Новорічна десакралізація влади

Новорічна десакралізація влади

Найкоротша відповідь – не сказати, а зробити

Ернест Хемінгуей

Вперше порнографічний журнал я побачив десь у третьому класі на початку 70-х. Його знайшов мій однокласник у свого батька – високопоставленого працівника Закарпатського обкому КПУ. Оскільки ми довго дружили, я не один раз чув нотації цього батька синові, а заодно і його товаришам, про жахливість розпусти, якої ми допускаємося, слухаючи рок, відрощуючи довге волосся та вдягаючи джинси і майки з надписами розтлінного Заходу. А перед очима у мене спливали картинки американського журналу, які цей солідний дядька роздивлявся, відпочиваючи від ролі чиновника та високоморального глави сімейства.

Чомусь такі асоціації у мене викликав бурхливий сплеск моралізаторства, пов'язаний з каналом 1+1 та виступом В.Зеленського у новорічну ніч. Не подобається – не дивися і не слухай. Благо, є десятки каналів і така ж кількість кандидатів у президенти. Так ні. Виявляється, величезна кількість рафіновано культурних громадян прикута до цього «низькопробного гумору» і повчає інших, як треба сприймати «клоуна». Думається, що і згаданий партієць придбав журнал, щоб, так би мовити, знати ворога в обличчя і з інших сторін тіла.

Ще кілька тижнів тому, я цілком поділяв думку, що феномен В.Зеленського є казус, коли мільйони громадян сприймають героя серіалу або «шоу» як реальність та проектують на нього свої нездійсненні бажання. Я й сьогодні тримаюся цієї думки й віддаю собі звіт, що серед великої кількості його прихильників панують інфантильні настрої віри у всемогутнього правителя. Але реакція української спільноти і «політичний» образ В.Зеленського, який постав у інтерв’ю, остаточно переконали мене, що такий феномен надзвичайно необхідний та корисний для України. І справа навіть не в тому, що акторство В.Зеленського відрізняється від акторства П. Порошенка, Ю.Тимошенко, О.Ляшка чи Ю.Бойка лише мірою таланту. А в тому, що пошук нового обличчя в політиці та проекція його на В.Зеленського кардинально вплине на десакралізацію влади, яка конче необхідна суспільству. Бо ця віра у всемогутність традицій на противагу особистій відповідальності породжує у громадян незрозумілий страх перед ініціативою, не схваленою зверху. А це – шлях рабства, який категорично не сприймає самоіронію. Тому не важливо, займе якусь посаду В.Зеленський, або ні, але сам рух у цьому напрямку вже є живильним ковтком свободи.

Я не хочу тут мудрувати, що епоха Відродження почалася з Боккаччо, або Просвітництво – з Вольтера. Не хочу просторікувати про основоположника української літератури І.Котляревського з його «Еней був парубок моторний», М.Гоголя або В.Гавела, який, як драматург, увів термін «Абсурдистан». Хоча, можливо, з часом й слід повернутися до цього. Я хочу сказати, що політичний образ В.Зеленського поки для мене значно людяніший, ніж інших, вже згаданих в попередньому абзаці, акторів театру абсурду. А незаперечний талант та гострий розум, можливо, стануть запобіжниками тієї  самозакоханої  думки, що влада може вирішувати все – за людей і без людей.

А перед критиками «низькопробного» гумору, «аналізаторами» хитромудрих технологій, високими професіоналами державної служби та суспільних відносин відкритий простий шлях. Зробіть краще. У вас недосяжний рівень освіти, величезний досвід, маса зв’язків і ресурсів, бездоганні особисті якості і що там ще потрібно для набору слів. Вперед!

У зв’язку з цим хочу навести спогад дружини видатного режисера Л.Гайдая. Перед черговими зйомками чоловік знервовано ходить по хаті і чимось мучиться. А дружина його питає: «Льоня, что с тобой?» - «Не знаю как снимать». А вона підходить до столу, бере в руки докладну розкадровку й показує йому: «Ну как же. Тут все расписано. Где камеры, как выставлен свет, что делают актеры». На що Гайдай підходить до неї й тепло обнімає: «Как я тебе завидую. Ты все знаешь». Не знаю чому, але я думаю, що і В.Зеленський  «заздрить» тим, які знають з чого повинні сміятися люди.

