Назустріч 20-літтю "Ґражди". Крок за кроком. ІI.

...ніде й ніколи не почувався я настільки приниженим...

1993 рік

Ця емоційна рефлексія двадцятирічної давності сьогодні викликає поcмішку. Чи далеко вона відбігала від реального стану речей у тому часі? Не думаю. Забагато ілюзій живило наші щирі поривання, а під ту пору вони починали інтенсивно розвіюватися. Відбувалися суспільні перегрупування, зародження й відмирання, переродження... Одним словом у нинішній термінології - перезавантаження.

Перечитую нотатники й багато чого сприймаю з подивом. Бачу, що суттєві деталі, факти, думки давно забулися. А за логікою - не мали б. Таке життя.

Отже, з нотатника:

"08.01.2004.

Майже півроку нічого не писано.

Читач позбавлений інформації про дуже важливі речі. Особливо ж: як і коли зародилася "Ґражда", що вона собі думає робити, з чого жити.

А сталося це так.

Моя діяльність в царині Х. повільно посувалася вперед, то ліпше, то гірше, а може - й ніяк. Наша пісня з Х. вийшла на два голоси, і то так, що мого й не чути зовсім. Не буду звинувачувати його в упередженому ставленні до мене, бо схоже більше на те, що в пана до мене й нема ніякого ставлення. В останні місяці я робив кілька спроб щось з'ясувати, власне - змінити. Нічого. 

Тоді й надумав я сісти й подумати. Сів і думаю. Очевидно, думаю собі, [...] - то є приватний бізнес, а отже - така їхня воля. Що тут робити?

Маючи в кишені пару дуралів, підготував я папери і зареєстрував свою приватну справу - "Ґражду". Підготував перших три книжечки і здав у друкарню..."

 

Перше видання "Ґражди"

 

Мишанич Олекса Васильович
Політичне русинство і що за ним: Науково-пуб­ліцистичні праці /Художнє оформлення серії Во­лодимира Ребрика. – Перша книжкова пуб­лі­ка­ція МПП «Ґражда». – Ужгород: Ґражда, 1993. – 48 с.
ISBN 5-7705-5416-8
До книжки відомого вченого-кар­па­то­знав­ця, лауреата Державної премії України ім.Т.Г.Ше­в­­ченка, доктора філологічних наук О.Ми­шанича уві­йшли три його праці — доповідь на Світовому кон­гресі Світової федерації лемків (Львів, 8-10 жов­тня 1993 p.), розмова з кореспондентом газе­ти українців у Польщі «Наше слово» та доповідь на Міжнародній науковій конференції «О.Духнович і слов’янський світ» (Ужгород, 23-24 квітня 1993 p.). Всі матеріали спрямовані проти іде­ології політичного русинства, на захист дер­жав­них і культурно-національних прав ук­ра­їн­ців-русинів Карпатського регіону в умовах становлення й розбудови ук­ра­їн­ської державності.

 

Десь так приблизно воно й було. Не був я сам. Мав спільників - дружину і двох братів, теща розумілася на бухгалтерії (старій), друзів, знайомих і т.д. Повертаюся до нотеса:

"...Мав я ділові зустрічі з хлопцями-пряшівчанами [маються на увазі Янко Тільняк та Йосип Годарський з фірми EXСO (Пряшів); ми довго співпрацювали й про них ще буде мова в пізніших роках], попередньо домовилися про комп'ютери і т. д. На сьогодні маю, крім того, згоду єп. Марґітича на роботу з його технікою (найближчим часом мають завезти до мене в Ужгород). Отже, матеріально-технічна база обіцяє бути належною..."

Так воно й сталося. Під офіс "Ґражди" було відведено "велику" кімнату нашої квартири. Тут довгими ночами молоді банківські працівники Саша Федак (внук Василя Федака, про якого вже йшлося у попередній публікації), Сергій Поп та Саша Руденко інсталювали комп'ютерні програми й проводили "тренінги" з їх практичного використання. 

