками його першого походу до влади в обласному центрі та легалізації бізнесу. Крім того, він на повну потужність використовував пільги «афганців», коли разом з партнером С.Слободянюком постачали в Ужгород дешеву горілку та інші підакцизні товари. Так була створена монополія Ріо-синдикат та приватизована найбільш ласа нерухомість міста. Звичайно, частиною надприбутків він міг ділитися з містянами, здійснюючи непрямий підкуп, наприклад через комунальні послуги.

Династія Погорєлових вже є типовим прикладом чиновницько-бюрократичної приватизації, коли через підставні фірми влаштовувались аукціони на яких за безцінь скуповувалась територія. Так, за ціною двокімнатної квартири, наприклад, був придбаний великий виробничий комплекс на тій же вулиці Погорєлова, звідки тепер проводиться агітація за ОПЗЖ. Або базар в «Новому районі» чи австоянка біля ОДА, яка тепер забудована. Знову ж, з цих грошей можна проводити підкуп, чим на цих виборах активно займалася партія.

До подібного роду діячів відносяться й брати Андріїви, які придбали АТП та велику територію біля вулиці Краснодонців з обіцянкою збудувати там новий автобусний парк. Але  на пару з С.Ратушняком влаштували там великий базар. Згодом, шляхом політичних та фінасово-юридичних маніпуляцій витіснили з нього ослабленого ексмера та вже шляхом прямого підкупу у 2015 році самі дістались до крісла очільника обласного центру. Велика кількість охочих отримати гроші від братів та їх партнерів виявилася і тепер.   

Випадає з цієї плеяди лише С.Сембер, який виявився доволі добросовісним чиновником і при якому в місті стала можлива прозора конкуренція. Але, напевно, тому він і не був сприйнятий виборцями, які очікують хабарі за можливість бути ошуканими.

Віктор Щадей є першим реальним кандидатом на міського голову, який зробив свою кар’єру як професійний політик. Це явище є незвичним для «совкової» свідомості, тому й виникають питання про його трудову біографію. З початку 2000-х він був одним з лідерів молодіжного руху, який готував «Помаранчеву революцію» і захистив вибір українців в 2004 році. Далі був депутатом кількох скликань обласної та ужгородської міської рад, де проявив себе реальним захисником інтересів громади. За рахунок чого й нарощував особистий рейтинг. Працював секретарем міської ради. А після другої революції, під час якої перебував на Майдані, координуючи дії закарпатців, виконував обов’язки міського голови Ужгорода.  Одночасно здійснював функції коменданта ОДА після втечі В.Януковича.

Найбільшим досягненням В.Щадея є практична та юридична допомога при створенні ОСББ, що є реальним втіленням самоорганізації містян та місцевого самоврядування. На відміну від інших чиновників міськради, які цей процес здебільшого забалакували, щоб не втрачати бюджети ЖЕКів. Має хист договороздібного переговірника при зрозумілій позиції, що є важливою якістю політика. Не всі його сприймають, а вчинки не завжди ідеальні, як всяка політика. Однак не помічений в особливому пристосуванстві  та підлабузництві.

Загалом при нинішньому виборі в обласному центрі В.Щадей залишається шансом вирватися із зачарованого кола тотальної корупції. А підтримка проєвропейськи налаштованих політичних сил та громади відкриває можливості спиратися на прозорі процедури, а не інтереси кланових груп. Звичайно при контролі містян, який повинен бути постійним. Це ще один плюс кандидатури В.Щадея, бо довіра виборців – це його єдиний капітал як політика, а іншого він не має. Тому змушений буде спиратися на думку активних громадян, а не на їх підкуп.

В цілому, за настроями ужгородців В.Щадей має впевнену перевагу над Б.Андріівим. Але проблема залишається в тому, щоб ці настрої донести до виборчих дільниць. Бо споживацьки налаштовані виборці змушені будуть прийти на дільниці за своїм пайком, а вільні часто думають, що без них обійдуться. Так, обійдуться. Але тоді не треба дивуватися звідки беруться лукашенки, путіни та інші «вічні».

P.S. Подаємо порівняльну таблицю екзит-полу Савіка Шустера та результатів ужгородських виборів. Велика розбіжність у цифрах говорить про те, виборці яких партій та кандидатів не хотіли говорити соціологам про свій вибір. Чому? Не важко здогадатися.

Крім того, надаємо антирейтинг кандидатів на міського голову, отриманий Закарпатським інститутом політичних досліджень 3-4 жовтня.

Прізвище

Вибори

Екзит-пол

Партія

Вибори

Екзит-пол

 1

 Андріїв Богдан

25,4

23,8

Батьківщина

12,56

12,2

 2

 Щадей Віктор

17,9

22,7

Слуга народу

11,52

18,9

 3

 Ратушняк Сергій

15,1

14,7

Рідне Закарпаття

8,33

8,9

 4

 Чучка Павло

6,5

7,0

ОПЗЖ

8,24

5,9

 5

 Білак Олександр

5,1

5,3

Європейська Солідар.

8,05

7,1

 6 

 Петров Віктор

4,4

4,2

Партія твого міста

7,47

3,2

 7

 Погорєлов Анд.

3,9

3,7

Альтернатива

4,53

4,3

 8

 Цап Іштван

3,6

3,7

За майбутнє

4,27

4,1

 9

 Марко Петро

3,0

2,2

КМКС

4,23

5,3

 10

 Беляков Юрій

2,1

2,2

Команда А.Балоги

3,84

3,3

 11

 Юрків Роман

1,6

1,6

Голос

3,39

2,5

 12

 Федака Павло

1,5

1,0

Самопоміч

3,12

2,8

 13

 Чурило Михайло

1,4

1,0

Удар

2,76

2,1

 14

 Слюсаренко Вік.