P.S. Для глибоких аналітиків, які в коментарях вираховують, на чиє замовлення написана стаття, хто мій роботодавець і таке інше, повідомляю, щоб два рази не вставати. Мій роботодавець – покупці саджанців в Україні, яких нараховується з десяток тисяч. До речі, ексклюзивно український продукт. Серед них, напевно, є партійні й безпартійні, ватники й вишиватники, інтелігенти і не дуже. Моя особиста зацікавленість полягає в тому, щоб таких громадян, які мають гроші не лише на виживання, а й на присадибну ділянку, дачу, аграрний бізнес, ставало дедалі більше. А чиновники, якщо не можуть допомогти, щоб не заважали.

Це все, що нас поки об’єднує з В.Зеленським.

 

05 січня 2019р.

Теги: Зеленський, влада, десакралізація

Коментарі

Віктор Пащенко 2019-01-12 / 18:42:49

Для Степан Крук. В останньому абзаці статті я якраз згадав, як Гайдай по доброму позаздрив своїй дружині, що вона все знає. Бо він мучився, створюючи фільми, а оточуючі все знали. «Ну как же. Тут все написано».
Майже три роки тому я робив матеріал «Ідолопоклонство. Савченко…». Його можна знайти в блозі. Зокрема : «Історія навколо Надії Савченко є яскравим прикладом саме такої міфотворчості, коли елементарний військово-політичний, дипломатичний, господарський безлад прикривають поведінкою героя, мовляв, бачите, який у нас незламний дух, а ви нам про нехлюйські бронежилети, масове п’янство та блюзнірський корупційний бізнес на війні. І, як не сумно, але такий стан влаштовує майже всіх». А далі: «мова зараз не про те, щоб розбирати сильні чи слабкі сторони Надії Савченко та виторгувати з цього якісь плюси, а про те, що створення кумирів справа взагалі не вдячна та жодного конструктиву не несе».
А ось коментар Степан Крук: «Не згiдний з думкою автора категорично! Не знаю, що там сказав Бертольд Брехт, але я кажу, що Надiйка Савченко - герой! Не надуманий iдол, не мiф-привид, а ГЕРОЙ! Нашi воiни, котрi на Сходi, не пяницi,а героi!!! Прощай, Пащенко! Пiсля твого опусу, я тебе не хочу знати i друзям накажу триматися вiд тебе на вiдстанi. Бог тобi суддя»!
Нині Ви також все знаєте. Де лукавить Пащенко та що думає Зеленський. Хто є продуктом олігархів, а хто Святого Духа. Що таке патріотизм, а що зрада. Де чорне, а де біле. Десакралізацію розумієте, як зміну ідолів, а не особисту відповідальність. Бо створили собі нового, який все за нас зробить і прийде Божа благодать. Таки я Вам заздрю!

Степан Крук -Олег. Берегово 2019-01-11 / 17:12:10
І це сумно! Ще сумніше, коли наші так звані закарпатські політологи намагаються знайти у ворожому багні позитив для нас із вами, знайти в лайні джерело чистої води. І що в тому десакрального???

Олег, Берегово 2019-01-11 / 16:53:03
Всі моралізатори свідомо проігнорували не менш промовистий фінт "5 каналу", який одразу після виступу Президента без перерви на Державний гімн України врубили в перші секунди Нового року рекламу жіночої білизни. Ну, це само по собі туди-сюди, але я трохи зацікавився цією фірмою "Anabel Arto", чиєю рекламою "5-ий канал" почав суворий 2019. Виявилося, ця реклама на каналі взгалі доволі часто крутиться. Там все чудово - і стрункі моделі, і кружевні трусікі від вітчнизняного виробника, і, гммм, 9 оптових представництв в Росії (від Москви до Новосибірську, а головний - в славетному Ростові-на-Дону), і незакриті (принаймні, згідно інтерв"ю 2015 року) магазини в Криму ("За годы работы бутиков в Севастополе и Симферополе наша продукция успела полюбиться сотням женщин, поэтому продажи не снизились — наблюдается положительная динамика. Нет оснований говорить о закрытии торговых точек"), і бутік в Донецьку (із відповідною сторінкою у заборонених "Вконтактє". Так переможемо! Геть від Москви!