Владика Марґітич передав нам у користування комплекс: комп'ютер, сканер і принтер, що на той час дуже багато для нас важило. Від пряшівчан ми закуповували витратні матеріали: катриджі, тонер, плівку, папір... переймали досвід і технології. Справа зрушила. Робота більш-менш налагодилася у жовтні, і ще до кінця року ми випустили у світ три книжечки:

 

 

Маркусь Василь
Політична і державно-правна еволюція ук­ра­їнського Закарпаття /Передмова Олекси Ми­ша­нича. – 2-га книга видавництва. – Ужгород: Ґраж­да, 1993. – 48 с.
ISBN 5-7707-54I7-6
Автор простежує і коментує на основі ба­га­тої джерельної бази політичну і дер­жавно-пра­во­ву еволюцію українців Закар­паття від народу-пле­мені через авто­номістські прагнення до дер­жав­ності й со­борності.

Лука Мишуга
Підкарпатська Україна. Сучасний стан.
Ортоскоп
Державні змагання Прикарпатської України /Пе­редмова Олекси Мишанича; підготовка тек­с­ту Івана Ребрика. – 3-тя книга видавництва. – Уж­город: Ґражда, 1993. – 112 с.
ISBN 5-7707-5418-4
Пропоновані праці вийшли друком на по­чат­ку 20-х років у Відні. До Закарпаття вони сво­го часу не дійшли і залишилися майже не­ві­до­мими історикам і бібліографам.
Текст публікується за виданнями: Др. Лука Ми­­шуга. Підкарпатська Русь. Сучасний стан. Ві­день: На­кладом «Українського Прапору», 1921. – 23 с.; Орто­скоп. Державні змагання При­кар­пат­ської України. Відень: Видавництво «Нова Гро­мада», 1924. – 39 с.

 

 

З партнерами-поліграфістами налагодилися нормальні стосунки. Друкарню "Закарпаття" очолював Іван Михайлович Рогач, і ми знайшли "спільне" коріння в Карпатській Україні. Директором "Патенту" був Олексій Шестаков, давній приятель історика й організатора закарпатського спорту Василя Федака. Приватну друкарню з периферією мали наші пряшівські друзі...

Окремо мушу згадати Олексу Васильовича Мишанича, який дуже прихильно поставився до наших намірів, всіляко підтримував і співпереживав. Петро Часто зацікавлено спостерігав за нашими першими кроками з Америки й почав клопотатися про можливість моєї поїздки в Штати... Вже появилися у моїй біографії Вікентій Шандор, Степан Сабол-Зореслав, Михайло Шпонтак, Маргарета Бабота, Микола Мушинка, Іван Яцканин, Юліян Тамаш, Михайло Ковач, Микола Цап, Микола Шанта...

Ми мали й ворогів, але друзів було незрівнянно більше...

28 квітня 2013р.

Теги:

Коментарі

Слов'янин 2013-05-03 / 14:25:37
Вітаю «Гражду» з круглою датою. Бажаю процвітання та здоров»я усім її працівникам, котрі щиро дбають про Україну, сімейного благополуччя та мудрості.

Ліда, Петро 2013-05-03 / 14:05:56
Вітаємо "Гражду" з ювілеєм! Бажаємо успіхів на ниві красного письменства й надалі. А ще - здоров'я, адже робота зі словом - не з легких, хороших авторів.

Ребрик 2013-05-03 / 12:32:34
Воно саме так і сталося. Я ж кажу, що сьогодні ті всі емоції викликають посмішку. Але дуже важливо і дуже добре, що вони були...

До речі 2013-05-03 / 09:01:18
Але все, що не відбулося, сталося на краще. То може й образу варто відкинути - назавжди? Тим більше сьогодні день ТАКИЙ. Просто сьогодні це зробити. І щодо всіх!

Хай все буде у вас гарно!

Ребрик 2013-05-03 / 07:14:12
Це засвідчення краху ілюзій. Це - неприховуване почуття образи. Це - амбіція, яку не слід відкидати. Простіше - це прощання з концерном "СЗ".

Питання 2013-05-02 / 19:06:58
А чому така фраза
...ніде й ніколи не почувався я настільки приниженим...?
Про що вона?

Бокораш 2013-05-02 / 18:03:46
Дякуємо, Іванку, за сумлінну працю на захист Срібної Землі. Боляче бачити, як місцева еліта витрачає свою енергію на міжусобиці, а не бере з Вас і Вашого оточення прикладу любові до нашого краю.


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи