Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ

На цей раз ідеться про самого акад. Миколу Мушинку. Черговий, 22-й, том «Енциклопедії сучасної України», в якому, як і в усіх попередніх, чимало гасел належить перу Мушинки, подає гасло і власне про нього. Так диктує алфавіт. Але є й та обставина, що том надіслано впритул до ювілею академіка, в чому можна переконатися перечитавши текст у ЕСУ. А додатком до тому – Подяка дійсному членові Наукового товариства ім. Шевченка, іноземному членові Національної академії наук України, професору Мушинці Миколі Івановичу за багаторічну активну й плідну співпрацю з Інститутом енциклопедичних досліджень НАН України, Головною редакцією Енциклопедії Сучасної України та з нагоди 85-річчя від дня народження за підписами співголови Головної редакційної колегії ЕСУ Івана Дзюби та Директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України Миколи Железняка. Є ще одна вагома причина цієї публікації. Сьогодні, 10 лютого, з днем народження вітаємо людину, завдяки якій усі труди і дні академіка набувають цифрового формату й комунікують зі світом, неймовірну жінку, дружину, маму і бабку Маґду Мушинку. З роси і води!

МУШИНКА Микола Іванович (псевд.: Ми­кола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук та ін.; 20. 02. 1936, с. Курів Бардіїв. округу, Сх. Словаччина) – український фольклорист, етнограф, літературознавець, публі­цист, культурно-освітній діяч у Словаччині. Батько О. Мушинки. Дійс. чл. HTШ (1989), іноз. чл. НАНУ (1997). Голова Асоц. укра­їністів Словаччини (від 1991). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1997). Закін. Ін-т рос. мови і літ-ри Карлового ун-ту в Празі (1959). Працював у Кабінеті україністики Ун-ту ім. П. Шафарика в Пряшеві (1960-70). Засн. і гол. ред. Наук, збірника Музею укр. культури у Свиднику (Пряшів, 1965-70). У 1970 звільн. з політ, причин із за­бороною працювати за фахом і друкуватися. У 1970-80-х рр. був пастухом, кочегаром; публікував свої твори за кордоном (США, Канада, Югославія, Франція). 1990 поновлений на роботі в Пря­шів. ун-ті. Від 1992 – проф. УВУ в Мюнхені. У цьому ж році у Києві захистив доктор, дис. про життя і фольклорист, діяльність В. Гнатюка, якому присвятив низку дослідж.; «В. Гнатюк – дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, 1975), «Володимир Гнатюк: Жит­тя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства» (Париж, 1987; T., 2012), «Володимир Гнатюк: Бібліографія друкованих праць» (Едмонтон, 1987) тощо. Наук. ін­тереси М. зосереджені навколо збирання й публікації усної нар. творчості українців Сх. Словач­чини – «З українського фолькло­ру Східної Словаччини» (1963), 213 «З глибини віків: Антологія усної народної творчості українців Схід­ної Словаччини» (1967), «Срібна роса» (1975; усі – Пряшів), «Мате­ріальна та духовна культура пів­денних лемків» (Нью-Йорк, 1988); вивчення культури лемків у Поль­щі й русинів у Югославії; популя­ризації життя фольклорист., літ. та мист. спадщини Ф. Тихого, Ф. Главачка, Ф. Заплетала, Й. Мар­кова, Івана та Ореста Зілинських, Ф. Колесси, І. Панькевича, С. Рудницького, С. Дністрянського, О. Новаківського, К. Заклинського, С. Клочурака, В. Капішовського, В. Гошовського та ін. Автор передмов до фотоальбомів «Флоріан Заплетал. Дерев’яні церк­ви Закарпаття» (2015) та «Флоріан Заплетал. Міста і села За­карпаття» (2016; обидва – Ужго­род). Упорядник вид. «Збірник пам’яті Івана Зілинського. Спро­ба реконструкції втраченого юві­лейного збірника з 1939 р.» (Па­риж; Сидней; Торонто; Л., 1994, співавт.), двотомників «Орест Зілинський: Літературознавчі праці з фольклористики» (співавт.) та «Орест Зілинський: Ви­брані праці з фольклористики» (обидва – Київ, 2013). У наук, і публіцист, працях відстоює самобутність культур, розвитку українців-русинів Сх. Словаччи­ни, заперечує політ, русинство, обґрунтовує культурно-істор. спільність українців Карпат, ре­гіону. М. – почес. д-р, проф. Ужго­род., Карпат, та Кам’янець-Поділ. ун-тів, Нац. ун-ту «Остроз. акаде­мія» та Дрогоб. пед. ун-ту. Автор статей, наук, консультант та ре­цензент ЕСУ.