Степан Крук 2019-01-11 / 13:05:44
Перечитав всі коменти та публікацію! Вся "філософія" В.Пащенка зводиться до одного: Зеленський - ковток свіжого повітря в сприйнятті влади, в їхньому усвідомленні сакральності владних мужів, застиглих в головах пересічних громадян. Обана! Чи може бути лайно, котре вибачається перед Путіним, вважає війну із агресором громадянською війною, а Крим "ісконно русским" свіжим ковтком повітря? Пащенко лукавить, коли каже, що поява "новорічного вітання Зеленського" на каналі 1+1 - це нормально, бо кожний громадянин має право вибору і черпає інформацію із того ресурсу, котрий йому подобається. Лукавить, бо не хоче помічати за спиною клоуна Коломойського, не хоче бачити Пащенко явно провокативний характер того телевізійного шоу. Натомість підтримує піар українофоба...

Віктор Пащенко 2019-01-09 / 18:50:12
Попри іронію, Володимир, але Ви абсолютно праві на рахунок десакралізації Чічолліною. Бо все відбувається в конкретний час і в конкретних обставинах.
Глибоко католицька Італія, яку практично оминула Реформація, із сильними сімейними, клановими (мафія) традиціями стала батьківщиною тоталітаризму. Згодом фашизму опонували такі самі тоталітарні комуністи. В 70-х роках наскрізь корумпована політична система переживала кризу за кризою з неодноразовими дочасними виборами при розгулі політичного тероризму, «червоних бригад», мафії та іншого насильства. Тому такий радикальний персонаж «Make love – not war» був затребуваний суспільством і він з’явився. Це не значить, що він ідеальний, бо де сакралізація – це не обожнювання влади, а якраз навпаки, опускання її з небес на землю. Але від влади відбирається право на смертну кару, на втручання в приватне життя, при одночасному захисті від насильства і т.д. Нічого катастрофічного від перебування Чічолліни в парламенті, як бачимо не сталося, а спроба продовжити або відновити політичну кар’єру зазнали невдачі. Хоча для переводу політичної палітри з чорно-білої в кольорову її образ певним чином вплинув. Бачите, вже 30 років пам’ятають. Так, що «давайте не будемо дивитися назад з гнівом або вперед зі страхом, а озирнемося навкруги з розумінням». Джеймс Тербер, американський гуморист.

Володимир 2019-01-08 / 22:29:51
Кажуть, Чічолліна (Ілона Шталлер), так само непогано колись попрацювала на десакралізацію італійської влади (її не лиш в порнограграфічних журналах можна було увидіти). І деяким любомудрим італійським політологам вдавалося розгледіти незаперечний талант і гострий ум в її діяльності - борця проти членства в НАТО і за всілякі права людини. І уявіть собі, за політиком Чіччоліною не виднілась мохната рука італійського Коломойського (Берлусконі, перебачте).

