Поріг очікувань: сенс і послідовність дій політиків та Майдану

Ми або зрозуміємо вимоги доби, в якій живемо, або будемо діяти роз'єднано, чим можемо дати початок до дальших катастроф нашого народу з непередбачуваними наслідками (Вікентій Шандор. Є це найтяжча дорога).

І вчора, і сьогодні прокидаюся з виразним відчуттям несправжності, якоїсь декоративності чи мультиплікаційності того, що відбувається.

Отже, якщо хочу зрозуміти себе, – ідеться про хиткість віри. Може, про поступову зневіру. Але ж хочу вірити, як і хочу знати, що чекає мене й моїх дітей.

Свідоме артикулювання лідерами опозиції та Майдану нездійснимих мет робить усіх нас заручниками фальшивого дійства.

Гасла революційні, а стан депресивний. Емоційне піднесення щире й оманливе водночас.

Десятки окремих правд вже надто довго нема кому злютувати в одну, може, й меншу, але правдиву правду, і вони повисають ялинковими іграшками над майданами України.

А звідси висновується та думка, що наш політикум, а що важніше, – світові геополітичні чинники ще не дійшли кінцевої згоди про долю українського евроінтеграційного проекту.

Сен-Жермен. Мюнхен. Москва. Брюсель.

І жодної революційної романтики.

Звертаюся за поміччю до Вікентія Шандора: «Державно-визвольна справа України, – каже він, – є одною з най­біль­­ших досі політично невирішених проблем Европи… Тому не є випадком, що обидві світові вій­ни велися у великій мірі на державній території України та за неї... Як життя пока­за­ло, кон­­­цеп­ція політичного упорядкування Европи  Клемансо не ви­три­мала іспиту історії власне че­рез те, що в ній бракувало незалежної Україн­сь­кої дер­жави... Метою Мирової конференції було об’єднати розділені до­сі наро­ди... І як на глум долі, державна територія Ук­раїни була Мировою конференцією розділена... Історія дає нам знову можливість. Не легковажмо її за­­конами і не порушуймо їх».

Хотів би я вірити Брюховецькому, що зараз промовить якісно новий молодий український політикум. Який знає не лише що, але і як робити.

А поки що це все знає Арбузов.

І Медведчук.

Отже, на часі згадати про наші українські граблі: постреволюційне розчарування. Воно вже очікує. Але…

Міра розчарування прямопропорційно залежить від співвідношення індексу очікування і реальних здобутків. Здавалося б – прописна істина.

Однак, без особливого труду можна значно пом’якшити майбутні соціально-психологічні та морально-етичні наслідки вже нині.

Для цього достатньо чітко й недвозначно, але негайно визначтити й задекларувати параметри наших реальних домагань і очікувань.

Для цього достатньо негайно ж виразно озвучити конкретний сенс і чітку послідовність дій, узалежнено від тієї чи іншої поведінки Президента і владних структур.

Якщо ж ці дві прості справи сховати під покров загальнонаціонального революційного піднесення і закономірної ейфорії Майдану (“Банду – геть!”) – нас чекає величезна травма.

Тобто, ми можемо й перемогти, але знову програємо.

Спіткнемося саме на порозі наперед сфальшованих очікувань.

Тим часом наснажую себе поезією Івана Колоса-Кошана, уродженця нашого Шандрова-Олександрівки, яка так і називається: "Під розвагу", тобто – для роздумів:

 

Дзвенять мечі, та чути зойк слабих,

Розчавлених життям рабів із споконвіку,

Що вже нема і поривів у них,

Й шукання сталого на власну неміч ліку.

 

А попри них ідуть рясні ряди борців

І кажуть їм: «Життя – закон жорстокий».

Вони ж... у відповідь із жалібненьких слів

Зробили свій девіз: «Нам дайте спокій».  

 

«Нам дайте спокій», – не звичайний се девіз.

Бо не один із нас стає борцем за нього,

Бо не одному з нас у голову заліз,

Як істина правдива, ще й свята до того.

 

Та всупереч якраз – шаліє всюди бій,

Горить живе життя побуджувань суворих,

Що розкоші дає і чар солодкий свій

Лиш тому, хто мечем, а не плачем говорить.

7 лютого 1932.

 

І ще від Колоса:

 

Сонет

 

З великою погордою, з докором

Гляджу на вас, провідники народні,

Що вражих ласк і милостинь голодні,

Продали рідний край на ганьбу й сором.

 

Кляну ваш чин і кличу вам на сором:

Ви зрадники, запроданці народні,

Бо взявши підлий юдів гріш, сьогодні

Ви кажете, що ворог вже не ворог!

 

Так всі казали ефіальти, юди,

Щоби вспокоїти сумління й совість,

Що гризли розум їх й палили груди.

 

Такі і ви! Лиш давні покоління

Хоч ганьбу мали. Ваша в тому новість,

Що втратили ви й юдове сумління.

 

03 грудня 2013р.

Теги: Майдан

Коментарі

Кочубей 2013-12-04 / 06:30:57
Який ви глибокосвідомий та правильний! А де ви були тиждень тому?
Для чого ваша дружина обливає гівном фірму, де працює? Зокрема ректора ЗХІ та його помічників?

Студент 2013-12-03 / 22:10:43
Нам потрібно докласти багато зусиль для побудови європейської України, революція - це тільки маленький крок для змін. Чесні вибори, чіткі та доступні для будь-кого результати голосувань всіх рад в країні - це майбутній фундамент сильної держави.
Не можна зневірюватись! все не відбудеться само собою за один день, помахали прапором і надіються, що всі олігархи обісцяні побіжать.
Робота! Нас чекає велика робота по створенню європейської України, тому, долучайтесь до боротьби !


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи