Багатоетнічна Росія у дзеркалі статистики

Зараз, коли багато списів ламається з приводу нового мовного законодавства України, учасники полеміки звертаються до досвіду інших країн, переважно західних. Однак варто, на наш погляд, поглянути на мовну та етнічну ситуацію в Росії, яка є взірцем для наслідування для одних, пострахом для інших, але всі погоджуються, що тенденції в цій країні суттєво впливають на розвиток подій в Україні.

А Росія, попри традиційне своє визначення багатонаціональної країни з федеративним устроєм, перетворюється на мононаціональну державу. Цю тезу підтверджують результати нещодавно оприлюднених даних про етнічну належність мешканців Росії згідно з переписом населення, що пройшов у 2010 році. Так, етнічні росіяни склали майже 81% населення країни (під час попереднього перепису, що проходив у 2002 році, росіяни становили 80,2% населення). Щоправда, враховуючи загальне зменшення чисельності населення Росії (за 8 років більш ніж на 2,3 млн. – з 145,2 до 142,9 млн. осіб), в абсолютних цифрах етнічних росіян стало менше майже на 4,9 млн.

Російськомовні чи національні реґіони?

Із 26-ти національних реґіонів країни у 13-ти росіяни становлять переважну більшість (понад 50%), з яких у Карелії та Хакасії – понад 80%, а в Єврейській автономній області – майже 93% населення (тут євреїв навіть менше, ніж українців). Ще в одному – Республіці Марій-Ел – росіян хоч менше половини (47,5%), однак більше, ніж марійців (43,9%).

Навіть у реґіонах, де задекларована офіційна двомовність (російська плюс мова титульного етносу) більш-менш чітко підтримується – двома мовами подаються не тільки назви державних установ, але і бізнесових структур, цінники в магазинах тощо, а це Татарстан і Республіка Саха (Якутія), – титульне населення складає, відповідно, 53% (татари) і 50% (якути).

У решті 12-ти національних реґіонах представники титульних етносів становлять відносну більшість. Найвищий їх відсоток у Чеченській Республіці (95,3%) та Інгушетії (94,1%), що пояснюється відтоком слов’янського населення з цих республік упродовж останніх кількох десятиліть (за переписом 1989 року у тодішній Чечено-Інгуській АРСР чеченці становили 58% населення, інгуші – 13%, а росіяни – понад 23%). Традиційно мало росіян проживає в Республіці Тива – 16,3% (у порівнянні з 82% тувинців).

Найменше процентне співвідношення представників титульних націй у «своїх реґіонах» відзначено у Єврейській АО (всього 1,0% євреїв) та Ханти-Мансійському автономному окрузі (1,3% хантів і 0,8% мансі). З-поміж республік, найбільш катастрофічною видається ситуація в Карелії, де карели разом із фінами становлять усього 8,8% населення (а колись це була союзна – Карело-Фінська – республіка!).

Другим за чисельністю етносом Російської Федерації є татари. Вони становлять 3,7% населення країни.

Українці в Росії

На третьому місці знаходяться українці. У порівнянні з попереднім переписом, який проходив у 2004 році, їх чисельність зменшилася на 56% (в абсолютних цифрах – більше ніж на мільйон, з 2,0 до 1,4% населення Росії). Найвища частка українців – у  Ямало-Ненецькому автономному окрузі (майже 10% населення). Далі йдуть Магаданська область (6,5%), Ханти-Мансійський (6,4%) та Чукотський (6,0%) округи.

В абсолютних цифрах українців найбільше у Тюменській області (157,3 тис. осіб), Москві (154 тис.) та Московській області (119,5 тис.). Тобто українці переважно живуть у столиці, у нафтогазових реґіонах і на Далекому Сході (а це – нащадки переселенців, колишніх заробітчан, а також діти та онуки висланців). Менше всього українців живе у Калмикії – всього 1531 особа (0,5% населення реґіону).

На Кубані

Що стосується Краснодарського краю, який часто називають «найбільш українським реґіоном Росії», адже велика частка його населення – це кубанські козаки, нащадки запорожців, то, хоча в абсолютних цифрах край цей знаходиться на 5-му місці серед суб’єктів федерації за кількістю українців, однак у процентному відношенні їх частка на Кубані складає всього 1,6%! І це не дивно, адже всі досі україномовні мешканці станиць записані росіянами, практично ніхто з кубанських козаків не вважає себе українцем; українцями тут традиційно зголошуються виключно переселенці з України в часи СРСР і після його розпаду та їх нащадки (причому часто записані українцями українською мовою не володіють).

На Кубані чисельність українців також стабільно падає – у 2002 році їх було 131,8 тис. (2,6%), а в 2010-му – лише 83,7 тис. (1,6%).