Цікавий 2019-01-08 / 00:26:58


Перехід на особистості. Коментуйте по суті публікації. Коментар видалено. Адмін


Віктор Пащенко 2019-01-06 / 17:11:08
Шановний пан Дорчинець! Не так давно ми обмінялись думками під Вашим постом про В.Черчілля, коли я висловив незгоду з невиправданим пафосом перебільшення ролі особистості в історії. А Ви відповіли, що пафос це така роль жанру.
Так от в цій історії з В.Зеленським мене також найбільше засмучує пафос, коли одні повчають інших, якими мають бути виборці, монополізують під своє уявлення поняття патріотизму, намагаються визначити хто має право балотуватися, а хто ні. Тобто спираються не на реальність, а на своє уявлення про неї, на чому й базується авторитаризм.
Навряд чи можна звинуватити Гітлера, Сталіна, Путіна, Орбана у відсутності патріотизму чи недостатній увазі національним інтересам у їхньому розумінні. Але в українців це викликає почуття небезпеки. То чому для внутрішнього споживання подібна риторика комусь здається цілком доречною?
Я б хотів помилятися, але переді мною картинка, як під такий супровід, без суду і слідства вигнали з країни М.Саакашвілі, приборкали «Свободу слова» С.Шустера, розправляються з десятками активістів і журналістів при політично ангажованій Національній поліції, Генеральній прокуратурі, тотально корумпованих судах. Маніпулюють війною, мовою та релігійними почуттями в угоду політичним інтересам.
Попри це українці шукають альтернативу штучно зачищеному та наскрізь прогнилому політикуму, а не скоряються «без альтернативності» режиму, як це відбулося в Росії, Білорусі, Казахстані та інших «братніх» республіках. І в цьому я бачу їх силу, а не слабкість.
А мій пафос полягає в тому, щоб вивчати та розуміти процеси, бо інакше їх не можливо формувати навіть прикриваючись мантією проповідника або маскою лицедія.

М. Дорчинець 2019-01-06 / 12:40:32
Ні, він не клоун.
Клоуни ті, які привітали й прийняли його політичну гру.
Ні, він не смішний.
Смішні ті, які не сприймають це всерйоз.
Ні, він не наївний.
Наївні ті, які гадають, що йому нічого не світить. Внутрішній ворог України Опоблок розколовся, бо не може висунути реального лідера. Прихований ворог Zе цим елегантно скористався, щоб захопити «святе місце». Електорат же майже той самий. Або той, що ніякий - болото.
Ні, це не фарс.
Це артистичне, планомірне, віроломне перетворення в фарс українських реалій – влади, національних цінностей, визвольної війни, а тепер ще й виборів. Який ще годиться президент «країні-повії» (з його сценок) ?! І взагалі, що це за країна – безглузда територія, губернія, гетто, тупиковий квартал… Режисура працює.
У нього немає програми?
Ні, в нього вона є, але її він не буде озвучувати. Бо там немає української незалежності, української мови, української церкви, української армії, української перемоги.
У нього немає команди?
Ні, вона в нього є – огляньтеся довкола. Він легко й задешево її здобув з аплодуючої і регочучої авдиторії. Своєю грою, на яку нарешті поставлено дуже високі ставки. Ставки високих і далеких Ставок. Психологи кажуть: коли людина сміється, мозок відпочиває. Що ж, грайтеся, голодні втіх. Але не забувайте, що кожна гра рано чи пізно починає грати вами. Грати вас.
У нас був час Кра, був час Ку, був час Ющ, був час Дон. Час По. Невже настав час Ze? Останньої літери в абетці…

Володимир 2019-01-06 / 10:46:08
Непроста то є річ, упередженість. Це коли відначально вірні політологічні думки та вистраждані історією людства поняття, всі вже існуючі надбання ліберальної думки неприродним чином підганяють під наперед відомий висновок, чи то результат. Ну що ж, мистецтво еквілібристики існує не лишень в шапіто.

до Пащенка і др."політолоігів" 2019-01-06 / 10:16:46
Це старчеський МАРАЗ пане бізнесмен Пащенко!Ну і шо -шо КВНщик Зеленський -гострий на розум-ОСОБЛИВО НА ЯЗИК?Шо з ТОГО?Він ніде не робив нормально,бо в нього все ОЛІГАРХИ ВКЛАДУЮТ ГРОШІ і ВЖЕ ДАВНО-шоб обманув опять людей і прислужив ОЛІГАРХАМ!ГОЛОВНЕ-ВІН НЕСАМОСТІЙНИЙ як КАНДИДАТ і відповідно НЕСАМОСТІЙНИЙ як ЛЮДИНА.. Як може бути не те шо Президентом Держави А хоча би кандидатом в През.!ЦИМ ВСЕ СКАЗАНО!

