Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ

На пошану пам'яті Олекси Мишанича

 
...У 1963 році мене відправили у трирічну штатну наукову аспірантуру на кафедру етнографії і фольклору філософського факультету Карлового університету у Празі, де викладачами були мої знайомі ще із студентських років. Там мене закріпили за керівником кафедри доц. Карлом Дворжаком (1913-1989) – прекрасним знавцем чеського та західноєвропейського фольклору, однак мало обізнаним з фольклористикою східніх слов’ян. Саме він у Міністерстві освіти Чехословаччини домігся того, щоб мене відправили на довготривале навчальне стажування до Києва.
У Києві мене закріпили за Державним університетом ім. Шевченка (моїм керівником був літературознавець Микола Грицай), а звідти направили в Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії (керівник – Олександр Дей).
Зустріч із Києвом була для мене шоком. Я приїхав сюди удосконалитися в українській мові, а тут скрізь: на вулиці, в установах і навіть в університеті та академії наук – переважала російська мова. Це мене дратувало, і я не приховував свого невдоволення. Я скрізь говорив виключно українською (хоч російською володів краще). Цим я викликав до себе загальну увагу – «чех», а говорить українською. Це щось незвичне.
 
 
Микола Мушинка, Олекса Мишанич та Іван Чендей
 
Невдовзі я зав’язав стосунки з українськими інакодумцями, які теж не були задоволені радянською національною політикою і бунтували проти неї. Оскільки в мене був закордонний службовий паспорт, який дозволяв перетинати кордон будь-коли, я певним чином виконував функцію кур’єра: в Україну завозив офіційну пресу Чехословаччини, переважно українські видання середини 60-х років, в Україні недоступні, а з України – самвидав.
У грудні 1965 року, коли я між іншими матеріалами перевозив машинопис праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», на кордоні (в Чопі) потрапив у пастку КДБ. Самвидав у мене забрали, а мою аспірантуру в Україні скасували . Перебування у Києві остаточно загартувало мою українську національну свідомість.
 
Леонід Рудницький, Василь Маркусь, Микола Мушинка
та Олекса Мишанич у президії Міжнародної наукової конференції
 
Від самого початку мого аспірантського відрядження в мене були жваві стосунки з «шістдесятниками»: Іваном Дзюбою, Іваном та Надією Світличними, Лесем Танюком, Борисом Антоненко-Давидовичем, Григорієм Кочуром, Зіновієм Антонюком, Іваном Драчем, Михайлиною Коцюбинською, Іваном Гончарем, Дмитром Павличком та іншими.
Найбільше я зблизився із закарпатцями Олексою Мишаничем (1933-2004) та Михайлом Романишиним (1933-1999). Щира дружба з обома тривала і після скасування моєї аспірантури та вимушеного від’їзду з Києва. На повну силу вона відновилася після моєї реабілітації в 1989 році.
 
 
З Олексою Мишаничем ми часто зустрічалися на різних наукових конгресах та конференціях у Києві та поза Києвом: у Львові, Чернівцях, Ужгороді, Празі, Венеції, Новому Саді, Варшаві. Він був опонентом моєї докторської дисертації і, разом із Степаном Павлюком зі Львова, ініціатором обрання мене іноземним членом НАН України. Часто приїжджав до мене у Пряшів. Я написав ювілейні статті до його 65-ліття та 70-ліття. Зробив з ним ґрунтовне інтерв’ю, яке увійшло до збірника «Розмови з однодумцями» на його пошану. Був я і на його похороні у Києві, а про його передчасну смерть написав кілька некрологів.
Публікації, присвячені Олексі Мишаничу:
1. Мушинка М. Олексі Мишаничу – 65. Найвизначніший карпатознавець в Україні // Нове життя. – Пряшів, 1998. – № 11-12. – С. 5. Передрук: Наше слово. – Варшава, 1998. – № 24. – С.4.
2. Мушинка М. Той, що досяг верховин… (До 70-річчя від дня народження професора Олекси Мишанича. [Співавтор Євген Пшеничний) // Верховина.
3. Збірник наукових праць на пошану професора Олекси Мишанича з нагоди його 70-річчя. – Дрогобич, 2003. – С. 6-17.; його ж: Києвски виглєдовач литератури Югославянских руснацох (З нагоди 70-рочнїци од народзеня Олекси Мишанича // Шветлосц. – Нови Сад, 2003. – № 2. – С. 255-261.; його ж: Олекса Мишанич – карпатознавець за професію і покликання // Дукля. – Пряшів, 2004. – №. 1. – С. 33-40.; його ж: Карпатознавців у нас багато – Олекса Мишанич лише один. До 70-річчя від дня народження // Нове життя. – Пряшів, 2003. – № 13-14. – С. 4.
4. Мушинка М. Розмови з однодумцями. Олекса Мишанич: «Я досяг того, про що колись і мріяти не смів» // Нове життя. – Пряшів, 2003. – № 15-16. – С. 5.
5. Мушинка М. Розмови з однодумцями. Присвячено світлій пам’яті проф. Олекси Мишанича, д-ра філол. (1933-2004). – Пряшів, 2004. – 160 с.
6. Мушинка М. Олекса Мишанич // Нове життя. – Пряшів, 2004. – № 1-2. – С. 3-4. Передрук: Олекса Мишанич – карпатознавець за професією і покликанням // Верховина. – Вікторія, США, 2004. – Ч. 29. – С. 48.
 
 
Відкриття меморіальної дошки Василя Ґренджі-Донського в Ужгороді
за участі Зореслава, В. Маркуся, О. Мишанича, П. Чучки, І. Чендея,
З. Ґренджі-Донської та ін.
 
 
За книгою: Микола Мушинка. У всякого своя доля… / Розмова Ярослава Шуркали з Миколою Мушинкою. – Пряшів, 2016.

 

01 квітня 2021р.

Теги:


Іван Ребрик
Публікації:
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
» Всі записи