Що в імені твоєму?

Один із найвідоміших українських мовознавців Павло Чучка нарешті видав свій фундаментальний історико-етимологічний словник «Слов’янські особові імена українців», над яким працював півтора десятиліття. Ґрунтовна, понад 400-сторінкова книжка великого формату вийшла в ужгородському видавництві «Ліра».

Професор Павло Чучка
Професор Павло Чучка

Словник уже здобув визнання на Львівському форумі видавців, посів третє місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року». Окрема презентація відбулася і в переповненому актовому залі «Львівської політехніки», одного з найвідоміших університетів України, в якому навчаються близько тридцяти тисяч студентів. З успіхом пройшло представлення словника і в Ужгороді.

Отож, чому словник імен викликав таку зацікавленість? На перший погляд, начебто нічого незвичайного. Але коли взяти до уваги, що в сучасних українських словниках імен подається лише сотня-дві питомо слов’янських, а в професора Чучки у словнику таких — понад дві тисячі (!), то можемо говорити про новий невідомий пласт не тільки нашої філології, а й історії, етнографії, культури. Бо останнім часом ми так звикли до імен, що вже не відрізнимо, де — слов’янські, а де — грецькі, римські, єврейські… Бо Михайло чи Василь для нас сприймаються як «свої», а Данило чи Ярина — як «дивні».

Пояснення цього просте: з прийняттям християнства починається поступове витіснення слов’янських імен, які стали вважатися «поганськими». Хрестили дітей тільки іменами, котрі увійшли до церковної історії: святих та мучеників. Оскільки ми прийняли християнство після його тисячолітнього існування, то небагато доклалися до творіння спільної спадщини. Хоч як парадоксально, та серед імен сучасних українців лише 5% слов’янських, тоді як у тій-таки Сербії, наприклад, — до 50%.

Одна з цілей мовознавця — не тільки показати нашу багату культурну спадщину, а й повернути її в сучасність, в активний обіг. Тому й зробив він свій словник не суто науковим, а науково-популярним.

Відомий мовознавець виконав величезну роботу, адже прогортав першоджерела від часів княгині Ольги до сьогодення. Усі слов’янські імена, котрі зафіксовані письмово за тисячу років, знайшли своє місце в цьому словнику. Ба більше, професор Чучка не тільки подає ім’я, а й розкриває його етимологію, називає першоджерело, з якого ім’я взяте, і навіть подає його в контексті (ілюстрації).

Словник стане справжнім відкриттям не тільки для українців, а й для всього слов’янського світу. Це — неоціненне джерело для всіх гуманітаріїв, які вивчають наше середньовіччя, — істориків, філологів, письменників, культурологів. Павло Чучка навіть жартома називає його «поезією». І справді, кожне ім’я у словнику звучить як відлуння нашої сивої давнини.

Нагадаємо, що перед словником «Слов’янські особові імена українців» мовознавець видав у 2005 році «Словник прізвищ закарпатських українців», над яким трудився сорок років. Нині закарпатський лінгвіст упритул наблизився до наступного унікального проекту — діалектного словника українських сіл Ужгородщини, який планує завершити за рік-два.

Це данина пошанівку рідним місцям, звідки походить мовознавець. Адже на матеріалі українських говірок околиць Ужгорода вчений захищав кандидатську дисертацію. Наразі у картковому вигляді у Павла Чучки близько 20 тисяч діалектних слів, більшість яких уже вийшли з активного обігу. «Роботи багато, часу мало», —
зітхає з посмішкою вчений, який днями відзначив 84-ліття? але, попри це, всі дні просиджує за своїм письмовим столом.

Дзеркало тижня

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
24 лютого 2012р.

Теги: Чучка словник, слов’янський, імена

Коментарі


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 16Угорський шантаж
Операція "Ліквідація"
/ 5Вбивство Ярослава Галана: знайомий почерк?
/ 4Чернігівщина очима закарпатця
/ 20Україна і жест Земана
/ 8Парадокси виборів на Закарпатті
/ 2Чи матимуть закарпатські угорці свого депутата?
Діаспора жива і мертва
/ 18Закарпаття. Що вдалося і не вдалося зробити Геннадію Москалю?
/ 44Виборча дуля в закарпатській кишені
/ 5Уроки Карпатської України
/ 9Крах закарпатського москвофільства
Підсумки 2018 року на Закарпатті
/ 32Про фашизм на Закарпатті
/ 3Одеса вибрала Україну
Люди без страху
/ 8"Гауляйтер" для Закарпаття
/ 8Футбол як провокація
/ 2Заповіт професора Белея
/ 6Як вирішити ромську проблему?
/ 20Непомітна мадяризація?
/ 9Україна у час війни та Закарпаття як полігон для ворожих спецслужб
/ 12Польський тероризм на Закарпатті
/ 30Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт
/ 6Угорський рік на Закарпатті: не лише гострі баталії щодо української мови
» Всі записи