Василь 2019-01-06 / 08:58:00
В програмі ЗЕ немає української незалежності, української мови, української церкви, української армії, української перемоги.
Відбирати голоса він буде у опоблока

ужгородец 2019-01-06 / 04:01:24


Зеленский отбирает голоса у Порошенко. Коломойский, у которого конфликт с Порошенко, сделал ставку на Тимошенко. Уже просчитываются варианти выхода Зеленского во второй тур с ВОНОЙ. В котором его, понятно, ВОНЕ сольют.

О каком шансе идёт речь?
Господин автор, вы подрядились работать на ВОНУ?


Віктор Пащенко 2019-01-06 / 01:13:03
Шановний форестер! Це набагато серйозніша дискусія, ніж можна собі дозволити у коментарях. Українці думають по-різному. Мільйони за Зеленського, мільйони проти. Коли я говорю про моралізаторство, то маю на увазі розчинення особистості в якомусь міфічному МИ. «Мислячі» українці, «справжні» і т.д. А інші не «мислячі» і не «справжні»? Звідки це бажання клеїти ярлики? Від тоталітаризму. Тому виступаючи за десакралізацію влади, я виступаю за право і обов’язок кожного стати владою на своєму рівні. В будинку, на підприємстві, громаді, районі, місті в представницьких, судових органах, засобах масової інформації. Це називається громадянське суспільство. А не молитися на президента, очікуючи від нього чуда. Бо чудес не буває, як і «темних» або «світлих» сил. Є просто розуміння або не розуміння громадянами своєї ролі у суспільстві.

форестер 2019-01-05 / 23:55:59
Я переконаний, що так думають більшість українців. Принаймні, мисляча їх частина. А тому, пане Вікторе, не варто дивуватися "бурхливому сплеску моралізаторства, пов'язаному з каналом 1+1 та виступом В.Зеленського у новорічну ніч". І з "феноменом В.Зеленського" взагалі.

Ви можете це нехтувати, бо живете в іншому світі, з іншою ментальністю. Але, коли відстоюєте право на власне бачення, не варто відмовляти українському народу в праві мати власний погляд на речі та постаті, які пропагуєте. Бо він знову може здивувати політенологів, які нині, схоже, як і в 2004-му, впевнені, що за допомогою адмінресурсу і бабла, або просто великого бабла зможуть зробити президентом навіть мавпу.

форестер 2019-01-05 / 23:47:34
Починаючи з 90-х КВН ніколи не був бізнесом, а залежав від спонсорів, яких оголошували перед і під час шоу. Тому логіка автора в цьому випадку шкутильгає.

Можна говорити про якісь більш-менш системні заробітки з виходом гумор-шоу на ТБ, коли гумор став продуктом, але це точно не ті гроші, які потрібні для того, аби виграти в Україні вибори президента. Та й навряд чи Зеленський наважився вкладати в цю "авантюру" свої кровні. Адже результат (не лише на старті) абсолютно непрогнозований, а конкуренти готові інвестувати мільйони. Тим більше, що для декого з них це, з НАБУ і корупційними судами на горизонті, не просто питання прилаштування себе в житті, а ще й питання виживання через корупційні схеми збагачення.

Можу погодитися з В.Пащенком, що краще вже Зеленський, аніж будь-хто з тих, хто десятками років тусується біля владного корита України. Але не точно. А просто лише як шанс. Бо, справді, тінь злодія Коломойського за його плечима оптимізму не додає.

Вакарчук, як на мене, позбавлений недоліків Зеленського. Але олігархічне лобі, що називає себе політичною елітою України, вперто впарює нам якщо не політичну тухлятину, то ось такі "альтернативні" заманушки. І малює "правильні" відсотки в "опитуваннях" лише "правильним" претендентам. Хоча, правильно сказано, що що Тимошенко, що Порошенко, що Зеленський - все актори одного театру абсурду.

