Ужгородські розбірки

Одні самостверджуються кулаками, інші – плакатами, треті – скандалами, і всі дружно обурюються бездіяльністю силовиків, водночас намагаючись маніпулювати ними на свою користь.

Тобто, є стовідсоткове відчуття, що за цими групами хтось стоїть і смикає за ниточки, але не має розуміння, для чого це потрібно. Тому обговорюються усілякі дурниці на кшталт сексуальних вподобань, справжності чи несправжності активістів, патріотизму, лібералізму та інші заморочки. Хоча справжня ціль ляльководів відслідковується доволі чітко – дискредитувати усякий протестний рух та довести суспільство до стану, коли воно попросить сильної руки. А потім під ніж підуть і всі ці активісти, які стануть або гвинтиками нової системи, або утилізуються як непотріб.

Про роль міліції. Смішно навіть говорити, що озброєний державний орган не може навести лад з кількома десятками хуліганів та розвести протестуючих по кутках, щоб вони там вигукували що завгодно. Тобто, виконати свій прямий обов’язок по захисту громадян. Не жінок, не активістів, не патріотів, а саме – громадян. Для цього не потрібно жодних спеціальних законів. Але не хочуть, бо мають інші вказівки, мета яких – розчинити особистість в натовпі.

Іншими словами, умовного Миколу важко зіштовхнути з умовною Оксаною просто так. А якщо їм прикріпити ярлики січовика та захисниці ЛГБТ, то запросто. Для цього й заохочують грошима, марнославством, вибірковим правосуддям і таке інше.

Чи мають право громадяни Деяк, Пересоляк, Ступак, Касим на свої акції? Безумовно, поки вони не порушують права інших громадян, за чим і повинні слідкувати правоохоронці. За відомим висловом, яке приписують Фрейду, цивілізація почалася з того, коли первісна людина замість каменю кинула в іншу лайку. Але коли влада замість кримінального кодексу бере ще на озброєння й моральний, з цього починається диктатура. 

Якось вже дуже багато відбувається анекдотичних подій останнім часом, щоб це було смішно. Похід тячівських протестувальників до Верховної Ради та розгін там наметового табору, підпал угорської організації, арешт Рубана та легенда про зброю для Закарпаття, ескалація місцевих конфліктів напередодні річниці Карпатської України. І в якомусь неприродному екстазі тут взаємно задовольняються українські, російські, угорські, польські прихильники твердої руки.

Але чи мають вони шанси на успіх?

В стратегічній перспективі точно ні. Бо якщо досягнуть тактичного успіху і такої омріяної необмеженої влади, то обов’язково знищать один одного разом з європейськими цінностями. А якщо особистостей в цивілізованих спільнотах виявиться більше, ніж членів, то такі діячі мають відійти в історію разом зі своїми попередниками як експонати варварського періоду людства.

Теги: розбірки

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати