…Де є у світі суд, що б правив
З тобою, душе, гру без правил,
Як поза грою ти сама?
Іван Світличний. Цикл «Посполиті»
Печальна іронія рядків Світличного – гримаса українського сьогодення.
Душа не в грі. Душа – на Майдані.
Це та Душа, незбутність якої стала духовною драмою Шевченка, Франка, Лесі, Маланюка, Стуса…
Незбутність якої в дуже скорому часі може стати нашою духовною драмою.
І не лише духовною.
Вона промовляє тоді, коли люди стають народом, нацією.
Вона промовляє і нині.
Її у Києві й на всіх просторах України щиро подивляє світ: шляхетна і горда.
Вона нецікава владі сущій.
Та й грядуща, виглядає, воліла б нею погратися, а не мати за повноцінного гравця, узгіднюватися з нею.
Хтось вперто вірить у перемогу на виборах і трактує це як єдино можливу конституційну зміну влади.
Це ілюзія. Цього не буде. Україною править в особливий спосіб організована структура, яка ніколи цього не допустить.
Потуги відстояти свій вибір, на які хтось відчайдушно сподівається, за нинішнього режиму приречені.
І не треба далеко ходити за аргументами. Ми живемо в країні з "трохи" нелегітимними державними органами, з "трохи" нелегітимною Конституцією. І що?
То, може, спершу легітимізуємо сьогодення? Може, повернемося у правове поле?
Ми не самі у цьому світі. Ми майже-майже були в Евросоюзі.
А згідно з міжнародним правом, суб’єктом якого є й Україна, скажімо, можливе проведення міжнародного аудиту діяльності української влади?
У цьому й певний досвід уже є – аудит Юлії Тимошенко.
У нас не багато, але ще є можливості ефективного правового діалогу з владою і світом.
Хто може вести такий діалог? Очевидно, і Майдан.
Але для цього він сам мусить стати легітимним, правочинним.
Не лише багаточисельним мирним зібранням, а виразно структуризованим загальнонаціональним самоврядним громадсько-політичним представницьким органом.
Провід – от чого потребує Майдан.
І батярів, і отаманів, і трибунів…
Але насамперед – ясний державницький провід.
Який здатен артикулювати мету дії і діяти чітко для досягнення цієї мети.
Облога, в яку нині западає Майдан, добре продумана й скоординована.
Маю певність, що силова зачистка, судові постановки, законотворчі маніпуляції, підміна смислів вищими державними особами й тиражування їх у ЗМІ, евроізоляція небажаних, масові точкові репресії, фізичне калічення акцентуйованих осіб, бюджетні приструнення, інформаційна деморалізація, шельмування, відстежуванння і прослуховування, ширення атмосфери зневіри, розгубленості й страху – далеко не весь арсенал влади та інших антиукраїнський утворень. На всіх нас вистачить…
Чи вистачить у нас державницької мудрості, чистоти помислів, злютованості в діях?
У Світличного: «Душа розпластана на пласі…».
Читаємо:
Душа розпластана на пласі,
Душа зневажена й душа
В сліпучім золоті пошан –
Ще не пропащі. В свинопасів
І мудрих мужів – рівний шанс:
Поласитись на свинства ласі
І скацапніти, горопасі,
Чи дати свинству одкоша.
О душе! Хто тебе обставив
Презумпціями злих обставин?
Безчестю алібі нема.
Де є у світі суд, що б правив
З тобою, душе, гру без правил,
Як поза грою ти сама?