Йосип Дзендзелівський: “Мова є найбагатшим джерелом історії народу”

Дбаючи про культурно-освітній розвиток Закарпаття, відродження духовності рідного краю, фірма “Срібна земля” за порівняно короткий час видала чи переви­дала ряд книг, що стосуються історії, літератури тощо. Керуючись цими ж прагненнями, фірма люб’язно запропонувала авторові видати дво(три)томник “Закарпа­ття і суміжність”, що, як передбачається, певною мірою допоможе і сприятиме читачам осмислити природу лексичного багатства і в цілому систему закарпатських говорів, їх відношення та зв­’язки з іншими українськими діалектами та сусідні­ми як слов’янськими, так і неслов’янськими мовами.

Пропонована праця є збіркою вибраних статей автора про закарпатські та суміжні говори, що публікувалися в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, починаючи з 1955 року.

Презентація науково-мистецького часопису "Суботній Ужгород" 
(Карпати-Ґражда, 1998)

Перший том цього видання повністю присвячений лексикологічно-етимологічному описові ряду груп важливіших виробничих та побутових сфер словникового багат­ства, включаючи лексику сільського господарства і високогірного вівчарства. Галузь народної техніки в книзі представлена дослідженнями номенклатури ткац­тва та млинарства, переважна більшість назв яких із-за виходу реалій з ужитку протягом останніх десятиліть стала уже надбанням історії. В окремому нарисі аналізуються назви народної традиційної дометричної системи мір (довжини, об­сягу, площі тощо).

Лексика закарпатських народних говорів аналізується при широкому викорис­танні відповідних порівнянь та співставлень з фактами не лише інших українських діалектів і літературної мови, а й усіх слов’янських та сусідніх неслов’янських мов.

Всі матеріали книги передруковано фотомеханічним способом без будь-яких змін та доповнень і відбивають стан речей часу їх публікацій. Для зручності користування в кінці книги прикладено загальний індекс описаних в усіх підрозділах слів.

Мова народу, особливо словник, відповідним чином реагує на всі ті зміни, що протягом епох відбуваються в усіх сферах життя народу. Тому мова взагалі є найбагатшим джерелом історії народу, її носія. Кожне мовне явище, кожне слово не виникає без потреби чи причини. І вельми важливо довідатися, чому те чи інше якесь нове поняття (якийсь новий предмет) мовний геній народу охрестив саме так, дав саме таку, а не іншу назву. Пізнання історії лише одного слова, тоб­то з’ясування часу його появи, походження, як утворено, розвиток значення, те­риторії поширення, фонетичного та ін. варіювання в часі і просторі, спроможності служити базою для утворення нових слів та фразеологічних зворотів і, нарешті, коли і з яких обставин це слово стало звужувати своє вживання, почало ар­хаїзуватися і що врешті-решт спричинило його вихід з ужитку, відкриє нову, до­сі невідому сторінку нашої загальної історії.

Вшанування пам'яті Федора Потушняка у видавництві "Карпати", 2000 р. 
Габріела Потушняк, Йосип Дзендзелівський та Михайло Потушняк 

У цій книзі велика увага приділяється історії слів, уживаних у закарпатсь­ких говорах. Тому сподіваюся, що вона буде корисною не лише для науковців, а не менше й для звичайного читача і що вона в такий засіб прислужиться глибшо­му пізнанню історичного минулого краю, піднесенню загальної культури і освіти.

При бажанні одержати ще й іншу інформацію про лексику закарпатських українських говорів читач міг би скористатися ще працями автора: “Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України (Лексика)”, чч. І-ІІІ (Ужгород, 1958-1993), “Українсько-західнослов’янські лексичні пара­лелі” (Київ, 1969), “Практичний словник семантичних діалектизмів Закарпаття” (Ужгород, 1958) та ін.

Автор

Теги: Дзендзелівський, діалект, говори

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати