Велика боротьба о. Степана Папа

"...Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком. Та хотілось би, щоб їх люди читали..." о. Степан Пап

"...Я вже не побачу видання цих праць, що були найвизначнішим моїм життєвим доробком. Та хотілось би, щоб їх люди читали..."

о. Степан Пап

Сьогодні виповнилося б 98 років о. Степану Папу. І вже якраз проминуло чверть століття з дня його відходу на Вічну Ватру. Мабуть, не та нагода, коли б ми мали нарікати, що й нині про нього знаємо занадто мало, що ім’я його мусить нарешті посісти належне місце в пантеоні борців за незалежність України та утвердження її на європейських просторах. Є в цьому правда, але більша правда в тому, що життєвий Чин і праці о. Степана Папа наповнені такою потужною енергетикою, яка спроможна прорвати найщільніші загати й перешкоди й змусити розум і серце читача змобілізуватися не лише в контексті пізнання минувшини, але, що дуже суттєво, – для активної дії в творенні тут і тепер тієї омріяної віками України, за котру нашим народом складено величезну жертву.

о. Степан Пап звертається до прихожан з проповіддю.
Фото з архіву о. Йосафата Володимира Тимковича, ЧСВВ

«Велика боротьба» – праця, яка дотепер залишалася в кількох машинописних копіях. Зараз, коли книга йде до читача, виразно усвідомлюєш наскільки вона затребувана в сьогоденні, наскільки просвітленими постають перед допитливим поглядом не лише минувшина, але й сьогодення України з надзвичайно складними викликами й випробуваннями. Марна справа говорити, що вкрай доречним був би вихід у світ цієї праці і 10, і 20, і 30 років тому. Вона йде до читача сьогодні. Перед нею ще довга дорога. І вона актуалізує постать автора як визначного нашого сучасника, великого будівничого української державності.    

о. Степан Васильович Пап народився 11 березня 1917 р. в с. Березове Хустського району. Народну школу закінчив у рідному селі, а потім навчався в Хустській гімназії, де в 1937 р. здав іспит на атестат зрілості. В Хустській гімназії став пластуном, був активним учасником майже всіх таборів Пласту. Під час Карпатської України був крайовим звітодавцем і комендантом УПУКУ. Був ініціатором та активним учасником створення Організації народної оборони «Карпатська Січ». Під час угорської окупації піддавався тортурам і був направлений в концентраційний табір Вор’юлопош біля Ніредьгази. Влітку 1939 р. звільнений, весь час під жандармським наглядом, продовжує навчання в Ужгородській духовній семінарії, яку закінчив у 1941 р. і став священиком в селі Білки на Іршавщині.

Ще будучи студентом богословської семінарії, бере активну участь в організації підпільної молодіжної організації «Юнацтво ОУН» на Закарпатті. На початку 1940 р. в Хусті відбулися організаційні збори ОУН, участь в яких взяв і С. Пап. На цих же зборах підпільників його було обрано членом Крайового Проводу ОУН. Йому було доручено ідеологічну роботу серед членів ОУН. Він відповідав також за пресу, за випуск газети «Чин», був її редактором. Ця газета друкувалася в селі Терново Тячівського району. Помічниками С. Папа були І. Романець і Ф. Тегза. Вони розповсюджували газету. Було видано 4-5 номерів. Майже всі вони мали по 16-18 сторінок. Одночасно було випущено і кілька листівок, брошурку «Via dolorosa» – «Обвинувачую Мадярщину», написану С. Папом і його помічниками. Найбільш ідеологічним і патріотичним був серпневий номер 1941 р., в якому була надрукована програма підпільної організації і обвинувачення угорських окупантів за злочини, що вони вчинили проти українців Закарпаття (18 с.). Про цей номер газети хочеться окремо сказати, бо він став головним обвинувальним документом на судовому процесі.

Незважаючи на конспірацію, до рук угорської контррозвідки потрапили листівки, окремі номери підпільної газети «Чин». Вороги здогадалися, що автором цих документів був С. Пап, і 5 березня 1942 р. угорська контррозвідка заарештувала і 15 липня 1942 р. перевезла його в слідчу тюрму «Ковнер».

Безпосередній виконавець друкування газети «Чин» і листівок Іван Хромей з Тернова був заарештований 27 березня 1942 р., а керівні члени Проводу – значно пізніше. Це є доказом того, що на допитах С. Пап тримався мужньо, не видав своїх побратимів.

