Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай

Лише добре зроблене діло залишається...

11 листопада 2019 р. Б., в м. Ужгороді було відзначено 220-ту річницю виходу першого тому праці «Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits» (Коротка відомість про фундацію Теодора Корятовича), авторства о. Йоанникія Базиловича ЧСВВ, Протоігумена закарпатських Василіян та автора аскетичних, історичних й літургічних досліджень.

З нагоди цієї річниці, в Закарпатській академії мистецтв та у видавництві «Ґражда» було проведено семінар «AD FONTES», під час якого було представлено біографію о. Й. Базиловича та огляд його творів, зокрема аналіз праці «Brevis notitia…». Цю презентацію, в якій взяли участь студенти, викладачі, гості та ченці-василіяни, провів Володимир Мороз (науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ).

Під час зустрічі у видавництві Ґражда, було також згадано про Нарис історії Краснобрідського василіянського монастиря, який був виданий п. Миколою Мушинкою у Науковому збірнику (т. 1) Музею української культури у Свиднику. Огляд цього Нарису, в якому автор Корнило Заклинський посилається на працю «Brevis notitia…» та цитує о. Й. Базиловича, представила п. Наталія Ребрик (Проректор Закарпатської академії мистецтв).

При цьому, п. Іван Ребрик (Директор в-ва Ґражда), звернув увагу на великій потребі фахових перекладачів, які б зробили доступним для сучасного читача такі першоджерела, як твори о. Й. Базиловича та інших наших видатних авторів.

Історичний архів Провінції Св. Миколая, який представляв Провінційний секретар о. Франціск Онисько ЧСВВ, надав можливість учасникам заходу ознайомитися з оригінальним виданням твору «Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits».

Актуальні питання та виклики, що зродилися від час презентацій та зустрічей, були активно обговорені учасниками цієї події, яка була організована Василіянською Провінцією Св. Миколая, у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ, Закарпатською академією мистецтв та Видавництвом «Ґражда».

Михайло Лучкай, мабуть, був трохи зчудуваний тим, що відбувалося в Ужгородському Свято-Преображенському храмі на Цегольнянській 19 листопада. Велелюдне, тотально молодіжне зібрання на пошану його персони з нагоди 230-річчя мало, як і має бути, урочистий настрій, але виразно промовляло якоюсь особливою причетністю, духовною піднесеністю і, що вкрай важливо, співучастю. Віриться, що його душа раділа. Отці-василіяни Франциск Онисько та Лука Буняк відслужили панахиду перед криптою з прахом нашого видатного духовного, наукового й громадського діяча, після чого високі слова про життя і творчість Михайла Лучкая пролунали з вуст заслуженого художника України Івана Дідика, мистецтвознавця, доцента Закарпатської академії мистецтв Михайла Сирохмана, доктора мистецтвознавства Михайла Приймича, доктора історичних наук Сергія Федаки, доцента УжНУ Володимира Кришеника, викладача коледжу мистецтв ім. А. Ерделі ЗАМ Зіновія Антонишина, проректора ЗАМ Наталії Ребрик та директора видавництва "Ґражда" Івана Ребрика. На завершення, як і тридцять років тому, на Цегольні прозвучав гімн "Боже, великий, єдиний..." у виконанні "ветеранів", до яких долучились Омелян Коляджин, Надія Пономаренко, Ксеня Антонишин, Віра Федоранич, Любов Мандриченко, Томаш Лелекач і Теодор Копич. Кошик з квітами від студентів Закарпатської академії мистецтв мав би Михайлові Лучкаю сподобатися.

23 листопада 2019р.

Теги: Лучкай, Базилович

Коментарі

Шановному авторові 2019-11-28 / 18:19:34
Таке враження цей текст був написаний двома різними авторами. Остання частина ніби кимось з отців-василиян - той самий стиль, як говорити розлого і довкола, як з казательниці. З першого речення взагалі таке враження, що покійний Михайло Лучкай ще живий і "зчудуваний". Лише останне речення все ж припускає кошик мав БИ сподобатись.
А початок... То ж негарно так! Самі Ребрики - то панство, а В.Мороз на пана не тягне? Бо молодий, лише співробітник, чи бо з-за перевалу?


Іван Ребрик
Публікації:
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
/ 2Закарпаття під Угорщиною
/ 3Видатна угорська вчена Марія МАЄР про денаціоналізацію та мадяризацію русинів-українців Закарпаття
/ 5Іван Мацинський про Адольфа Добрянського
Іван Мацинський і Карпатська Україна
/ 2«Найбільший муж наших новіших часів...»
/ 5Урочиста академія памʼяті о. Августина Волошина
/ 2Іван Марґітич: Єдність віри і народу
/ 2Те, що не влазить в депозитарій...
/ 5«Де я в житті маю втяти плужок у борозну?..»
/ 2Пряшівський феномен. Микола Неврлий
/ 4Пряшівський феномен
/ 8Вправляння і Виправляння
/ 1P.S. до вилишеного
» Всі записи