Ужгородська громада: тест на цивілізованість

Ужгородська громада: тест на цивілізованість

Поточний виборчий рік однозначно довів, що українці вимагають змін, причому радикальних. На відміну від колишніх «братів-сестер» по Союзу, де режими тримаються десятиліттями, наша країна остаточно утвердилася в європейському виборі з його принципом змінюваності та підконтрольності влади. Подвійна переконлива перемога цілком нових політичних сил є свідченням того, що заскорузлі корупційні зв’язки вже не є тим цементом, який тримає хоч і застарілу, але таку звичну державну будівлю. Тому нині питання стоїть руба: або Україна вирветься з пут феодалізму, або її чекає роздробленість при вирішальному впливі сусідів – як східних, так і західних. А досвід В.Януковича та П.Порошенка показав, що абсолютну монархію з опорою на одну частину країни український організм відторгає.

Тому найближчим часом суспільству доведеться пройти ще одне виборче випробування. Тепер на рівні територіальних громад, які по суті й становлять основу сучасної демократії. Але якщо із загальнодержавним політичним вибором українців все більш-менш зрозуміло, то на рівні місцевого самоврядування все значно строкатіше. Одіозні Кернес, Труханов, Андріїв, а в недалекому минулому – Черновецький, Лазаренко, Мешков, доволі серйозно скомпрометували ідею місцевого самоврядування, бо саме на їх територіях корупція розквітла буйним цвітом та ще й, подекуди, з присмаком сепаратизму. Так само великі застереження зберігаються й до мажоритарної системи виборів у парламент, яка, по суті, дуже нагадує місцеві вибори. Останні перегони на Закарпатті дуже яскраво засвідчили, що загальнополітичний і місцевий вибір можуть кардинально розходитися. Так, при повній перевазі «Слуги народу» у всіх шести округах, лише один її представник був обраний до парламенту. Натомість чотири із шести діючих депутатів зберегли за собою мандати. Тому між поглядами на оновлення з точки зору, яка влада має бути в Києві, а яка – дома, є суттєва різниця. І в цьому головна непередбачуваність місцевих виборів.

Перспективний план формування громад Закарпатської області налічує 60 ОТГ. Тобто, структура всіє місцевої влади буде кардинально мінятись. Але Ужгород на цьому тлі залишився одним з найнепривабливіших міст, до якого категорично відмовляються приєднуватись навколишні села. І «заслуга» в цьому не лише теперішньої міської влади, яка вже стала символом корупційної змови, а й попередніх, які також особливою охайністю до інтересів громади не переймалися. Тому боротьба за Ужгород буде не лише напруженою, але і вельми символічною, бо в натуральну величину висвітлить індекс сприйняття корупції в найзахіднішому обласному центрі України.   

Уже тепер можна передбачати, що список кандидатів  на міського голову буде чималенький. По-перше, тому, що це є традиційним для міста над Ужем, а по-друге, тому, що прізвище кандидата, навіть без шансів на перемогу, дозволяє провести певну кількість депутатів у міську раду через партійні списки. Нині можна виділити кілька груп таких потенційних кандидатів.

Колишні

Майже впевнено слід передбачати, що смак влади підштовхне до ще одного випробування тих, хто уже відчув принади міського головування. Навряд чи брати Андріїви залишать міську раду без бою, тим паче, що їм є що втрачати. Крім того значний фінансовий та адміністративний ресурс дозволяють сподіватися на успіх. Принаймні, так переконуватиме їх оточення.        Участь у недавніх перегонах Андрія Погорєлова, сина колишнього мера, підказує, що він не проти піти шляхом батька. Тим паче, що Віктор Погорєлов може поділитися досвідом, як перемога змінюється нищівною поразкою, а згодом – новою перемогою. Тобто, настрої виборців примхливі і це добре знає їх сім’я.             