 

Хто яку мову знає

Етнічна картина Росії стане ще більш однорідною, якщо подивитися на число мешканців Росії, які володіють тією чи іншою мовою. Кількість тих, які вказали, що володіють російською, перевищує 99,4% від загальної кількості осіб, які дали відповідь на запитання про володіння мовами. На другому місці стоїть англійська мова (5,5%), що не викликає здивування, на третьому – татарська (3,1%). А от українська за кількістю мешканців країни, що володіють нею, знаходиться лише на 7-му місці (нагадаємо, що етнічні українці становлять третю за чисельністю групу населення). Всього 0,8% населення визнали, що володіють українською (на 798 тис. менше, ніж є власне українців).

Такою ж є картина для всіх крупних народів Росії. Так, татарською володіє на мільйон осіб менше, аніж проживає татар; башкирською – на 430 тис. менше; вірменською – на 520 тис. менше тощо.

 

Про етнічне самовизначення

Ще кілька спостережень щодо етнічної картини сучасної Росії. Зараз перепис є єдиною можливістю вивчити її, оскільки з російських паспортів (як і з українських) зникла графа «національність». Стаття 26 Конституції РФ проголошує: «Кожен має право визначати та вказувати свою національну приналежність». Щоправда, графа ця (поруч із громадянством) залишилась у свідоцтвах про народження, однак її заповнюють виключно на бажання батьків новонародженої дитини і суто з їх слів. З одного боку, самостійне визначення мешканцями своєї національності мало би більш точно визначити національний склад країни. З іншого, право на декларування якої завгодно національності деколи призводить до різноманітних казусів: людина, чиї предки впродовж століть проживали у російській глибинці, раптом заявляє переписувачам, що він – француз, бо таким відчуває себе, і ті зобов’язані саме так його записати… З різних причин представники національних меншин записуються до титульної нації – мовляв, чи не все рівно? Тож напевне фіксація національності в радянському паспорті, коли можна було її записати виключно за одним із батьків, зменшувала ймовірність надання таких хибних даних.

 

Хто такі козаки

Вже при проведенні попереднього перепису 2002 року список національностей було розширено: до складу багатьох «основних національностей» було включено «етнічні групи» (субетноси). Одна така «нова» етнічна група, яку вперше було введено до запитальника 2002 року і повторно – у 2010-му, – казаки. Ввели їх, щоправда, не як окремий етнос, а як субетнос росіян. Незважаючи на те, що перед переписом 2010 року голова Ради старійшин Кубанського козачого війська закликав мешканців Кубані записуватися козаками, а саме військо звернулося до своїх членів «правильно вказувати національність під час Всеросійського перепису населення», чисельність мешканців Краснодарського краю, які вказали свою національність  як «козак», зменшилося з 17542 осіб у 2002 році до 5261 особи в 2010-му. Загалом по Росії кількість козаків також зменшилася – майже вдвічі: від 140028 осіб у 2002-му до 67573 у 2010-му. Такі результати наводять на певні роздуми як щодо правильності, так і популярності курсу на відродження козацтва у країні – тобто ким вважають козаків пересічні мешканці. Адже часто чуєш, що сучасні козаки – це такі собі «ряджені», які не мають нічого спільного з історичним козацтвом. Подивишся на поведінку багатьох українських «козаків», і повністю віриш такій думці…

***

Отже, з одного боку фактом є те, що в Російській Федерації багато етносів мають свою національно-територіальну автономію, з іншого боку, така автономія де-факто є просто територіальною. З етнічної ж точки зору Росія стає все більш мононаціональною державою. Принаймні, відсоток росіян у ній набагато перевищує відсоток титульних націй у Румунії, країнах Балтії чи в тій-таки Україні.

Чи спонукатиме такий стан справ до законодавчого скасування формального федеративного устрою (певними кроками в цьому напрямку, за висловлюваннями деяких політиків, можна вважати створення над суб’єктами федерації системи федеральних округів, скасування кількох автономій найнижчого – окружного – рангу), побачимо.

На закінчення додамо, що якщо у 2002 році кількість таких, хто ніяк не визначив свою етнічну приналежність, становила 1.460.751 особу, то у 2010 році таких було вже 5.629.429 осіб. З яких причин – чи вагалися між кількома національностями, чи остерігалися вказати свою, чи просто не захотіли, – наразі невідомо…

Володимир Пукіш, Закарпаття онлайн.Блоги
30 липня 2012р.

