Автор проекту Андрій Ребрик.
Творча група: Омелян Коляджин, Іван Ребрик, Вадим Шишканич.
При створенні фільму використано: фрагменти пісні "Мертвого півня" "Спитай...", поезії Грицька Чубая "Вертеп", казки Михайла Галиці "Про гору, що верхом сягала неба" (читає Осип Лобода), диптих Івана Ребрика "Що буде далі..." (читає автор), відеохроніку Об'єднаної редакції програм угорською мовою ЗОТРК та Мукачівської ТРК "М-студіо".
МПП "Ґражда", 2005; УжНУ, 2005
Historia est magistra vitae, testis temporum, lux veritatis.., – казали латиняни. Тобто: "Історія – вчителька життя, свідок минулого, світло правди". Ми, однак, навчилися з більшим ентузіазмом підхоплювати зовсім іншу тезу, що історія вчить, ніби вона нас нічого не вчить, і це твердження таким чином реабілітує і нас самих перед очевидною неспроможністю продемонструвати власну вченість у практичній площині – здатність досягати, утверджувати, змінювати.
Хоча в контексті українських виборів мудрість латинян абсолютна і незаперечна. Подумайте самі. Якщо щодо виборця застосовуються певні технології і ці технології спрацьовують, отже, – хто навчив технологів? Хіба не історія? Однозначно.
Але ж і технологи помиляються.
Помаранчевий здвиг, який ми особисто творили у недавній минувшині, передбачити, придумати чи продумати, гадаю – справа непосильна для будь-якого Центру. Тут очевидно спрацювали глибші пласти уроків історії. Якимось фантастичним чином розбудило й злютувало одиниць у націєтворчий моноліт оте світло правди, про яке казали латиняни. Тисячі й тисячі індивидів ураз фізично чи метафізично відчули кревну причетність до історії, великою мірою – до сьогочасної, але незрівняльно більшою – до історії в усій її тяглості. Це момент пробудження політичної нації. От чому глупо й небезпечно легковажити помаранчевим досвідом.
Створений нами 2005 року фільм “Хочемо правди”, впевнені, для багатьох закарпатців стане не лише приємним спогадом, але й джерелом наснаги та певності в нинішньому і завтрашньому дні.
Слов'янин 2012-10-26 / 00:19:57
"Для добрий сім’янин 2012-10-24 / 21:02:39"
До дрібних "підколок" коментаторів мені не звикати. А на принципове питання про "дешифровані ночами значочки" Ви так і не відповіли...
добрий сім’янин 2012-10-25 / 22:17:49
2Слов'янин 2012-10-25 / 19:50:56
Який же ви нудний. Так і уявляю, як ночами не спите, значочки якісь роздивляєтеся,потім дешифруєте. Наче Павлік Морозов.
Слов'янин 2012-10-25 / 19:50:56
Для "добрий сім’янин 2012-10-24 / 21:02:39"
Як Вам подобається символіка, зображена на фото?
добрий сім’янин 2012-10-24 / 21:02:39
2Слов"янин 2012-10-24 / 20:50:14
"Шановеі опоненти! Ви так і не поділилися враженнями щодо фотографії Ющенка з дружиною" (©)
Вам би, пане, більше власним сімейним життям цікавитися. Чужих жінок залиште їх чоловікам. Це я вам як креатурі неукраїнських сил говорю.
Слов"янин 2012-10-24 / 20:50:14
Шановеі опоненти! Ви так і не поділилися враженнями щодо фотографії Ющенка з дружиною.
Словянинка - словянину 2012-10-23 / 07:54:33
Спасибі Ребрикам за небайдужість і не "праздное" споглядання буття, а активну дію, сьогодні фільмом.
А Ви, шановний словянине, не бризькайте жовчу і збавте від коментарів, якими Ви демонструєте, як Вам здається, великий розум, насправді ж - роздратування з того, що Вам "слабо" робити конкретну справу, як це роблять Ребрики.
КаО 2012-10-23 / 00:07:39
Порятуй нас, Боже, від отих "українських" сил, що їх сюди просуває п. Слов’янин. Це вже наче патологія, коли в кожному закутку відшукують центри змов світової “закуліси”. Такі уявлення про світ та політику замінюють Божий промисел витівками сатанинських сил. Чогось у цього добродія головна аргументація надто часто сходиться з тими пропагандистськими версіями, що їх висловлює завжди Москва.
А за фільм дякую. І без всякої ностальгії, зате з розумінням значимості для нашого народу тієї історичної події. Що б там не казали недоброзичливці.
Слов'янин 2012-10-22 / 22:43:34
Хоч Іван Ребрик порядна людина, гадаю, що його «помаранчева» ностальгія залишиться чимось гарним і затишним виключно для нього та його близьких. Ті, хто реально творили різноманітні революції – «нідерландську», «англійську», «французьку», «мексиканську», «младотурецьку», «російську» та ін. їх «кольорові» варіації – завше були далекими від революційної романтики, чим захоплюється Іван Ребрик. Зрозуміло, що автори революцій свої кошти витрачали не лише для руйнування традиційних суспільств, але і задля обробки громадської думки (один з персонажів фільму Сергій Федака це прекрасно розуміє, що би не говорив на камеру), експлуатуючі найсвятіші людські почуття, в результаті чого чимало пристойних людей стали профанами. Останні, в даному разі, якось не побажали побачити, що Ющенко всього-на-всього креатура неукраїнських сил… А втім, корисно подивитися на наступну річ (а таких багато): http://www.google.ru/imgres?imgurl=http://www.otechestvo.org.ua/images/2005_09/mason1.jpg&imgrefurl=http://www.otechestvo.org.ua/main/20059/1910.htm&h=140&w=190&sz=11&tbnid=SGcltlRrSYJxOM:&tbnh=90&tbnw=122&prev=/search%3Fq%3D%25D1%258E%25D1%2589%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25BE%2B%25D0%25BC%25D0%25B0%25D1%2581%25D0%25BE%25D0%25BD%2B%25D1%2584%25D0%25BE%25D1%2582%25D0%25BE%26tbm%3Disch%26tbo%3Du&zoom=1&q=%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BD+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE&usg=__M6JENZHAe8Aj91Ellh1j12hrMBo=&docid=kPLyC8hZou4JTM&hl=ru&sa=X&ei=QaCFUO2yIYb54QSptIDYBQ&ved=0CCMQ9QEwAQ&dur=848