В умовах олігархічної України демократія, змагальність у виборах існують тільки для самих олігархів. А нам пропонують голосувати за виключно за те, що дозволяють вони.

Тому,вибачте, хочеться послати на*** всіх. І Зеленського теж.

Віктор Пащенко 2019-01-05 / 22:14:09

Ще одна тотемна віра у всесилля грошей. Та Зеленський вже на початку 90-х був суперпопулярний КВНщик, на пострадянській території, коли про Коломойського ще навіть не здогадувалися.
А щодо С.Вакарчука, то це зовсім інша історія. Я ж говорю про ідолопоклонство перед владними посадами, яке і може лікуватися феноменом Зеленського.

Віктор Пащенко 2019-01-05 / 21:44:48
От є такий собі прозорливий та правдивий WWW, який чомусь ховається під ніком анонімності і знає, як думає Пащенко. Бо він «лицемірить, вихваляючи цього клоуна». Насправді Пащенко не може думати, що Зеленський є «людяніший», «незаперечний талант та гострий розум», а думає так як визначив WWW. От ця обмежена самовпевненість і є «Абсурдистаном», який можна десакралізувати лише мовою Зеленського. У мене, на жаль, такого таланту нема.

форестер 2019-01-05 / 21:29:55
"Зеленський найбільш самодостатня фігура, яка чудово реалізувалася й без політики..."

Так, без політики. Точніше, поза політикою. Але навряд чи без грошей Коломойського. Який, очевидно, вчасно помітив можливість "критикувати", або й просто поступово знищувати політичних опонентів за допомогою такого потужного знаряддя як гумор.

Та й в політиці таки не сам реалізувався. Може автор пояснить, яким таким дивом Зеленський раптом з'явився у рейтингах топових політиків? Що робилися з прицілом на вибори. Випадково?

Тому про самодостатність не йдеться. Погоджуюся з більшістю, що це маріонетка в чужих, нечистих руках.

Якщо поведемося на цей "альтернативний" сценарій, Україна ще надовго залишатиметься в полоні олігархату.

Як на мене, Вакарчук - значно цікавіший. Справді патріот і щирий. І так само самодостатній.

WWW 2019-01-05 / 20:50:14
В Зеленського вкладено величезні кошти. Його розкрутка (одурманення людей) розпочалася задовго до виборчої компанії. Вже пишуть, що у другому турі виборів він переможе навіть Тимошенко. І Пащенко лицемірить, вихваляючи цього клоуна, шоумена Зеленського, пишучи, що "такий феномен надзвичайно необхідний та корисний для України". Шоумен хвалить шоумена. "Людяніший", "незаперечний талант та гострий розум". Насправді ж він теж актор театру абсурду...


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 4Нотатки до виборів-2019
/ 29Передвиборчий пасьянс Закарпаття
/ 19"Недільна бесіда" про поточну політику
/ 9Іван Волошин: гумовий виріб корупції
/ 6Порошенко: "Дракон", відроджений у лицарі
/ 2Політологія як хобі. Інтерв'ю
/ 20Клімкін і terra incognita Закарпаття
/ 12Ужгород. "Липова" влада
/ 3"Кругова порука маже як кіптява..."
/ 7Закарпатське ківі як ознака політичної стабільності
/ 8Ужгородські розбірки
/ 15Професія Москаль
/ 14Феномен Саакашвілі
/ 10Ужгородські договірняки. Ч.2
Дух Сент-Міклоша
/ 10Ужгородські договірняки. Ч.1
/ 4Прощання з імперськістю
/ 33Трамп. Шлях до бабуїна
/ 15Ідолопоклонство. Савченко, Москаль, Андріїв і "пересічники"
/ 3"Кримінальне" ківі. Злочин без кари
/ 12Драгобрат. Опришки і влада
Україна: Очищення виборами
/ 6Час Порошенка
/ 8Ужгород як лакмус для Порошенка
/ 3Ці вибори можуть трішечки змінити владу, але не здатні змінити суспільство
» Всі записи