Шлях в Азіопу

У тому, що нинішній режим цілеспрямовано наближається до узурпації влади в Україні, переконує кожний тиждень. Затягування виборів в Києві за допомогою юридичної казуїстики, аж до повної їх відміни є цьому яскравим свідченням. А патова ситуація у Верховній Раді, коли ні влада, ні опозиція навіть з голосами комуністів жодного самостійного рішення провести не можуть, взагалі заводить ситуацію в глухий кут. Штучність депутатського подання до Конституційного суду є настільки очевидною, а репутація цього органу влади настільки зруйнованою, що все виглядає виключно фарсом. До прикладу використовується посилання на положення Конституції, що всі місцеві вибори повинні проходити одночасно. Однак зрозуміло, що в Україні є тисячі міст і містечок, де протягом 5 років хтось з обраних обов’язково перейде на іншу роботу, помре, змінить місце проживання і т.д., тому дочасні вибори є необхідним інструментом суспільного життя. Але не в тому випадку, коли правляча верхівка прагне повної безконтрольності та диктату.

Причому наступ на все, що може протидіяти консервації нинішнього режиму, розгортається на всіх рівнях і напрямках. За одним з лідерів опозиції Арсенієм Яценюком організовується стеження, а спіймані на гарячому правоохоронці виглядають, немов розгублені дітлахи. Але згодом їх начальство оговтується і вже само відкриває кримінальну справу проти народних депутатів «за перешкоджання діям міліції». Сміх та й годі.

Шевченківський суд приймає рішення про арешт Віктора Романюка, який переміг Тетяну Засуху від Партії регіонів на мажоритарному окрузі в Києві, а прокуратура вимагає його екстрадиції з Італії. Звичайно, що нічого вони не досягнуть на європейському рівні, проте це ще один спосіб залякування політичних опонентів.

На місцевому рівні депутатська більшість Ужгородської міської ради за поданням міського голови Віктора Погорєлова виключає зі складу виконавчого комітету міськради 3-х опозиціонерів, мотивуючи це їх бездіяльністю. Хоча саме через них ужгородці дізнавалися про найгучніші зловживання міської влади.

 На найнижчому рівні Львівський апеляційний суд присуджує 120 тисяч гривень штрафу голові сільської виборчої комісії за, нібито, його неправомірні дії 2,5-річної давності. Хоча тут також чітко проглядається мотив залякування всіх, хто не буде підкорятися чинній владі, тим більше –  в Іршавському районі, який Партія регіонів ніяк не може підкорити.

А після акцій протесту під Верховною Радою представники влади розкручують істерику про, нібито, побиття їх депутаток льодяними брилами, хоча на відео дуже чітко видно, що це були звичайні сніжки. Міліція миттєво й запопадливо відкриває кримінальні справи з цього приводу, хоча все це якось дуже нагадує терористичний акт за допомогою яйця.

Тим не менше, конкретні люди терплять конкретні знущання від самодурства режиму при пасивності більшості громадян. Юрія Луценка демонстративно тримають в залі судових засідань в Акваріумі для терористів,  хоча зрозуміло, що жодної небезпеки для оточуючих він не несе. А студентам з Сум за трафарет з малюнком президента дають реальний тюремний строк, без усяких відстрочок, одночасно просторікуючи про гуманізацію кримінального кодексу та законодавства. Тобто, владу дедалі більше опановує почуття страху, в результаті чого втрачається адекватність.

Паралельно з цим йде створення нечуваного монстра у вигляді Міністерства доходів і зборів, куди, крім податкової та митниці, намагаються завести ще й Пенсійний фонд і таким чином зосередити всі державні фінанси в руках однієї сім’ї з пультом управління на Банковій, а ще краще – у Межигір’ї.  І вершиною мрій є цілковите пристосування системи влади через референдум до інтересів нинішньої верхівки і пролонгація її на віки вічні.

Тому на сьогодні стає очевидним, що без організованого опору громади цей режим добровільно не поступиться. Але акція протесту в Києві також показала, що нинішніх дій опозиції катастрофічно недостатньо. Бо невизначеність єдиного кандидата на міського голову столиці, розмитість перспектив на президентських виборах, і, головне, відсутність чіткої стратегії розвитку країни не надихають громадян на серйозний спротив. А острах того, що їх у черговий раз використають політики заради шкурних інтересів, змушує залишатися дома. Власне, саме це нинішній владі й потрібно. Бо злі люди перемагають не тому, що вони сильні, а тому, що добрі – пасивні. Відтак, якщо нинішня опозиція продовжуватиме просто гратися в політику – вона програє. Бо європейські цінності відкритості, прозорості, громадянської відповідальності – це не слова заради слів, а спосіб життя. І опозиція це має довести власним прикладом. Інакше вона нічим не відрізнятиметься від владного лицемірства і шлях нам один – в Азіопу.

03 квітня 2013р.

Теги: влада, опозиція

Коментарі

Віктор Пащенко 2013-04-07 / 18:19:01

Сергію. Взагалі, хто хоче, той все зрозуміє з майстерно підібраних фото О.Олашина у його блозі поруч. Бо в одному випадку в центрі людина, яка може вільно рухатися, дихати, просто відпочити, а в іншому можновладці з їх монументальністю, яку видно лише на фотографії, або з висоти пташиного польоту. До речі там не лише європейські «пасовиська», а й з Канади, США, Австралії, тобто це цивілізаційний вибір. Можна, звичайно, просторікувати, чим з точки зору «національного егоїзму» вигідні справедливий суд, вільне волевиявлення та й, зрештою, впорядковане складування й вивіз сміття, замість захаращування ними потічків й вимоги відкатів. Але хочеться просто навести думку почуту нещодавно. Коли одній мудрій людині представили чоловіка й похвалили, мовляв, має дві вищі освіти, той відповів: «Я не знаю, що таке дві або три освіти. Освіта або є, або її не має». Тим паче це стосується культури.

Сергій 2013-04-06 / 20:15:59
Міг би Пащенко пояснити на фактах з позицій національного егоїзму, чим шлях в ЄС відрізняється від шляху в "Азіопу"?

Віктор Пащенко 2013-04-04 / 13:38:57
Вуйку! Наважся вийти з під ніка анонімності. Скажи сусіду, начальнику, друзям в соціальних мережах: я думаю так! І тоді потреба в штайсері відпаде.

ferenc 2013-04-04 / 06:10:17
Леся Українка у поемі "Давня казка" передбачила сучасну ситуацію та шляхи її вирішення: "... мужики цікаві стали - чи ті кості білі всюди? Чи блакитна кров проллється, як пробити пану груди!" Навіть партійні кольори передбачила поетесса!

Вадім 2013-04-03 / 22:28:49
В Україні дійсно патова ситуація майже без вибору. З одного боку бандюгани, з іншого - "опозиція", точніше пята колона.

вуйко 2013-04-03 / 21:14:41
Пащенку а шо треба робити нам??викопувати дідів штайсер із під смереки??

ЛОЦИ 2013-04-03 / 20:27:35
Но йо, а ми всы за компами


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 3Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
/ 3Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 8
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 7
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 6
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.5
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.4
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.3
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 2
» Всі записи