У СУСІДА ХАТА БІЛА...

Сусід - це "Земляцтво івано-франківців у м. Києві". Вони є географічними сусідами нашого Товариства "Закарпатці у м. Києві". Вони наші сусіде не тільки географічно, але і духовно, культурологічно та історично. Але я не про це. "Про це" хай дискутують і сварятся так звані "політики". Я про сусідство наших земляцьких Товариств у Києві. Дійсно, у нашого сусіда не тільки "хата біла", але і "жінка мила"...

У суботу, 19 лютого, Франківці в Києві зібрали більше 600 осіб свого київського Товариства разом з безліччю гостей Києва та Івано-Франківщини на свої "звітно-виборчі збори".Це масшатбно-святкове зібрання присвячене звіту керівництва  за роботу останніх років і виборам нового керівництва Товариства - Ради та Голови. Але це, так би мовити, офіційна частина зібрання. А до початку урочистостей шановне товаристо, кому пощастило побувати тут, впродовж години-півтори мали можливість ознайомитись з великою і вельмиширокою палітрою творчості Івано-Франківців в галузі прикладного мистецтва, літератури, народних промислів, живопису... А вже фольклорно-етнографічну свою могутність і унікальність вони показали на сцені - там, у блискуче-національних вишиванках, спідницях, киптариках, капелюхах-крисанях, під звуки бубнів-скрипок-цимбалів-сопілок молоді дівчата, чічані, як  коломийські писанки, таке витворяли, що не завжди було чути поміж цих голосів-голосочків окремих  чоловічих басів-тенорів, навіть Народних артистів України, які намагались "переголосити" цих дівчат... А все разом гриміло-тупало, а зала плескала-вигукувала "браво!"... Цей життєдайний і емоційний "грохот" краси, натхнення, таланту, добра і відданості квітучому карпатському життю емоційно нагадував буйний потік всїх карпатських річок і голосіння трембіт-сопілок карпатських пастухів-вівчарів разом взятих!...

А перед "цим" - звіт попереднього голови Товариства Романа Михайловича Говдяка (в миру Генеральний директо ІК "Машекспорт") за роботу Івано-Франківців у Києві, вибори нової Ради земляцтва і нового Голови, якого одностайно під гул схвалення і буйних оплесків обрали. Ним став високоповажний  "київський Івано-Франківець"  Богдан Петрович Гдичинський, юрист і ерудит, добра людина і патріот не тільки  І.-Ф., але  й України (в миру - заступник Міністра юстиції України). Потім пішло-понеслось - нагороди, Подяки, Грамоти, Ордени, Медалі, подарунки цінні і гарні... Змагались в цих приємно-втішних і чесно заслужених дійствах Михайло Васильович Вишиванюк (в миру Голова І.-Ф. ОДА), Олександр Максимович Сич (в миру Голова І.-Ф. Облради), Микола Негрич (в миру Голова Коломийської МДА), Ігор Слюсар (в миру Голова Коломийської міськради), Микола Петрович Колесніков (в миру заступник секретаря Київдержадміністрації) та інше високоповажні Люди....

На цьому славному зібранні були присутні керівники майже всіх зареєстрованих в Києві земляцьких об'єднань. Предтавляти наше Закарпатське Товариство було доручено мені. Тому я й пишу про цю подію і знаю, що Івано-Франківці в Києві завжди дуже і щедро представлени в столиці в різних громадських акціях як міського, так і державного рівня.  Основа такої популярності франківців в Києві - їх тісна і щиро-дружня співпраця керівництва області й Товариства. Я щиро, як кажуть, "по-білому" заздрю нашим сусідам, що у них і хата біла, і жінка мила... А що у нас, "київських закарпатців", де наша співпраця з областю?.. Навіть Угоди про таку співпрацю з часів Балоги-Іванчо ми немаємо...  "Гриземось бо, гей!"

А так - все добре. Надія і бажання - Є!

21 лютого 2011 р., м. Київ,    Микола Бідзіля,  Почесний президент Товариства "Закарпатці у м. Києві"

21 лютого 2011р.

Теги: товариство, закарпатці