Ще краще знається у цій царині Сергій Ратушняк, котрий неодноразово обирався в Ужгороді і неодноразово програвав. Проте його бізнесова активність в районі базару «Білочка» та спроба балотуватися до Верховної Ради наштовхує на думку, що політичні амбіції не покинули екс-мера. А прагнення поквитатися з Андріївими може бути чималим стимулом для азартної боротьби.

Бізнесмени

Ще однією традицією, започаткованою в Ужгороді тим же С.Ратушняком, стало те, що гроші, зароблені будь-яким шляхом, практично відразу прагнуть конвертувати у владу, щоб потім отримати ще більше грошей. У теперішній політичній та піар-активності можна побачити цілу плеяду таких людей. Це голова правління «Комінвестбанку» Мирослав Гісем, батько якого вже майже 30 років очолює «Ужгородський коньячний завод». Андрій Півень – генеральний директор «Нобілекс» та господар відомого комплексу «Чарда» в селі Сторожниця, колишній командир прикордонного загону. Михайло Чурило – власник автотранспортного підприємства. На минулих міських виборах його партія «Патріот» несподівано отримала другу за чисельністю фракцію у міськраді. Іван Волошин, власник комплексу «Унгварський», який, втім, більш відомий гучними скандалами навколо історичної будівлі «Корона» та проблемами з правоохоронними органами і колишніми партнерами. Цілком вірогідне поповнення цього списку з наближенням виборів.

Політики

Звичайно, поділ на політиків та бізнесменів умовний, бо багато хто прийшов у політику через бізнес, і навпаки. Але наступна низка діячів вже більш засвічена завдяки своїй політичній позиції, тому їх можна позиціонувати з цієї точки зору. Насамперед, це Володимир Чубірко, колишній голова обласної ради та суперник Б.Андріїва на минулих виборах. Наступні чотири роки він послідовно опонував нинішньому міському керівництву з чітким наголосом, що він би це робив краще. Надзвичайно активний в прикордонному співробітництві, особливо, що стосується чеської Височини.

Найбільш активний та предметний критик Б.Андріїва з числа міських депутатів Віктор Щадей, який, втім, вже виконував обов’язки міського голови відразу після Революції Гідності. По суті, він сьогодні уособлює громадський спротив діяльності мера, оскільки жодної виразної опозиції в місті не існує.

Іштван Цап пройшов цікавий шлях від активного провідника політики мера в якості його першого заступника до запеклого опонента на тій же посаді, яку відновили через суд. Приблизно таку ж історію стосунків І.Цап мав ще з мером С.Ратушняком наприкінці 90-х. Хоча останнім часом його громадська активність виглядає доволі конструктивно. Ще можна згадати Алена Панова, який має величезні амбіції та претензії, але навряд чи здатен на самостійну роль.

Темна конячка

Спираючись на досвід попередніх президентської та парламентської кампаній, можна припустити, що загальне розчарування та невдоволення справами у місті виштовхне на першу позицію людину цілком нову, не пов’язану з поточною політикою. Принаймні такий імідж можна намагатися створити. Хоча на місцевому рівні знайти людину, яка б чогось досягла, але не була пов’язана родинними, діловими зв’язками з існуючою елітою практично неможливо. Власне, Ужгород вже робив подібний вибір, коли на початку 90-х, в піку тодішньому науково-номенклатурному керівництву обрав «свого хлопця» Сергія Ратушняка. Хоча той дуже швидко обріс власним, так само закритим оточенням, перетворивши місто у особисту вотчину.

Прозоре місто

Тому найімовірніше обирати доведеться з того що є. Напередодні парламентських виборів В.Чубірко, В.Щадей та низка інших міських активістів об’єдналися навколо єдиного кандидата, щоб не допустити проходження клану Андріївих до Верховної Ради. І досягли успіху. Тепер, очевидно, очікують відповідної підтримки з боку Роберта Горвата в реалізації мерських  амбіцій, хоча вже й перетворюються на конкурентів.

