До збірки увійшли вірші різних років, а також глави з автобіографічного роману А. Мадяр «Моє життя» у перекладі на українську автора цих рядків (принагідно зауважу, що саме таким було побажання ініціаторів проекту – видати переклад віршів саме на українську мову; нагадаю, що мова йде про Крим).
Авторка збірки – давній друг України. Вона неодноразово брала участь у художніх виставках, що проводилися на Закарпатті, у Києві та в Криму. Вона є керівником Об’єднання митців Буди, організує виставки – як власних робіт, так і багатьох інших художників – в Угорщині та за її межами (в Україні, зокрема, за активного сприяння пані Надії Гладких).
Її вірші, підібрані до друку в цій збірці, відображають глибоку вдячність авторки Господеві за прожиті роки, любов до життя (Арі перемогла страшну хворобу: Господь знову торкнувся мене // Щоб навчити словам // Гімну Вічності), наповнені щемливим почуттям до рідної Угорщини та долі її народу (вірш «Мій Дунай»: Ріки величнішої в світі я не знаю, // ніж ця, де кожна крапля – мук людських тягар, // наповнений гіркотою мадярів, // все більшою, все тяжчою недолею мадярів…), нестримним прагненням волі як дару Божого, що його заслуговує кожна людина, і який неможливо зламати жодним тоталітарним режимам (вірш «У пам'ять про 1956 рік»: Жарини волі поклику, що ледь жевріли, // Зненацька охопило полум’я свободи, // Що нове світло мало запалити світу… // Та – те полум’я швидко затоптали…), але і майже по-дитячому щирими зізнаннями в любові до Криму (поезії «О небесно-блакитне Чорне море!», «Ялтинські роздуми», «Ялта»). Акомпанують віршам картини авторки, кількома з яких (у тому числі з кримського циклу) проілюстровано збірку.
Залишається додати, що Арі Мадяр особисто привезла з Будапешта свої полотна, які від сьогодні впродовж місяця також виставлятимуться в одній із сімферопольських галерей. На відкриття виставки та презентацію книги, сподівається Надія Гладких, прийдуть багато закарпатців, які проживають у Криму.
А зараз давайте вслухаймося в мелодику вірша Арі Мадяр:
Magyar Ari Isten figyelme
Ha szeretetem nincs, semmim sincsen, a szegényebbnél szegényebb vagyok! Koldus, útszéli, haszontalan lélek, akkor jobb, ha menten meghalok.
De ki kívánja ezt, hisz a rövidke élet, szeretettel telve - szépséges nagyon! Isten figyelme is jobban felém fordul, kegyelmébe fogad, s tenyerében hordoz, s én ezt boldogan hagyom! |
Арі Мадяр Божа ласка
Навколо пустка, як нема любові – за злидаря бідніша я тоді! І краще б я в ту мить на місці вмерла, ніж марнувала б ті нікчемні дні.
Та хто б цього бажав?! Життя ж таке коротке і гарне, якщо в ньому є любов! Тоді й Господня милість буде наді мною, і ласку я Його відчую знов – і сприйму це я з радістю благою! |