Коли були арештовані й інші члени Проводу, то підтвердили, що головним ідейним керівником крайового Проводу був С. Пап. 17 липня угорський військовий трибунал засудив С. Папа на 12 років тюремного ув’язнення і на 10 років позбавлення політичних прав. Через два місяці після вироку військового трибуналу в Мукачеві він відбував термін у найбільшій і найстрашнішій в’язниці Угорщини – Вац. Із в’язниці його було звільнено після визволення Ваца Червоною армією.

С. Пап продовжував душпастирську діяльність у Великому Селменці, яке після війни опинилося в складі Чехословаччини. Намагався повернутись на Закарпаття, але не одержав згоди від працівників по репатріації в Україну і переїхав на роботу в Нижню Рибницю на Пряшівщині. С. Пап перейшов на православну віру і працював бухгалтером у фірмі «Зеленіна», а з 1959 р. переселився в Кошиці. Заочно здобув юридичну освіту і став працювати юристом. У 1968 р. С. Пап активно включився в боротьбу за відновлення греко-католицької церкви в Чехословаччині. Видає праці релігійного характеру. Популярністю серед населення Пряшівщини користувалися календарі С. Папа (видав п’ять календарів українською мовою, а згодом ще словацькою і українською мовами). Відновив видання «Благовісника».

Останні три роки життя С. Пап присвятив праці «Історія Закарпаття» (Івано-Франківськ: Зоря, 2003. – Т. 1-3), окремі її частини друкувалися у Словаччині. Вийшла друком у Римі в 1976 р. його праця «Пластовий альманах». У рукописі залишалася його праця «Велика боротьба», в якій популярним стилем висвітлює окремі сторінки історії Закарпаття та боротьбу його населення за національну незалежність.

Автор історичних творів «Князь Лаборець» (1979), «Драма життя Олександра Духновича» (1984), а також «Білі хорвати», «Драма боротьби проти закріпачення», «Драма боротьби за віру предків», «Драма опору відсуджених на смерть», «Житія святих» (2001).

Все своє свідоме життя С. Пап хотів бути громадянином вільної, суверенної Соборної України. На жаль, він не дочекався цього радісного дня.

Помер 25 лютого 1990 р., похований у Кошицях на головному кладовищі.

Могила о. Степана Папа на головному кладовищі в Кошицях

Літ.: Мушинка М. Терниста дорога священика-народолюбця // Краянка. – Ужгород, 1994. – № 1. – С. 98-101; В. І. Худанич, І. В. Хланта. Степан Пап //  Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда, 2007

11 березня 2015р.

Теги: Степан Пап

Коментарі

Дюло 2015-03-14 / 21:26:20
Автор, як завжди, на своїй замасоненій хвилі...

Кришеник 2015-03-11 / 14:47:24
Ця нова-стара праця Степана Папа-Пугача, як видається, є чи не найважливішим його творчим здобутком. Вона не просто є продовженням його ж "Історії Закарпаття", ба навіть частково що й "Прастового альманаху". Це найбільш особистісна, емоційно наповнена та жива його книжка, і це попри властиву їй послідовну академічність викладу, притаманну доброчесність фундаментального історичного дослідження. Вона щойно вийшла з друку, але ж нині виглядає новою, свіжою і напрочуд актуальною.


Іван Ребрик
Публікації:
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІІ
Україна вітає Миколу Мушинку
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. ХІ
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. X. Сторіччя Українського Вільного Університету
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. IX. Іван Іванець
Відкрита Енциклопедія Миколи Мушинки. VIII. Іван Панькевич
/ 6Возз’єднати...
/ 2Інакші. Дмитро Федака
Звернення учасників Революції Гідності
/ 2Володимир Задорожний: Василь Кукольник
Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VII. Зореслав
/ 1Дві непроминальні дати нашої історії: Йоанникій Базилович та Михайло Лучкай
/ 5Світ прийшов до Курова
/ 1Чергове число "Екзилю"
/ 1Отчий поріг Миколи Мушинки
/ 3Володимир Кришеник: Гальмівні сліди на перегонах ліквідаторів України
Чверть століття "Ґражди"
/ 9Війна і Мир на сторінках "Новин Закарпаття"
Аркадій Шиншинов і його зелене чудовисько
/ 3Літературна сенсація
/ 3Відкрита енциклопедія Миколи Мушинки. VI. Федір Ґоч
...У тому шаленому ритмі життя...
/ 5Псевдолокалпатріотичні маніпуляції масовою свідомістю
/ 2Закарпаття під Угорщиною
/ 3Видатна угорська вчена Марія МАЄР про денаціоналізацію та мадяризацію русинів-українців Закарпаття
» Всі записи