У світ вийшло друге цьогорічне число закарпатського «Екзилю» (ФОТО)

Титульний автор – проф. Микола Мушинка, доктор філологічних наук, академік НАН України в рубриці «Про наше» висвітлює історію написання та довгого шляху до читача визначної праці о. Степана Папа «Велика боротьба», а також подає важливі біографічні відомості про автора, з яким пов’язані співпрацею та тривалим приятелюванням.

У світ вийшло друге цьогорічне число закарпатського «Екзилю» (ФОТО)

«Вітальня Кліо» подає дослідження мистецтвознавця Михайла Приймича монументального живопису Хрестовоздвиженського кафедрального собору в Ужгороді, а також інтригуючу статтю Володимира Кришеника «Обраний», присвячену видатній постаті нашої історії та духовної культури владиці Івану Маргітичу.

З цілою серією політологічних есеїв виступають на сторінках «Екзилю» Микола Рябчук, Віктор Грабовський та Петро Мідянка.

«Літературний ярмарок» виставляє програмне оповідання о. Юрія Станинця «Подарунок» з 1942 року, в якому потужно звучить тема синівського обов’язку перед батьками і Батьківщиною. 

Василь Горват – автор двох книг. Обидві побачили світ у видавництві «Ґражда». Це: «Сьогодні опівночі у Виноградові тихо-тихо завив вовк» (поезія, 1994) та «Великий похід» (повісті, 2009). Ще три – у дорозі до читача: «Полювання на сина» (поема), «Подорож у світ Орнакса» (фантастичні пригоди) та «Пікнік на узбіччі як дзеркало нової епохи» (літературознавчі та культурологічні статті). Пропонована в цьому числі «Екзилю» мала химерна Горватова проза написана в середині 80-х років минулого століття й публікується вперше, але уважний читач ще пам’ятає фантастичні оповідання «Тупик» та «Коли повільним зусиллям…» відповідно з першого числа «Екзилю» і першого випуску науково-мистецького альманаху «Суботній Ужгород» за 1998 рік. В «Екзилі» 2007-го року не могли не привернути увагу його літературознавчі статті та есеї.

Поезія представлена добірками Наталії Довганич та Олесі Ребрик.

Продовжуючи публікацію на сторінках часопису документів і матеріалів минулих десятиліть, на цей раз в «Екзилі» рецензія Олекси Мишанича на рукопис роману Федора Потушняка “Боротьба з долею”. Пропонована публікація дає можливість судити не лише про фаховий рівень, але й неабияку сміливість Олекси Мишанича (1 квітня 1933 – 1 січня 2004), який в умовах щільної ідеологічної облоги комуністичного режиму знаходив можливість відстоювати і просувати в друк тексти загалом ідеологічно шкідливі (без лапок) в тогочасній дійсності. Роман до цього часу не опублікований. Видавництво “Ґражда” має чималий досвід підготовки й видання творів Ф. Потушняка, досліджень його біографії й творчості: “Хвилини вічності. Поезія”, “Я і Безконечність”, М. Потушняк, І. Попович, Й. Кобаль “Археологічні дослідження Федора Потушняка”, Л. Голомб “Поетична творчість Федора Потушняка”, М. Тиводар “Життя і наукові пошуки Федора Потушняка”. Хочемо надолужити й півстолітнє мовчання Потушнякової “Боротьби з демоном” (така назва в оригіналі), маючи за стимул і сорокарічне схвалення роману до видання Олексою Мишаничем.

Непересічним дослідником літератури утверджується кандидат філологічних наук Тетяна Лях у статті «Марко Черемшина: візія війни».

Про наші справи на сході України – розмова з пластуном-львів’янином, який юнакував у 5-му курені ім. Романа Купчинського, а згодом став одним із ініціаторів створення “Ватаги Бурлаків”, дитячим та підлітковим психіатром, КПТ-терапевтом, керівником програми «Психічне здоров’я дітей та підлітків» Королівського коледжу Лондонського університету Денисом Угрином. «Кожне покоління пластунів, – зазначає він, – від заснування нашої організації боролось за нашу незалежність. Не дивуватися та не здаватися!»

В рубриці «Інститут культури» редактор суспільно-аналітичних програм Закарпатської ОДТРК (Тиса-1) Ірина Гармасій ділиться особистими враженнями від роботи над створенням телефільму про шевченкіану Миколи Мушинки. 

Справжньою родзинкою цього числа науково-мистецького часопису є публікація правдивого дослідження Оксани Гаврош «Тож коли народилась Єлизавета Кремницька? Знаки запитання із архівних справ відомої закарпатської художниці». «Картини другої половини 1960-х років, – каже авторка, – відображають наростаючий драматизм образного сприйняття художниці, що виражалося у все більш інтенсивному живописі та трансформації форм. Підкреслена декоративність, архітектонічна ясність та конструктивна чіткість композиції корегується у творах Кремницької експресивно-динамічним началом, схильністю до ритмічної гри площин та орнаментальної чутливості. Це власні пошуки мисткині національної форми, де автентичний колорит проявляється як на рівні сюжетів, так і на рівні пластичної мови. Тільки у 1960-70-х рр. художниця випрацювала свій стиль, в якому відобразились європейські модерністичні впливи та традиції народного мистецтва Закарпаття. Саме за такими роботами Кремницьку запам’ятають і вважатимуть однією з найбільш самобутніх художниць Закарпаття. Офіційне визнання за життя вона так і не отримала. Комфорт і зручність, відомість і достаток, і, можливо, найголовніше – материнство художниця обміняла на роки тривалого творчого неспокою...». Стаття Оксани Гаврош щедро проілюстрована архівними документами та репродукціями маловідомих робіт Єлизавети Кремницької, які достойно представляють «Нашу галерею».