Але конкуренція буває різна. У цивілізованому світі вона є основою прогресу, коли змагання ідей, технологій, управлінських підходів, амбіцій не дозволяє поширюватися  застою і стимулює вдосконалення. У дикунському – вона є причиною війн, криміналу, інформаційних наклепів та інших неподобств. Наразі своїм вибором люди й вирішують, який світ їм ближчий.

За соціологічними розрахунками Віктор Щадей має високі шанси на перемогу, оскільки його позиція викривача корупційних схем міськради є простою, доступною і популярною. Водночас він обмежений управлінським досвідом, матеріальними ресурсами для ведення кампанії. Що є якраз  у Володимира Чубірка, за відсутності потягу до публічності, якостей трибуна та натхненника мас.  Тобто, ці діячі цілком можуть доповнювати один одного, якщо не прагнутимуть  монополії влади, індульгенції на зловживання та продовження тіньових оборудок. Загалом на таких принципах взаємодії самодостатніх громадян й розвивається успішна громада, яка не боїться конкуренції, бо втягує у свою орбіту все здорове і корисне. Несамодостатні громадяни потребують вождя, який не терпить конкуренції.

Таким чином подібний тест на самодостатність змушені будуть пройти як окремі громадяни та політики, так і об’єднані територіальні громади та держава в цілому. За великим рахунком це  є тестом на цивілізованість.

30 вересня 2019р.

Теги: вибори, Ужгород

Коментарі

пенсіонер 2019-11-12 / 13:47:17

Читаєш цей список кандидатів у мери Ужгород, за КОЖНИМ з яких шлейф корупційних скандалів, причетності до контрабанди, нелегального бізнесу чи взагалі відвертого криміналу, і розумієш причини, чому жодне довколишнє село не хоче об'єднуватись з Ужгородом в ОТГ...

На жаль, цей список В.Пащенка - це ганьба та розвалений Ужгород ще на 5 років.

Невже в УжНУ, інших наукових чи освітніх закладах нема жодного порядного науковця з організаційними здібностями?

Чи в Ужгороді нема жодного бізнесмена з легальним бізнесом, який платить всі податки та не дурить працівників?
Думаю, що є. Просто, як на мене, більшість ужгородців ще не готова голосувати за ЛЕГАЛЬНИЙ бізнес та законослухняних ужгородців. На жаль.

Вуву 2019-10-08 / 19:24:28
До того часу поки в юлі ноги виросли "від коломойського"
Вони в нейі ноги переплітались не з одною парою чоловічих ніг
В пошуку "найсильнішойі опори"
А вже про йійі "вегетативність"
написано стільки що зникають всякі сумніви в порівняння йійі і італійськойі "Чічоліни" ...
І не тільки в політичному аспекті.

Степан Крук -наглядач 2019-10-03 / 13:17:02
Щось у тому, що кажете, є! І роль "слуг" у цих виборах Пащенко навмисно замовчує. Але ж кандидат від них буде обовязково і підтримка Зеленського буде! В іншому разі поразка ЗЕ-банди на місцевих виборах однозначно буде сигналом до їх краху. Щодо Юлі, то тут все просто: і у Зеленського, і в Юлі ноги ростуть від Коломойського. Ми ж памятаємо її зустрічі із Ігорем Валерійовичем перед виборами, памятаємо опубліковані стенограми їх телефонних розмов???

наглядач 2019-10-03 / 09:35:38
Щось я не вірю в щирість "антимонархічних" слів пана Пащенка. Він же загалом людина розумна, не якийсь так зефан чи електоральний овоч. Певно строго тримається досі лінії свого патрона, що 5 років тому подружився з дніпровською мафією, яка нині править Україною. Все чекають свого. Ось і хитра лисиця Тимошенко раптом полюбила зелених. Напевно чекає поки уср...я хлопчики на самокатах і її покличуть нарешті працювати канцлерін при малолітньому президентові. Так наша цивілізованість, жо поробиш.

Правка 2019-10-01 / 16:13:08
... "Що НЕ все дає позитивний ...