Теги: Росія, етнічнос, титульний

Коментарі

sevka 2012-08-05 / 16:58:01

Ви так і нічого не зрозуміли. Коментар видалено. Адмін

Адмін 2012-08-05 / 16:31:31
sevka,

перед тим, як видалити ваш попередній коментар, ми поцікавилися, хто ви, звідки і чим займаєтеся в коментарях на різних ресурсах. Тому, будь ласка, затямте собі, що на сайті Закарпаття онлайн ви перебуваєте на українській території, а тому тролити, сіяти ворожнечу, закопувати чи ділити Україну ви тут не будете. Дискусію завершено. Будете займатися своєю звичною роботою - нарветеся на бан. Крапка.

sevka 2012-08-05 / 13:57:38
Интересное у местного админа понятие о троллинге.
"Тро́ллинг — вид виртуальной коммуникации с нарушением этики сетевого взаимодействия, выражающейся в виде проявления различных форм агрессивного, издевательского и оскорбительного поведения."
Значит у корятовича: " де ж ці всі слимаки множуться?", " Ви мабуть самі з 'молоросїйського' народу, десь із диких сторін Донецьку?" - это не троллинг? А то, что я его самого назвал "совком" это троллинг.
Смелости выслушать другое мнение не хватает?

sevka 2012-08-05 / 11:48:29

Тролінг. Коментар видалено. Адмін

Корятович 2012-08-05 / 08:01:05
Ще один совок з'явився, на заробітки - де ж ці всі слимаки множуться??

sevka 2012-08-05 / 07:18:10
"Ви мабуть самі з 'молоросїйського' народу, десь із диких сторін Донецьку?" Браво. Далеко пойдете, уважаемый. Следующим шагом должно быть требование отделения этих диких сторон от высококультурной и цивилизованной части. Желаю успеха.

Корятович 2012-08-04 / 23:27:01
Словянину - мені виглядає що таким як і вам, то це 'процтвітення росiйського народу' про якого ви тут мрієти, тільки сповниться коли український нарід знайдеться цілком під чоботом старшого брата з північа! Соромно таких слів почути від українця! Ви мабуть самі з 'молоросїйського' народу, десь із диких сторін Донецьку??....

Корятович 2012-08-04 / 18:28:13
Словянину - а чомусь ви забули дати подібні характаристики Януковича і Азарова???.........:-)

Слов'янин 2012-08-04 / 18:21:13
Дані з Інтернету: "Настоящее имя Дмитрия Анатольевича Медведева - Давид Ааронович Мендель. Родился 14 сентября 1965 в Ленинграде в простой неноменклатурной семье, по паспорту русский...Отец - Аарон Абрамович Мендель, профессор, по паспорту русский. Мать - Циля Вениаминовна, филолог, по паспорту еврейка..." Путін просто шабес-гой. Якби було інакше, російський народ був би процвітаючою нацією; нині там процвітає невелика купка неруських олігархів (власне як і в Україні)... Вони, окрім іношого, і замовляють беззмістовні соцопитування, аби ввести слов'янську громадськість в оману.

Корятович 2012-08-04 / 18:02:53
Слов'янину - а господарі Росії, Путін і Меведєв, не росіянами? То тільки в Україні де голова зрусификований Білоруський поляк і його права рука Росіянимом!! :-)

Слов'янин 2012-08-04 / 17:07:37
Можна проводити безліч соціологічних досліджень, але майже усі з них побудовані таким чином, що не дають відповіді на просте і найважливіше питання: чому титульна російська нація не править в Росії, чому українці не правлять в Україні? Теж саме стосується країн "Європейського" Союзу.

Камуфляжник:) 2012-07-31 / 12:29:49

Познают по делам. Тех, кто кричит об ужемлении прав национальных меньшинств в Украине, следует отправить на перевоспитание в Россию, где вовсю трубят о федерализме, многонациональности и дружбе народов, а на деле постоили унитарное государство, в котором пропадают целые народы...


Володимир Пукіш
Публікації:
/ 5Закарпатський чернець – екуменіст і поборник Соборності
/ 4Венгры на Кубани
/ 1Українці, русини та росіяни Угорщини у дзеркалі офіційної статистики
/ 4У Криму презентують двомовну збірку угорської поетеси, видану за сприяння закарпатців
/ 6Інов. Закоханий в Закарпаття
/ 5Русини у всеросійських переписах 2002 та 2010 років
/ 5Перший гол угорського закарпатця в Росії
/ 3Виноградарство на Підкарпатській Русі
/ 3Маємо добре вино!
/ 8Він міг би бути імператором галичан, буковинців і закарпатців
/ 7Вулиці Мукачева. Логіка радянських перейменувань
/ 3Наше вино
/ 4Ірландія. Досвід для України
/ 2Як на Закарпатті ходить двічі Миколай
/ 4Золотий Отченаш із Мукачева
/ 8Закарпаття: Традиції відзначення Дня пам’яті померлих
/ 21Словацько-мадярська «мала війна» за Пряшівщину
/ 18Як лаялися предки закарпатців
/ 2Схиархімандрит Георгій (Савва) (1942 – 2011)
/ 63Остання читанка для угорських русинів
/ 45Як галицькі москвофіли ХІХ ст. «вчили» закарпатців
/ 13Південь призначено на другу годину пополудні
/ 15Русини на російському Кавказі сто років тому
/ 18Яке «вікно в світ» мали закарпатці в СРСР
/ 1Деякі зауваги до «кавказько-турецької» теми в творчості Духновича
» Всі записи