Придбати або замовити «Екзиль» можна безпосередньо у «Ґражді» або на видавничому сайті.

 
15 травня 2015р.

Теги: Екзиль, число, Мушинка

Коментарі

ярослав орос 2015-05-17 / 17:17:45
Філолог 2015-05-17 / 16:56:20
ну-у... якщо вже мова пішла про "мондокати", то варто б "екзиль" перейменувати на "екзот"... тоді усе стане на своє місце!
щастя й добра вам, "мондокати"...

Філолог 2015-05-17 / 16:56:20
В о. Степана Папа в анонсованій праці є колоритне означення того, що тут відбувається: "мондокати". Число - український відповідник латинського номера. Має і значення окремого блоку чи зшитка періодичного видання. Оскільки місяць п'ятий, а число друге, то акцент на цьогорічності має конкретний зміст.
Але цікавіше було б почути щось про Єлизавету Кремницьку, прозу Горвата, владику Марґітича чи вшанування пам'яті Федора Потушняка...

ярослав орос 2015-05-17 / 16:32:39
не філолог 2015-05-17 / 16:18:05
якщо кортить, то треба почухатися... а закарпаття не є винятком на предмет нехтування журналістським етикетом...
є правило, і слід його (нарешті) сумлінно виконувати!
емоції тут недоречні...

не філолог 2015-05-17 / 16:18:05
Здається, в заголовку кортіло відобразити те, що після кількарічної перерви тут у нас, в Закарпатті, поновився випуск часопису, а цьогоріч вже вийшло аж два номери. І то є добре.

ярослав орос 2015-05-17 / 15:33:36
не збираюся на ЗО проводити лікнеп, але Степан Крук 2015-05-16 / 23:07:33 та не філолог 2015-05-16 / 23:37:22 порушили важливе питання, на яке зважуся лаконічно відповісти...
даний заголовок потребує детального редагування, а саме: а). зрозуміло, що вийшло не минулорічне, або позаторічне число. б). чому власне закарпатського "екзилю", невже є ще в україні й не закарпатський "екзиль"...
заголовок повинен бути місткий і зрозумілий, наприклад:
побачив світ черговий номер "екзилю"...

даруйте на слові...

не філолог 2015-05-16 / 23:37:22
до Степан Крук.
Українська мова, її мовні норми та правила мають загалом тривалішу історію, ніж наше з вами життя і наші ж звички. І це, тут вами згадане, ніяк не "авангардизм", а більше "академізм", повернення до давно усталених і природних норм.

Степан Крук 2015-05-16 / 23:07:33
Ніяк не можу звикнути до реалій "авангардизму" української мови. Якщо "У світ вийшло друге цьогорічне число закарпатського «Екзилю»"- сприймаю, хоч вуха й ріже, бо звичніше казати про вихід чергового номера. Але "числові знаки" на автомобілі авангардисти української мови продовжують називати "номерними знаками". Мабуть їх черговий раз потрібно міняти на номери (числа) нового взірця.

ярослав орос 2015-05-15 / 22:28:59
хвалити Дажьбога, що дійшло!

заради справедливості 2015-05-15 / 22:27:08
Справедливі слова. Спершу б подумати, ніж щось навмання бовкнути. Це так.

ярослав орос 2015-05-15 / 22:20:34
мені до фені, яке число коли й кому було "присвячене"... славцю...
війна на дворі! затям раз і назавже "заради справедливості" -- вуйцю...
думай: раз, два, три!
здається, Ти не дурень...

заради справедливості 2015-05-15 / 22:09:08
до ярослав орос
Не туди б'єш, Славцю. Перше цьогорічне число "Екзилю" тематично повністю було присвячене російсько-українській війні.

ярослав орос 2015-05-15 / 21:04:49
тут, у києві, та й на сході україни, вже ходить думка про те, допоки східняки у переважній своїй більшості щиросердно віддають своє життя за неньку, "западенці" в меншості своїй, інтелектуалів драних, розмірковують про вічне...
мабуть, що так!
"екзилю", а де ж ідеться на твоїх шпальтах про війну?

з першого читання 2015-05-15 / 13:21:18
Вітання й повага п. редактору, що потратив значні зусилля і, здається, власні кошти для такої гарної справи в нелегкий для країни та її громадян час. Вчора випадково побачив і погортав свіже число Екзилю. Справило файне враження. Закарпаття потребує періодичних видань, де б йшлося більше про нашу історію і культуру, де знайдеться пожива для недурних голів і розумного думання.


Іван Ребрик
Публікації:
Найпотужніше в українському світі слово на вшанування Володимира Гнатюка
Зарваниця. Пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. XIV. Володимир Гнатюк
/ 1Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки.XIII
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
» Всі записи