Byby 2019-10-01 / 16:11:23
Навіть в такому не веселому стані яке нам будуть навязувати є
"Маленький плюс.
Це можливе протистояння голови виконкому і префекта
А також самих депутатів і голови.
Тбт. Якщо люди будуть займатись своєю справою ... а не дерибаном
То навіть і тоді будуть "внутрішні конфлікти.
А зараз є "междусобой і повна злагода".
Це так само як страшно купатись в зимній воді на водохреща ... Але кажуть що є позитивний ефект.
Кому кому ??? ...
А нам вже не звикати до всяких змін яких законодавчо було прийнято до самого огого і більше.
Проблема в тім що все дає позитивний результат.
Так само і тут.
Хто знає ?
А може.
Єдине що в нас не можуть відібрати так це віру і надію на краще.
З цим і живем.

Степан Крук - додаток до попереднього коменту 2019-10-01 / 10:39:13
Наступ "слуг" на місцеве самоврядування вже розпочався - у столиці мера Кличка вже позбавили функцій держави та звільнили його від посади голови київської державної адміністрації.

Степан Крук 2019-10-01 / 10:21:48
Цей аналітичний матеріал є змістовним та глибоким! Однак... У "загашнику" зелених є законопроект, котрим передбачено реформування органів місцевої влади. Суть проста: вибираються депутати, котрі вибирають ГОЛОВУ ВИКОНКОМУ та ГОЛОВУ РАДИ - це органи місцевого самоврядування, котрі не наділені функціями держави. А функції держави буде виконувати ПРЕФЕКТ (представник президента, смотрящий) призначений Київом. Таким чином Зеленський намагається зміцнити свою вертикаль державної влади. Тобіж, зараз щось прогнозувати у плані виборів міського голови складно, адже парламентська монобільшість змінить законодавство у турборежимі вмить і виборів мерів міст можливо не буде взагалі...

Адмін 2019-10-01 / 00:44:21


Коментатору під нікнеймами "Янучар", "Труси Земана" і "Учитель Мідянка"

Анонімний тролінг - це все, на що ви здатні?


Учитель Мідянка 2019-10-01 / 00:24:17
Не може бути, де в Тисолові я віддав усе життя, таке я чую.

Вуву 2019-10-01 / 00:22:47
Мені так видається що пащенко мабуть "переборщив"
Всіх кого перерахував вже були при владі і всі як один себе скомпроментували.
(Ну майже як під копірку)
І перше речення було як дуже правильна констатація реальності
Всі хочуть змін.
Якісних змін.
Змін на краще.
А щоб вони були треба йти і голосувати за "нових" кандидатів
... А Пащенко наче так всім нам колом порозкладав "старі граблі"
Он ніяк здихатись не можем "носатого і мордатого конюхів"
Які в обидвох наробили криміналу що "на пожиттєво" кожному з них вистачить.
Але то все тихо бо "гаврило" за бабло всі ті справи покриває.
Волошин втік і такого намутив.
Ну хіба це кандидатура на мера
... На якого подали в розшук.
Ну і тд. І всі решта.
Нащо було подавати такий матеріал ?
І яка цього ціль ?

Ну не матеріал для роздумів
А якесь відро з вивернутим дном.
Ставлю палець вниз.
Мені не сподобалось.

Труси Земана 2019-10-01 / 00:15:04
Ми фатьови з тячівського Тисовова тоже за сього дурня з Ужгорода. Тямте за се. Тяско, Гуйко і всі бабці в ріці.

Янучар 2019-09-30 / 23:57:15
Какой пазьор. Теперь помруть українськіє щирі грантові патрійоти й замре співочий український язик. ЄС у бешенстве. Какой ужас!


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 6Вибори в Словаччині: Притча про вовків
/ 4Символіка Незалежності
/ 14Перемога розуму над інстинктом
/ 36Мукачево. "Падіння" Турула
/ 4Коса на камінь. Рух підтримки закарпатських військових проти правоохоронців
/ 5Орбан як Путін
/ 7До тричі, або Чому Україна вже виграла цю війну
/ 5Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
» Всі записи