1,1

1,1

Рідний дім

2,75

2,9

 15

 Жолтані Микола

1,0

1,1

Разом сила

2,80

2,5

 16

 Андріїв Б.М.

0,8

0,5

Сила і честь

2,66

3,2

 17

 Слободянюк Сер.

0,7

0,5

Партія розвитку громад

1,93

1,8

 18

 Гряділь Тарас

0,5

0,7

Патріот

1,83

1,2

 19

 Пастухов Микола

0,4

0,4

Свобода

1,37

1,7

 20

 Вучкан Сергій

0,3

0,3

Дем. партія угорців

1,07

0,9

 21

 Андріїв Іван

0,3

0,3

Народний рух

1,03

1,0

 22

 Юрса Володимир

0,3

0,2

Ідея нації

0,86

0,8

 23

 

 

 

Наш край

0,52

0,6

 24

 

 

 

Пропозиція

0,48

0,5

 25

 

 

 

Незалежність

0,26

0,5

 

 За кого з можливих кандидатів Ви би не проголосували в жодному разі?

(можна назвати кілька прізвищ)

Андріїв Богдан Євстафійович

23,1

%

 

Ратушняк Сергій Миколайович

14,8

%

 

Погорєлов Андрій Вікторович

14,7

%

 

Щадей Віктор Іванович

6,2

%

 

Чурило Михайло Михайлович

4,3

%

 

Жолтані Микола Іванович

3,8

%

 

Чучка Павло Павлович

3

%

 

Петров Віктор Олександрович

2,8

%

 

Слободянюк Сергій Миколайович

2,8

%

 

Слюсаренко Вікторія Євгенівна

2,1

%

 

Цап Іштван Юліусович

2,1

%

 

Андріїв Богдан Михайлович

1,9

%

 

Андріїв  Іван Михайлович

1,9

%

 

Юрса Володимир Романович

1,7

%

 

Федака Павло Павлович

1,3

%

 

Пастухов Микола Валерійович

1,1

%

 

Юрків Роман Леонідович

1,1

%

 

Гряділь Тарас Іванович

0,8

%

 

Беляков Юрій Володимирович

0,6

%

 

Білак Олександр Павлович

0,4

%

 

Вучкан Сергій Феодосійович

0,4

%

 

Марко Петро Михайлович

0,4

%

 

інший

 

0

%

 

не буду голосувати

6

%

 

не визначився

38,3

%

 
         

             

 

06 листопада 2020р.

Теги: Щадей, Андріїв

Коментарі

Тарас 2021-10-24 / 20:06:24
Заберіть партію патріот до якої я ніколи не належив.
Дякую.

Ede 2020-11-15 / 15:56:00
У першому турі Андріїв отрумав 24 відсотків. 76 відсотків виборців / незалежно за кого / проголосували проти (!) мера. Логіка ствреджує, що має перемогти Щадей.

віктор 2020-11-10 / 09:43:46
да мені подобається, але очевидно суспільство не бажає підтримувати чесного мера

сорри 2020-11-06 / 15:45:22
Я б утримався від агітації за будь-якого з кандидатів. Те, що Щадей - "професійний політик", не робить його автоматично янголом. Бо за всі ці роки у міськраді його руки точно так само "не крали", як і руки Андріїва, Ковальського, Волошина. Останньому він, до речі, будучи в.о. міського голови, дав можливість переоформити "Корону", уникшувши, в такий спосіб, від кримінальної відповідальності за сумнівне вилучення цього об'єкту в громади міста.
Ви думаєте, він це зробив з альтруїстських міркувань, безкоштовно?
Перегляньте його голосування по "жирних" земельних питаннях. Вони будуть точно такими, як і у всіх інших.

Тому, мені всерівно, що сорт лайна, з якого зроблений "політик" Щадей, вищий, ніж той, з якого зліплений "неполітик" Андріїв. Вони однаково в схемі, і при будь-якому з них при владі Ужгород переспективи не має.

мимовсіх 2020-11-06 / 15:34:50
Чогось не згадав пан Пащенко свого улюбленця та протеже на позаминулих виборах - виборах найвидатнішого президента всіх часів Зеленського. Звісно, про нього надто мало писав Мілован Джілас, тому не актуально. Про нього, здається, більше знайдете у Ортеги-і-Гассета. Там про фашизм, що в головах обивателів. І про нинішній фашизм, що нині виродився в голий популізм зелених чи то у нас, або ж у Трампа в далекій Америці. Я б ще спитав пана політолога: що ж то було 19 січня 2014 року, коли пан-комендант від Закарпаття Віктор Щадей призвав закарпатських протестантів звернути палатки на Майдані в Києві та піти. Він повинен був би знати причину, тим більше, що Щадей цього разу йде від зелених - чесних та безкомпромісних, ну ніяк не слуг нових феодалів і так званих українських олігархів.


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 8Закарпаття: ментальна війна
/ 6Вибори в Словаччині: Притча про вовків
/ 4Символіка Незалежності
/ 14Перемога розуму над інстинктом
/ 36Мукачево. "Падіння" Турула
/ 4Коса на камінь. Рух підтримки закарпатських військових проти правоохоронців
/ 5Орбан як Путін
/ 7До тричі, або Чому Україна вже виграла цю війну
/ 5Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
» Всі записи