Пр.: На чужині. Пісні про еміграцію в Америку. Пряшів, 1964; Книжковий знак швследесятників. Бавнд Брук, 1972; Фолклор Руснацох Войводини. Нови Сад, 1976; 1988; Науковець з душею поета. Орест Зілинський. Бавнд Брук, 1983; Листи Степана Рудницького до Софії та Степана Дністрянських. Едмонтон, 1991; Політичний русинізм на практи­ці. Пряшів, 1992; Торонто, 1992; Русинізм на антиукраїнській основі. Пряшів, 1992; ВІД НТШ до УВУ. К., 1992; Академік Ста­ніслав Дністрянський. K., 1992; Воло­димир Леонтович Гошовський. Л., 1992; Заповіт предків. 40 років Свята культу­ри русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1994; Лицар волі. Життя і політична ді­яльність Степана Клочурака. Уж., 1995; 2011; Володимир Січинський і народ­на культура русинів-українців Словаччини. Пряшів, 1996; Історія села Мацина Велика. Пряшів, 1997 (співавт.); Rešov. Dejiny obce a farnosti. Prešov, 1999 (спів­авт.); Лемко на фоні Радоцини. Пряшів, 2001; Голоси предків. Пряшів, 2002; Kurov v minulosti a dnes. Prešov, 2002; Ivan Paňkevyč a otázky spisovného jazyka. Prešov, 2002; Олександр Духнович і наша сучас­ність. Пряшів, 2003; Лемко з серцем українця. Олександр Кобаса. Пряшів, 2003; Музей визвольної боротьби Укра­їни у Празі і доля його фондів. Мель­бурн, 2004; Прага; K., 2005; Розмови з однодумцями. Пряшів, 2004; Florian Za­pletal. Život a dilo. Prešov, 2005; Kurovský rezbár. Život a dielo Andreja Pavúka. Pre­šov, 2006; Листування Івана Зілинського з Іваном Панькевичом. Пряшів, 2008; Цілитель тіла і душі. Михайло Качалуба. Пряшів, 2008; Národnostná menšina pred zánikom? Štatistický prehľad rusinsko-ukrajinských obci na Slovensku v rokoch (1773) 1881-2001. Prešov, 2011 (співавт.); Rusini-Ukrajinci jedna národnosť. Prešov, 2011; Розсадник виховання інтеліген­ції русинів-українців Словаччини: До 50-річчя Пряшівської гімназії з україн­ською мовою навчання. Пряшів, 2011; Вірний син Пряшівщини. Життя і полі­тично-громадська діяльність Василя Капішовського. Уж., 2014; Час мовчати і час промовляти: Збірка закарпато- українських народних прислів'їв Івана Югасевича з р. 1806. Уж., 2015; В ор­линому леті: Каталог виставки творів Олекси Новаківського із колекції Мико­ли Мушинки. Пряшів, 2016; Одусней по писану літературу. Студиї и огляди. Нови Сад, 2016; Ровесник Івана Франка Никифор Лещишак та його збірка лем­ківських народних пісень. Дрогобич, 2016.

Літ.: Красовський І. Невтомний шукач культурних скарбів // Наше слово [Вар­шава]. 1986. № 7; Чендей І. Микола Іва­нович Мушинка // 3акарп. правда. 1988. № 112; Мишанич О. Відзив офіційного опонента про дисертацію Миколи Му­шинки // Дукля. 1992. №4; Неврлий М. Всеукраїнський громадянин і науковець (до 60-річчя М. Мушинки) // Сучасність. 1996. № 6; Благовісник праці: Наук. зб. на пошану М. Мушинки. Уж.; Пряшів, 1998; Колеса крутяться...: Біо-бібліографія акад. М. Мушинки. Кн. 1-3. Пря­шів, 1998-2013; Латяк Д. Вельки при­ятель Бачванско-сримских Руснацох // Шветлосц [Нови Сад]. 2001. № 1; Бабота Л. Життя прожити – не поле пере­йти (до ювілею М. Мушинки) // Дукля. 2016. № 1; У всякого своя доля... Розмови Ярослава Шуркали з Миколою Мушинкою. Пряшів, 2016.

 

О. В. Мишанич,

І. Д. Красовський,

О. М. Мушинка

10 лютого 2021р.

Теги: Мушинка, енциклопедія,


Іван Ребрик
Публікації:
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
/ 2Закарпаття під Угорщиною
/ 3Видатна угорська вчена Марія МАЄР про денаціоналізацію та мадяризацію русинів-українців Закарпаття
/ 5Іван Мацинський про Адольфа Добрянського
Іван Мацинський і Карпатська Україна
» Всі записи